Постанова

від 09.02.2012 по справі 2-а/1970/103/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/103/12

"09" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Ліщинської М.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (дов. №109/04 від 19.01.2012 року)

за відсутності належним чином повідомленого відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області до Малого підприємства «Будівельник»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого підприємства «Будівельник»(далі відповідач, МП «Будівельник») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 8560,94 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 01.12.2011 року за МП «Будівельник»рахується несплачена в добровільному порядку та нестягнута в судовому порядку заборгованість перед Пенсійним фондом України за період з 01.01.2011 р. по 01.12.2011 р. на суму 8560,94 грн.,з яких: 1293,14 грн. - штрафні санкції та 7267,80 грн. - пеня, застосовані до відповідача на підставі відповідних рішень начальника управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області №65 від 16.03.2011 року та №165 від 14.10.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі від 25.01.2012 року та повторні повістки направлялись за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду.

Тобто, про дату, час та місце слухання справи відповідач неодноразово був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи -повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Проте, після отримання вказаної ухвали про відкриття провадження у справі та повторних повісток, відповідач ані заперечення на позов, ані заяви про розгляд справи без його участі не подавав, в судові засідання - не з'являвся, явку повноважного представника -не забезпечив, про причини неявки - суд не повідомив.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином відповідача про наявність судової справи з його участю та можливість реалізації ним права захисту у судовому порядку його прав та інтересів,- суд, у відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними в ній доказами.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідач, Мале підприємство «Будівельник»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21133123), зареєстроване як юридична особа 24.07.1994 року Підгаєцькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, про що включені відомості до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відтак, будучи юридичною особою, відповідач зобов'язаний сплачувати платежі до Пенсійного фонду України.

Внаслідок несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до МП «Будівельник»були застосовані штрафні санкції та нарахована пеня.

Так відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області №65 від 11.03.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, - до МП «Будівельник»застосовано штраф у розмірі 201,44 грн. та пеня у розмірі 799,17 грн. Крім цього, вподальшому, аналогічним рішенням начальником управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області №165 від 11.10.2011 року до МП «Будівельник»застосовано штрафні санкції в розмірі 1091,70 грн. та нарахована пеня в сумі 6468,63 грн.

Вподальшому управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на адресу МП «Будівельник» направлено вимогу про сплату боргу №Ю-7 від 01.05.2011 року, яка відповідачем отримана 11.05.2011 року,- згідно наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Під час розгляду даної справи, доказів оскарження МП «Будівельник»у встановленому законом порядку вищезазначених рішень №65 від 11.03.2011 року та №165 від 11.10.2011 року, а також вимоги про сплату боргу №Ю-7 від 01.05.2011 року, -не встановлено.

Проте, як встановлено судом, вказана заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області ані у визначені у вищевказаних рішеннях та вимозі строки, ані станом на 01.12.2011 року, МП «Будівельник» - не сплачена.

Відтак, заявлена до стягнення в даному позові загальна сума заборгованості складає 8560,94грн., з яких: 1293,14 грн. - штрафні санкції та 7267,80 грн. - пеня.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058 встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з положеннями частини 6 статті 20 цього ж Закону - страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для відповідача у відповідності з абзацу 2 частини 6 статті 20 цього закону - є календарний місяць.

У відповідності з вимогами статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 02.12.2010 року № 2755, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно з положеннями цього ж закону -з 01.01.2011 року частини 1-9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виключені.

Разом з цим, згідно з положеннями пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Крім того, абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Заявлена до стягнення у даному позові сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: вищезазначеними рішеннями начальника управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, картками особового рахунку страхувальника - МП «Будівельник», довідкою-розрахунком суми позову.

На час судового розгляду справи, фінансові санкції у сумі 1293,14 та нарахована пеня у сумі 7267,80 грн. МП «Будівельник»в добровільному порядку - не сплачені, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, а судом -не здобуті.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений відповідача законом обов'язок щодо сплати страхових внесків - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний і борг зі сплати страхових внесків відповідачем - не сплачений, відповідні докази, які б підтверджували погашення такого боргу та спростовували б доводи позивача, - відповідачем не надані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, визнаними відповідачем та відповідають чинному законодавству.

Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області заборгованість по штрафних санкціях та пені на загальну суму 8560,94 грн.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з Малого підприємства «Будівельник»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 21133123, вул. Федьковича, 2, м. Підгайці, Тернопільська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 8560,94 грн. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят гривень 94 копійки), з яких: 1293,14 грн. - штрафні санкції та 7267,80 грн. - пеня.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 лютого 2012 року.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.