Постанова

від 17.05.2012 по справі 2а/1270/3248/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3248/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Островської О.П.,

при секретарі - Скляровій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до приватного підприємства «Альтаір» про стягнення суми недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Альтаір» про стягнення суми недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в УПФУ в м. Стаханові Луганської області зареєстровано платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приватне підприємство «Альтаір». Згідно ст.ст.4,6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464 підприємства, установи і організації створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. В порушення норм Закону ПП «Альтаір» не сплачує вказаний внесок в повному обсязі. У зв'язку з чим станом на 22.03.2012 року у нього склалася заборгованість по єдиному внеску в сумі 46 392, 37 грн., яка виникла за період: листопад 2011 року та грудень 2011 року. Відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням ПФУ в м. Стаханові платнику внеску - відповідачу по справі було направлено вимоги про сплату боргу: №Ю 17 від 02.02.2012 року на суму 22 345,30 грн., яка отримана 21.02.2012 року, сума боргу не сплачена, вимога не оскаржена та вимога №Ю 17 від 04.01.2012 року на суму 26 472,49 грн., отримана 26.01.2012 року, не оскаржена, борг сплачений частково у сумі 2425,42 грн. Загальна заборгованість ПП «Альтаір» відповідно до особового рахунку складає: 36,77% - 46 277,93 грн., 8,41% - 114,44 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 46 392,37 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позові, а також уточнила позовні вимоги та додатково пояснила, що станом на 16.05.2012 року відповідачем погашена заборгованість у сумі 24 161,51 грн. Отже, залишок непогашеної суми становить 22 230,86 грн. У зв'язку з цим представник позивача просила задовольнити уточнені позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року у сумі 22 230,86 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство «Альтаір» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31083569, місцезнаходження юридичної особи: 94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. 60 років Жовтня, 25. (а.с.14,16)

ПП «Альтаір» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464 Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.

Ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем ПП «Альтаір» виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2011 року по грудень 2011 року в сумі 46 392,37 грн., що підтверджується звітами про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а.с.17-34).

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків відповідачем не була сплачена, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України №2464 УПФУ в м. Стаханові Луганської області на адресу ПП «Альтаір» були направлені вимоги про сплату боргу від 04.01.2012 року №Ю-17, (а.с.10) від 02.02.2012 року №Ю-17. (а.с.9).

Вимоги про сплату боргу були отримані уповноваженим представником підприємства 26.01.2012 року та 21.02.2012 року відповідно, що підтверджується його підписом на корінці вимоги про сплату боргу (а.с.9,10 зворотній бік), однак ані узгоджені з органом Пенсійного фонду, ані оскаржена у встановленому порядку відповідачем не була. Відповідач мав сплатити заборгованість у 10-денний термін, але борг у повному обсязі не сплатив. Відповідачем борг був сплачений частково у сумі 2425,42 грн.

Таким чином, станом на 22.03.2012 року заборгованість відповідача по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складала 46 392,37 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску. (а.с.11-12)

Після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач у добровільному порядку частково сплатив недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 24 161,51 грн. Залишок заборгованості, що рахується за відповідачем на час розгляду справи складає 22 230,86 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, уточнені позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, отже суд вважає за необхідне стягнути з приватного підприємства «Альтаір» недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року у сумі 22 230,86 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Уточнені позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до приватного підприємства «Альтаір» про стягнення суми недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Альтаір» (94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. 60 років Жовтня, 25, код ЄДРПОУ 31083569) недоїмку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року у сумі 22 230,86 грн. (двадцять дві тисячі двісті тридцять грн. 86 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (94002, Луганська область, м. Стаханов, вул. Б.Хмельницького, 19, р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк» в м. Луганську, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792465).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 17 травня 2012 року.

СуддяО.П. Островська