Постанова

від 12.01.2012 по справі 2-а/1970/3742/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/3742/11

"12" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Ліщинської М.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (дов. №85/04 від 10.01.2012 року),

за відсутності належним чином повідомленого відповідача, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області до Приватного підприємства «Скалатагротранссервіс» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Скалатагротранссервіс» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 17597,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Приватним підприємством «Скалатагротранссервіс», яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску, в порушення вимог ч. 8 ст. 9 вказаного Закону, не здійснено сплати єдиного внеску в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що станом на 22.11.2011 року за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом України у сумі 17597,50грн., - позивач, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути її з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі в судовому порядку.

В судовому засіданні, яке відбулось 12.01.2012 року, представник управління Пенсійного фонду України у Підволочиському районі Тернопільської області позов підтримав, просив його задовольнити.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі та повторні повістки направлялись за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Проте, в зазначені строки відповідач ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, в судові засідання відповідач не з'являвся, явку повноважного представника -не забезпечив, хоча про дату, час та місце слухання справи неодноразово був повідомлений належним чином - що підтверджується наявними матеріалами справи, про причини неявки - суд не повідомив.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.

Відповідач -Приватне підприємство «Скалатагротранссервіс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34040601) -зареєстроване як юридична особа Підволочиською районною державною адміністрацією Тернопільської області.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області та відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, за період з березня по листопад 2011 року сплата єдиного внеску відповідачем проводилась не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 22.11.2011 року у нього виникла заборгованість на загальну суму 17597,50 грн.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що з урахуванням поданих позивачем уточнень позовні вимоги, - є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються також Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464,- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно з положеннями абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 - єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 22.11.2011 року виникла за період червень - листопад 2011 року та складає 17597,50 грн., в тому числі: 1576,88 грн. - недоїмка по сплаті єдиного внеску (утримання із заробітної плати найманих працівників - 3,6%) та 16020,62 грн. - недоїмка по сплаті єдиного внеску (юридичної особи, яка має найманих працівників -36,76-49,7%, 36,3%, 5,3%).

Заявлена до стягнення сума заборгованості станом на час звернення позивача до суду із даним позовом, - підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: поданими відповідачем звітами про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розрахунком суми заборгованості відповідача станом на 22.11.2011 року, даними карток особового рахунку платника єдиного внеску.

В той же час, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем проведено часткову сплату заявленої в позові заборгованості.

Однак, доказів добровільного погашення перед Пенсійним фондом по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування заборгованості у повному обсязі - відповідач суду не надав.

Таким чином, з урахуванням проведеної часткової сплати сум єдиного внеску, станом на день розгляду справи за відповідачем -Приватним підприємством «Скалатагротранссервіс» рахується заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - на загальну суму 17597,50 грн.

Згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували повне погашення боргу та спростовували б викладені в позові доводи, відповідачем - не надані, а судом -не здобуті, - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, і з урахуванням поданих уточнень, - підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Скалатагротранссервіс» (ідентифікацій код 34040601, вул. Л. Українки, 8, м. Скалат, Підволочиський район, Тернопільська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 17597,50 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень 50 копійок), з яких:

- заборгованість по єдиному соціальному внеску по основному рахунку, що відповідає класу ризику, в сумі 16020,62 грн. - на р/р 25609301187, код 21156441, МФО 338165, Підволочиське відділення «Ощадбанку»№6391;

- заборгованість по утриманню із заробітної плати найманих працівників в

сумі 1576,88 грн. - на р/р 25609301187, код 21156441, МФО 338165, Підволочиське відділення «Ощадбанку»№6391.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 січня 2012 року./

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.