Постанова

від 19.01.2012 по справі 2-а/1970/43/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/43/12

"19" січня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за відсутності належним чином повідомлених позивача та відповідача,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області до Приватного малого підприємства «Цегельник»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного малого підприємства «Цегельник»про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 54240,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Приватним малим підприємством «Цегельник», яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - є платником єдиного внеску, в порушення вимог ч. 8 ст. 9 вказаного Закону, не здійснено в повному обсязі сплати єдиного внеску за період з червня по жовтень 2011 року.

У зв'язку з тим, що станом на 01.12.2011 року за відповідачем рахується несплачена в добровільному порядку заборгованість перед Пенсійним фондом України за вищезазначений період у сумі 54240,33 грн., - управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області, звернувшись до суду із даним позовом, просить стягнути її з відповідача - в судовому порядку.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Водночас, до судового засідання, призначеного на 19.01.2012 року, до суду надійшло клопотання від управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області, в якому позивач, підтримуючи викладені у позовній заяві вимоги, просить суд розглянути справу за відсутності його представника.

Від Приватного малого підприємства «Цегельник»на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач зазначає про визнання адміністративного позову на заявлену суму

54240,33 грн., та просить розгляд справи провести за його відсутності.

З огляду на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідні клопотання обох сторін про розгляд справи за відсутності їх представників, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи за наявними в ній

доказами - в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини справи.

Відповідач -Приватне мале підприємство «Цегельник»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31194750) -відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, - зареєстроване як юридична особа Шумською районною державною адміністрацією Тернопільської області.

Крім того, відповідач перебуває на обліку в управлінні фонду України в Шумському районі Тернопільської області та відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»- є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте, за період з червня по жовтень 2011 року єдиний внесок відповідачем в повному обсязі -не сплачено, у зв'язку з чим станом на 01.12.2011 року у нього виникла заборгованість на загальну суму 54240,33 грн.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні

вимоги - є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року вступив в законну силу Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI), який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Крім того, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються також Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за №1014/18309.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464 - платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464,- з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.

Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно з положеннями абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 - єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Під час розгляду справи судом встановлено, що заявлена до стягнення сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 01.12.2011 року, виникла за період з червня по жовтень 2011 року та складає 55240,34 грн.

Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: самостійно поданими відповідачем звітами про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-жовтень 2011 року, рішеннями начальника управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне) перерахування єдиного внеску, розрахунком суми заборгованості відповідача станом на 01.12.2011 року, даними картки особового рахунку платника єдиного внеску.

Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону №2464 встановлено право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Докази добровільного погашення перед Пенсійним фондом заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у повному обсязі - відсутні.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем -Приватним малим підприємством «Цегельник»рахується визнана відповідачем заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - на суму 54240,33 грн.

Згідно з положеннями частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що 3. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Водночас, згідно з положеннями частини 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. Тобто, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в належному розмірі - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували повне погашення боргу - відсутні, а також, - враховуючи визнання адміністративного позову відповідачем та його згоду із сумою заявленої у позові заборгованості (54240,33 грн.) - суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству, і з урахуванням поданих уточнень, - підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області задовольнити.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Цегельник»(ідентифікаційний код 31194750, с. Великі Дедеркали, Шумський район, Тернопільська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Шумському районі Тернопільської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 54240,33 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті сорок гривень 33 копійки), з яких:

- 54003,82 грн. - заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 34,76%-на р/р 37193049001917 в ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012;

- 236,51 грн. - заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за ставкою 3,6% - на р/р 37193083001917 в ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.