Постанова

від 16.05.2012 по справі 1570/2221/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2221/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ"до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000332350 від 15.02.2012 року.

Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку підприємства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Миколаїв Будторг»(ЄДРПОУ 36955642) за період - серпень 2011 р., за результатами якої складено акт від 06.02.2012 р. № 625/23-5/34320622, в якому встановлено порушення: п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за серпень 2011 р. на суму 222936 грн. На підставі акту перевірки 15.02.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332350, яким скаржнику визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 222936 грн. та за штрафними санкціями у сумі 55734 грн. Податкове повідомлення-рішення отримано поштою 22.02.2012 р. 27.02.2012 р. до ДПС в Одеській області подано первинну скаргу. 19.03.2012 р. поштою було отримано Рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 13.02.2012 р. № 4614/10/10-2007. Позивач вважав, що наведені висновки акту перевірки є помилковими, при проведенні перевірки взагалі не взято до уваги наявні первинні документи ТОВ "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ", які спростовують ці висновки та доводять протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача, повідомлений належним чином, до суду не з"явився, про поважність причини неявки не сповістив, заперечення не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 06.04.2006 року, свідоцтво про державну реєстрацію за № 15561020000018715, код ЄДРПОУ 36955642.

ТОВ "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ" взято на податковий облік 10.04.2006 року за № 20266, станом на 18.01.2012 року перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку підприємства з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Миколаїв Будторг»(ЄДРПОУ 36955642) за період - серпень 2011 р., за результатами якої складено акт від 06.02.2012 р. № 625/23-5/34320622, в якому встановлено порушення: п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого на думку ДПІ позивачем завищено податковий кредит за серпень 2011 р. на суму 222936 грн.

На підставі акту перевірки 15.02.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000332350, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 222936 грн. та за штрафними санкціями у сумі 55734 грн.

Податкове повідомлення-рішення отримано позивачем поштою 22.02.2012 року.

27.02.2012 р. позивачем до ДПС в Одеській області подано первинну скаргу.

19.03.2012 р. поштою позивачем було отримано Рішення ДПС в Одеській області про результати розгляду первинної скарги від 13.02.2012 р. № 4614/10/10-2007, згідно якого позивачу відмовлено у задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами перевірки було те, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси отримано акт перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 12.10.2011 № 278/1/23-325/36955642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Миколаїв Будторг" (код ЄДРПОУ 36955642) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2011 року". В акті зазначено, що у ТОВ «Миколаїв Будторг»(має стан 23 - місцезнаходження не встановлено) неможливо встановити наявність умов для ведення господарської діяльності, наявність чи відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Операції купівлі-продажу робіт/послуг ТОВ "Миколаїв Будторг" та контрагентів-покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин, (ділової мети) систематичного (протягом місяцю) придбання та продаж товарів. Такі причини можуть бути наявним лише за умови, що платник має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності ТОВ "Миколаїв Будторг" є виключно чи переважно формування податкового зобов"язання та податкового кредиту на адресу контрагентів та відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ч.2 ст. 228 Цивільного Кодексу усі операції купівлі - продажу за участю ТОВ "Миколаїв Будторг" мають ознаки нікчемності та відповідно усі задекларовані ТОВ "Миколаїв Будторг" за серпень податкові зобов'язання підлягають зменшенню.

На підставі даних фактів, відповідачем були зроблені висновки, що операції купівлі-продажу робіт/послуг ТОВ «БК «Ленстрой» з ТОВ «Миколаїв Будторг» в серпні 2011 року на суму ПДВ 222936,33 грн. не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланціюгу до «Вигодонабувача», а тому ТОВ «Миколаїв Будторг» безпідставно виписувались податкові накладні на надання робіт/послуг замовнику, у тому числі ТОВ «БК Ленстрой»у серпні 2011 рок, по якій сума ПДВ складає 222936,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Миколаїв Будторг», ТОВ «Будівельна компанія «Ленстрой»було надано наступні документи: договір №2-08/11 від 01.08.2011 року на на виконання будівельних робіт, податкова накладна №64 від 05.08.2011 року, податкова накладна №68 від 15.08.2011 року, податкова накладна №69 від 15.08.2011 року, реєстр отриманих податкових накладних за серпень 2011 року, банківські виписки, акти виконаних робіт за серпень 2011 року, декларація з ПДВ за серпень 2011 року, додаток 5 до декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

Згідно договору №2-08/11 від 01.08.2011 року на виконання будівельних робіт: Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаїв Будторг»(субпідрядник), яке є платником податку на прибуток на загальних підставах у відповідності з чинним законодавством, в особі директора Кулика Костянтина Євгеновича, що діє на підставі Статуту, з одного боку, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ленстрой»(підрядник), яке є платником податку на прибуток на загальних підставах у відповідності з чинним законодавством в особі директора Васильченко Олени Анатолійовни, що діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали даний Договір про наступне: Субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи на замовлення Підрядника на об"єкті «Громадсько-житловий комплекс «Середньофонтанський»в м. Одесі по вул. Середньофонтанська, 19 в м. Одесі, а останній зобов'язується прийняти роботи та сплатити за них в термін і на умовах передбаченими цим договором.

На виконання умов угоди ТОВ «Миколаїв Будторг» виконані роботи по яких виписані податкові накладні: податкова накладна №64 від 05.08.2011 року на суму 88 983,33 грн. (у т.ч. ПДВ), податкова накладна №68 від 15.08.2011 року на суму 97252,83 грн. (у т.ч. ПДВ), податкова накладна №69 від 15.08.2011 року на суму 36700,17 грн. (у т.ч. ПДВ).

Сума податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включена до податкового кредиту серпня 2011 року, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року .

Фактичне виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт: від 05.08.2011 року, 15.08.2011 року, 15.08.2011 року

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, на підтвердження чого надані банківські виписки.

Згідно ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до вимог ст.ст. 205, 206 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в акті, не доведено, яким саме чином договір між ТОВ «Миколаїв Будторг» та ТОВ «БК Ленстрой»був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

З аналізу письмових доказів вбачається, що в ході перевірки органом ДПС не був встановлений умисел на порушення чинного законодавства України будь-якою із сторін правочину.

Судом встановлено, що ТОВ «Миколаїв Будторг» та ТОВ «БК Ленстрой» було укладено правочин у письмовій формі, який був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки основною діяльністю ТОВ «БК Ленстрой»є будівництво будівель, у підприємства наявна ліцензія на здійснення будівельної діяльності, також наявна ліцензія виконання будівельних робіт і у ТОВ «Миколаїв-Будторг»(а.с.80).

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Таким чином, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочину не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності повноважень у посадових осіб підприємств на укладання такого договору в момент його укладання та відсутності повноважень ТОВ «Миколаїв Будторг» виписувати податкові накладні. Протее як позивач, так і відповідач становм на серпень 2011 року зареєстрвоані як платники ПДВ, тобто ТОВ «Миколаїв Будторг»було повноважне виписувати податкові накладні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину та презумпції правомірності рішень платника податку, укладений між ТОВ «Миколаїв Будторг» та ТОВ «БК Ленстрой»правочин є чинним, а висновки відповідача про його нікчемність є помилковими та такими, що не грунтуються на дійсних обставинах справи.

За таких обставин, податковий кредит ТОВ «БК Ленстрой»за результатами господарських операцій, які мали місце між ТОВ «Миколаїв Будторг» та ТОВ «БК Ленстрой», сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.

Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості послуги, отриманої від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.

Суд також критично відноситься до посилання відповідача на дані акту перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 12.10.2011 № 278/1/23-325/36955642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Миколаїв Будторг" (код ЄДРПОУ 36955642) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період серпень 2011 року", оскільки відповідно до п. 10 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, у разі неможливості проведення перевірки складається відповідний акт, який засвідчує цей факт.

Відповідно до п.п. 5.2.3 Наказу від 21 лютого 2007 року № 110 «Про затверджения Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Тобто, із змісту, вищевказаних норм вбачається, що за результатами перевірки платника податку, місцезнаходження якого не встановлено, складається акт, проте в ньому повинні зазначатися причини неможливості проведення перевірки.

В даному випадку за результатами перевірки складений акт про неможливість проведення перевірки та зроблений відповідний висновок про те, що угоди між ТОВ «Миколаїв Будторг» та ТОВ «БК Ленстрой» за період серпень 2011 року мають ознаки нікчемності.

Проаналізувавши приписи норм Податкового кодексу України, які регулюють порядок проведення перевірок та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів даржавної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом від 28 лютого 2007 року № 110, суд вважає, що у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та ніяким чином не можуть робитися висновки за результатами первірки, які впливатимуть на права, свободи та інтереси інших осіб, в даному випадку позивача.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного повідомлення рішення, а тому позов ТОВ «БК Ленстрой» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо, іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, судові витрати, понесені позивачем та підтвердженні належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України у розмірі 2146 грн.

Керуючись ст. ст. 69, 71, 72, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ЛЕНСТРОЙ» - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси № 0000332350 від 15.02.2012 року - скасувати.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в м.Одесі стягнути судові витрати у сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ЛЕНСТРОЙ"(код ЄДРПОУ 34320622) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст виготовлено 16 травня 2012 року.

Суддя: В.В.Андрухів