Постанова

від 10.04.2012 по справі 2-а/1970/1455/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а/1970/1455/12

"10" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за відсутності позивача та відповідача,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопостач»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Козівська міжрайонна державна податкова інспекція Тернопільської області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопостач»про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на 19.03.2012 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1959,17 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем у визначеному законом порядку самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань.

В судове засідання, призначене на 10.04.2012 року сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, будь-яких клопотань та заяв про розгляд справи без їх участі - не подавали, від відповідача письмових заперечень проти позову -не надходило.

З огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та довідки №22-3 -ТОВ «Екопостач»зареєстроване як юридична особа з 25.03.2010 року та включене до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням ідентифікаційного коду 31878286.

Крім того, згідно довідки від 21.03.2012 №648, відповідач перебуває на обліку в Зборівському відділенні Козівської МДПІ як платник податків.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, за період з 31.01.2011 року по 2012 рік Зборівським відділенням Козівської МДПІ проведено дві камеральні перевірки даних, задекларованих ТОВ «Екопостач»у податковій звітності з податку на додану вартість, про що складено відповідні акти.

Згідно акту про результати камеральної перевірки щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість №14/1600/31878286 від 24.01.2011 року -податковим органом виявлено, що відповідачем, в порушення вимог Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зі змінами та доповненнями, який був чинним на 2010 рік, - не подано податкової декларації з податку на додану вартість за січень-листопад 2010 року.

Відповідно до акту про результати камеральної перевірки камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №306/1600/31878286 від 08.08.2011 року - встановлено неподання відповідачем податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року, що є порушенням п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Вподальшому за допущені ТОВ «Екопостач»порушення вимог податкового законодавства, відображені у вищезазначених актах Зборівським відділенням Козівської МДПІ проведено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій та прийнято відносно відповідача податкові повідомлення-рішення форми «Р»із визначенням відповідних сум податкових зобов'язань за штрафними (фінансовими) санкціями: №0000011600/0 від 24.01.2011 року - на суму 2040,00 грн. та №0000311600 від 23.09.2011 року - на суму 1,00 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем - платником податків у повному обсязі сум податкових зобов'язань, нарахованих податковим органом та з метою погашення існуючого податкового боргу з податку на додану вартість, відповідачу Зборівським відділенням Козівської МДПІ виставлено податкову вимогу форми «Ю»№7 від 11.03.2011 року, із визначенням в ній суми відповідного податкового зобов'язання - 1958,17 грн.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялись на адресу відповідача у визначеному законом порядку.

Будь-які докази того, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення чи податкова вимога були оскаржені відповідачем у встановленому законом порядку в матеріалах справи -відсутні, відповідачем - не надані, а судом - не здобуті.

А тому нараховані і відображені у них податкові зобов'язання відповідача як платника податків - є узгодженими в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством, та підлягали сплаті.

Разом з тим, обов'язок щодо сплати заборгованості по податкових зобов'язаннях відповідачем у повному обсязі - не виконаний, у зв'язку з чим на час на час розгляду даної справи за відповідачем рахується несплачена заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 1959,17 грн.

Заявлена до стягнення сума підтверджується наявними матеріалами справи: податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р», податковою вимогою, довідкою №346 від 21.03.2012 року - станом на 19.03.2012 року, обліковою карткою платника від 31.12.2011 року, розрахунку суми позовних вимог з податкового боргу ТОВ «Екопостач».

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

Разом з тим, з огляду на виникнення у відповідача вищезазначеної заборгованості до 01 січня 2011 року, - суд вважає за необхідне застосувати до позовних вимог норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000року (далі -Закон №2181-ІІІ), який діяв у 2010 році.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1. статті 4 Закону України №2181-ІІІ було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до підпункту 17.1.1. пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

А відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, який є чинним на даний час, - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом.

Відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України - контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У відповідності до положень пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше однієї гривні за кожне порушення.

Згідно положення пункту 14.1.175. частини 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 20.1.28. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів 6, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій віднесено, зокрема: забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу зазначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державі виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з підпунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

При цьому підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 стаття 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно Згідно з положеннями пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на платників податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували погашення боргу та спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, а судом -не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги -є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10-12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопостач» (ідентифікаційний код - 31878286, Тернопільська область, Зборівський район, с. Ренів) податковий борг в сумі 1959,17 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 17 копійок), - шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопостач»та з рахунків у банках, обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопостач».

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.