Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-1039/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 2a-1039/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Солонини Р.Д., представника відповідача - Терьохіної Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатліс ЛТД"

до відповідача: Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000032301 від 27.01.2012 р., № 0000022301 від 25.01.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатліс ЛТД" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Косівському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000022301 від 25.01.2012 року та №0000032301 від 27.01.2012 року. Позовні вимоги мотивувало тим, що згідно оскаржуваним рішеннями податковим органом безпідставно зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства в розмірі 179601,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3512,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що за результатами проведеної податковим органом позапланової невиїзної перевірки "Прикарпатліс ЛТД" було складено акт від 05.01.2012 року, на підставі якого Державною податковою інспекцією в Косівському районі прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вказав, що підставою для складання вказаних повідомлень-рішень стали викладені відповідачем в акті перевірки висновки щодо порушення товариством вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України шляхом неправомірного включення ТОВ "Прикарпатліс ЛТД" у податкову декларацію з податку на прибуток до складу від'ємного значення за II квартал 2011 року збитків за результатами господарської діяльності попередніх років, а не лише першого кварталу 2011року. Не погодившись із рішенням податкового органу позивач оскаржив останнє у встановленому законом порядку до Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України, рішеннями яких відповідно від 27.02.2012 року та 27.03.2012 скарги платника податків залишено без задоволення, а оскаржувані повідомлення рішення - без змін. На думку представника позивача, висновки податкового органу щодо порушення підприємством норм Податкового кодексу України, є протиправними, а при заповненні декларації позивач діяв у повній відповідності до положень Податкового Кодексу України та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чинного на момент формування даних декларації за перший квартал 2011 року. Окремо відзначив, що згідно даних правових норм наявність за підсумками першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого як результатами розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками вказаного періоду, є підставою для включення суми такого від'ємного значення до витрат другого календарного кварталу. Крім того, представник позивача вказав, що правомірність правової позиції "Прикарпатліс ЛТД" підтверджено роз'ясненнями на звернення платників податків, наданими Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 18.10.2011 року та 10.11.2011 року. Отже, оскаржувані повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що прийняті податковим органом безпідставно, а тому підлягають до скасування. Позов просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, наведених у поданому запереченні. Суду пояснив, що з 26.12.2011 року по 28.12.2011 року Державною податковою інспекцією в Косівському районі проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Прикарпатліс ЛТД", за результатами якої складено акт щодо порушення платником податків вимог чинного законодавства, зокрема пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, відповідно до якого до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року. Однак, позивач всупереч вимогам даної норми чинного законодавства безпідставно включив до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 суми збитків попередніх років, внаслідок чого завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування на 179601,00 грн. та занизив суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3512,00 грн. Вважає, що на підставі наведеного податковим органом правомірно прийнято повідомлення - рішення за №0000022301 від 25.01.2012 року та №0000032301 від 27.01.2012 року щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на підприємства в розмірі 179601,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3512,00 грн. Тому, позовні вимоги, на думку представника відповідача, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази , судом встановлено наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що з 26.01.2011 року по 28.12.2011 року Державною податковою інспекцією в Косівському районі проведено позапланову невиїзну перевірку з питань правильності відображення від'ємного значення об'єкту оподаткування у податкових деклараціях з податку на прибуток ТОВ "Прикарпатліс ЛТД" за період І, ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 4/23-1/30196810 від 05.01.2012 року, в якому зафіксовано, що позивач в порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України до складу витрат II кварталу 2011 неправомірно переніс збитки попередніх років, чим на думку податкового органу завищив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за вказаний період на 179601,00 грн. та занизив суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3512,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки податковим органом прийняті повідомлення-рішення №0000032301 від 27.01.2012 року, яким ТОВ "Прикарпатліс ЛТД" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 179601,00 грн. та №0000022301 від 25.01.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 3512,00грн.

Вважаючи висновки податкового органу невірними, позивач у визначеному законом порядку оскаржив вказані повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області та Державної податкової служби України. Згідно рішень ДПА в Івано-Франківській області та ДПС України відповідно за № 136/10/10-319/23/136 від 27.02.2012 року та № 5448/6/10-2415 від 27.03.2012 року скарги ТОВ "Прикарпатліс ЛТД" залишено без задоволення, а оскаржувані повідомлення - рішення - без змін.

Згідно вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, як рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно з пунктом 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податквого кодексу України норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1. статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Вказана норма у 2010 році діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Судом встановлено, що позивачем при заповненні в декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року у в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року) врахована сума 179601,00 грн., яка є від'ємним об'єктом оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік.

В ході судового розгляду встановлено, що при заповненні даних декларації за I квартал 2011 року позивач керувався положенням п. 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу. При цьому, склад валових витрат платника податку на прибуток за результатами I кварталу 2011 року сформовано з врахуванням суми від'ємного значення станом на 01 січня 2010 року, яка відповідно до абзацу першого п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не була врахована у складі валових витрат 2010 року та від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році. Сума такого від'ємного значення зазначена позивачем в рядку 04.9 Декларації з податку на прибутку підприємства за I квартал 2011 року та включена до складу валових витрат I кварталу 2011 року по рядку 04 Декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року.

Суд не погоджується із твердженням представників податкового органу, відповідно до якого у податкову декларацію за другий квартал 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року та згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 року №2275-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Згідно з вищевказаною нормою Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першою кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, дане застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно, як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, останні повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. При цьому, негативні наслідки для платника податків настають виключно у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, а, відтак, в подальшому - у другому, другому і третьому, другому - четвертому кварталах він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Також в статті 139 Податкового кодексу України при визначенні вичерпного переліку витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, не зазначено такого визначення як від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Тобто, зазначена законодавча норма не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року.

Слід зазначити, що у формі декларації з податку на прибуток , яка розроблена у відповідності до вимог Податкового кодексу України та затверджена наказом ДПА України за №144 від 28.02.2011 року, для обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток І кварталу 2011 року, зафіксованого у рядку 08, передбачений рядок 06.6.

Відповідно до пункту 4.4. статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 Податкового кодексу України не містять повноважень щодо звуження визначеного кодексом об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх висновків.

Оскільки, судом не встановлено порушень позивачем при відображенні від'ємного значення об'єкту оподаткування у податкових деклараціях з податку на прибуток ТОВ "Прикарпатліс ЛТД" за період І, ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року є безпідставним зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 179601,00 грн. у відповідності до повідомлення-рішення №0000032301 від 27.01.2012 року та, відповідно, є безпідставним збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 3512,00грн у відповідності до повідомлення-рішення №0000022301 від 25.01.2012 року.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, а відтак податкові повідомлення-рішення №0000032301 від 27.01.2012 року та №0000022301 від 25.01.2012 року визнати протиправними та скасувати.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області № 0000032301 від 27.01.2012 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області № 0000022301 від 25.01.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатліс ЛТД" (код 30196810) сплачений судовий збір в сумі 139 (сто тридцять дев"ять) грн. 49 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 18.05.2012 року.