Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-1656/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2012 року 2а-1656/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»(далі -позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2011 №1872/1501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 31 915 910,00 грн.

Позовні вимоги Товариства обґрунтовані тим, що позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та прийнятим з порушення норм чинного законодавства, а висновки в акті камеральної перевірки такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки Товариством правомірно сформовано та зазначено у податковій звітності склад об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів у сумі 31 915 910,00 грн. В той же час, позивач вважає хибним твердження про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Також, позивач зазначає, що у листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 зазначено: «…пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Водночас, позивач зазначає, що відповідачем неправильно застосовано положення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України, тоді як згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд у позові відмовити, оскільки позивачем неправомірно до складу витрат за 3 квартал 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 36 496 697,00 грн., який складається із від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 1 476 369,00 грн. та від'ємного значення оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) в сумі 31 915 910,00 грн. Так, відповідач вважає, що положеннями пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. У зв'язку із набранням 01.04.2011 чинності розділу III ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року (відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») до складу від'ємного значення другого, другого-третього кварталів 2011 року не включається.

На підставі викладеного відповідач вважає прийняте ним податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №1872/150 обґрунтованим, законним і правомірним.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ»зареєстроване Броварською районною державною адміністрацією Київської області від 04.02.2006, код ЄДРПОУ -33950662, взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 04.02.2006 за №1599, перебуває на обліку в Броварській ОДПІ ДПС.

На підставі п. 1. та п. 3 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509- XII "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) та п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Броварської ОДПІ Насруддіновой Н.М. проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2011 року, поданої до Броварської ОДПІ ТОВ «А-ЛОГ»(код за ЄДРПОУ 33950662) від 09.11.2011 за №90107835887.

За результатами вказаної перевірки складено акт камеральної перевірки від 14.11.2011 №1754/15-01/33950662, пунктом 2 якого зафіксовано наступне.

Товариством до складу витрат за 3 квартал 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 36 496 697,00 грн. (показник - рядка 06), який складається з значення рядка 06.6, до складу якого включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року в сумі 1 476 369,00 грн. та від'ємне значення оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) в сумі 31 915 910,00 грн. (показник рядка 04.9 - від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року(2010 рік) податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року).

Таким чином, відповідач під час перевірки дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги п. 150.1 ст.150 Податкового кодексу України, а саме п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування 3 кварталу 2011 року на суму 31 915 910,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 14.11.2011 та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №1872/1501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІІ квартал у розмірі 31 915 910,00 грн. за порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, Товариство звернулось із скаргою від 08.12.2011 №49 до Державної податкової адміністрації у Київській області. Рішенням від 02.02.2012 №16/10/10-206/419-442-11 у задоволенні вказаної скарги позивачу відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 №1872/1501 залишено без змін.

З матеріалів справи, також, вбачається, що позивачем до Державної податкової служби України подано повторну скаргу від 17.02.2012 вх. №2689/6. 09.03.2012 на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги, згідно з яким скаргу Товариства від 13.02.2012 залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення Броварської ОДПІ №1872/1501 від 02.12.2011 - без змін.

На вимогу суду, позивачем надано економічне обгрунтування збитків, які виникли станом на 01.01.2011 і віднесено Товариством до складу валових витрат як першого, так і другого, другого-третього кварталів 2011 року, що полягає в наступному.

Збитки в Товариства виникли у зв'язку з виконанням кредитного договору, укладеного 18.02.2008 з нерезидентом «Europa Real Estate Emerging Europe S.a.r.l.»б/н., протягом 2008-2011 років (відповідно до договору про відступлення позики від 03.06.2009 всі права Кредитора по угоді від 18.02.2008 перейшли до компанії TONE INVESTMENTS LIMITED») та зростанням курсу долара США по відношенню до гривні з 5,05 грн./дол. США до 7,9727 грн./дол. США. Згідно з вказаним договором позивачем отримано грошові кошти в іноземній валюті на суму 13 240 000,00 доларів США (66 862 000,00 грн.). Станом на 30.09.2011 заборгованість відповідно до вказаного кредитного договору складала 11 480 000,00 доларів США (91 526 596,00 грн.), а курсова різниця -33 552 596,00 гривень. Отже, збитки Товариства обґрунтовуються саме курсовою різницею співвідношення гривні до долара США, яка виникла після укладання кредитного договору.

На підтвердження вказаних причин виникнення у Товариства збитків позивачем надано копію кредитного договору від 18.02.2008 та копії платіжних доручень про повернення коштів на виконання умов вказаного кредитного договору від 18.02.2008.

Таким чином, відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року та, відповідно, ІІІ кварталу 2011 року збитки в суму 31 915 910,00 грн. складаються з суми валових витрат, пов'язаних з господарською діяльністю Товариства.

Як встановлено у судовому засіданні, відповідач не заперечує правомірність та обґрунтованість віднесення Товариством до складу валових витрат за перший квартал 2011 року коштів у сумі 31 915 910,00 грн. на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі -Закон №334/94-ВР), тобто розмір збитків, які виникли станом на 01.01.2011. В той же час, представником відповідача у судовому засіданні визнано, що на даний час спір між позивачем та Податковим органом полягає лише щодо застосування припису Податкового кодексу України стосовно включення збитків підприємства за попередні періоди (2009-2010 роки) до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ, ІІІ квартали 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року збитків, які виникли станом на 01.01.2011.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом №334/94-ВР та Податковим кодексом України.

Згідно з статтею 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, суд не бере до уваги посилання позивача на лист комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 №04-39/10-1160 та викладену у ньому позицію, оскільки він не є обов'язковим для виконання органами податкової служби.

В той же час, щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011 року збитків, які виникли станом на 01.01.2011 у сумі 31 915 910,00 грн. суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону №334/94-ВР, згідно з пунктом 6.1 якої встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат першого кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2011 року віднесено збитки у розмірі 80% за 2009 рік та 2010 рік у загальній сумі 31 915 910,00 грн.

Як зазначалось вище, Податковий орган проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року не заперечує.

Водночас, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за другий та, відповідно, третій квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2009-2010 роках, зазначаючи, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане Товариством за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.

Суд вважає, що такі твердження Податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

У періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, а діяв Закон № 334/94-ВР.

Таким чином, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 31 915 910,00 грн. до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6» податкової декларації з податку на прибуток.

Отже, враховуючи викладені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем до витрат підприємства за третій квартал 2011 року правомірно включено розраховане від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року, в тому числі у сумі 31 915 910,00 грн., оскільки вказана сума є саме результатом розрахунку об'єкта оподаткування відповідно до викладених вище правових норм, а не результатом, як зазначає відповідач, господарської діяльності Товариства за перший квартал 2011 року.

Таким чином, суд звертає увагу на невірне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Крім того, згідно з пунктом 56.21 статті 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи, що відповідачем неправомірно зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток Товариства на 31 915 910,00 грн., суд дійшов висновку про необґрунтоване визначення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні суми 31 915 910,00 грн.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у ІІІ кварталі 2011 року в розмірі 31 915 910,00 грн., суду не доведена; наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства щодо віднесення до валових витрат підприємства у ІІІ кварталі 2011 року коштів у сумі 31 915 910,00 грн. не доведена, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 2 грудня 2011 року №1872/1501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ЛОГ» (код ЄДРПОУ - 33950662) судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 травня 2012 р.