Постанова

від 09.04.2012 по справі 2а-921/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 2а-921/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства "Ворохтянська лісова компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 1303,67 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29.03.2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства "Ворохтянська лісова компанія" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1303,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статтей 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтей 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем до відповідача застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню в загальному розмірі 1303,67 гривень, які ним не сплачені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання в якому просив проводити розгляд справи без участі представника управління. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову відповідач не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не надав. Документи які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України (в редакції згідно Закону України № 4054-VI від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи попередні висновки суду про те, що відповідач належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що дану адміністративну справу слід розглянути на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 22.02.2002 року виконавчим комітетам Яремчанської міської ради Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства "Ворохтянська лісова компанія". Відповідач був платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат пов'язаних з відносинами трудового найму, та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції що діяла до 01.01.2011 року) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вищевказаних норм несвоєчасно сплачено обчислені ним страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.05.2010 року по 28.07.2011 року в сумі 6832,24 грн. та за період з 19.06.2009 року по 20.10.2011 року в сумі 3817,19 грн.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на які нараховано страхові внески, є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

У відповідності до п.9.1, п.9.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пнсійне страхування до Пенсійного фонду України до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пнсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 01.01.2011 року і накладаються на страхувальника відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Судом встановлено, що на підставі статті 106 Закону за несвоєчасне перерахування відповідачем страхових внесків нарахована пеня, відповідно до рішення управління Пенсійного фонду №167 від 17.08.2011 року на суму 2157,13 грн., яку відповідачем частково сплачено у строк встановлений законодавством у розмірі 1750,00 грн, а сума несплаченої пені складає 407,13 грн. Також рішенням позивача за №170 від 21.10.2011 року нараховано пеню в розмірі 655,72 грн., відповідачем рішення не оскаржено та не сплачено у строк встановлений законодавством.

Крім того, в порушення вимог пункту 2 статті 6 та пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач несвоєчасно сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.02.2011 року по 24.06.2011 року в сумі 1089,68 грн.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Частина друга статті 6 визначає обов'язки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб, нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт за цивільно-правовими договорами. Єдиний внесок нараховується на ці суми незалежно від джерел ії фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

На підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 23.02.2011 року по 24.06.2011 року нараховано штрафну санкцію та пеню в сумі 240,82 грн. Рішення позивача за №74 від 04.07.2011 року отримано відповідачем 19.07.2011 року і не сплачено в 10-денний строк з дня одержання цього рішення.

Статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлені заходи впливу та стягнення єдиного внеску.

Абзацом 5 частини 4 цієї ж статті Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно частини 16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Таким чином, станом на 20.03.2011 року борг відповідача по сплаті фінансової санкції та пені становить 1303,67 гривень, що підтверджується картками особового рахунку платника за відповідний період.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану заборгованість. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-англійського підприємства "Ворохтянська лісова компанія" (код ЄДРПОУ 30556507) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Яремче, заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування в сумі 1303 (одна тисяча триста три) грн. 67 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: (підпис) Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 13.04.2012 року.