Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а/2370/1261/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року Справа № 2а/2370/1261/2012

15 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді Кульчицького С.О.,

при секретарі -Поліщук О.О.,

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сфера-Дизель»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сфера-Дизель»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби , в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0001602301 та №0001612301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване рішення суперечить вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Сфера-Дизель»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 02.09.2008 року, ідентифікаційний код 36090916.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у місті Черкаси від 13.03.2012 року № 473 та повідомлення, виданого ДПІ у місті Черкаси від 14.03.2012 року № 37/23-215 старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Завадою Н.В. проведена позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «Сфера-Дизель»(код за ЄДРПОУ 36090916) з питань взаємовідносин з ПП «ЛАБ»(код за ЄДРПОУ 35274499) з січня по липень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 26.03.2012 року № 248/23-2/36090916 та встановлені наступні порушення:

- п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-IVвід 02.10.2010 року, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за травень 2011 року в сумі 32080 грн. та за червень 2011 року в сумі 18010 грн.;

- пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24 грудня 1994 року № 334/94-ВР, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України № 2755-IVвід 02.10.2010 року, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 42375 грн. та за ІІ квартал 2011 року в сумі 57603 грн.

На підставі встановленого порушення державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 10.04.2012 року № 0001602301 та № 0001612301 .

Підставою для зазначеного висновку в акті перевірки слугувало те, що 06.01.2012 року на підставі акту зведеної звірки № 19/23-2/35274499 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ», щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків -покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 30.07.2011 року та зазначено, що в ході проведення звірки не встановлено факту передачі товарів (робіт, послуг) від ПП «ЛАБ»до підприємств -покупців, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

З акту перевірки вбачається, що відповідач зробив висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ПП «ЛАБ» є нікчемними, без реального здійснення господарських операцій.

Суд не може погодитись з наведеними висновками, викладеними в акті перевірки, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, між позивачем та ПП «ЛАБ» укладено договір купівлі-продажу запасних частин та комплектуючих деталей для ремонту паливних систем двигунів (форсунка, розприскувач, гідро клапан форсунки, блок дозуючий, паливний насос низького тиску, плунжерна пара та ін.) від 05.01.2011 року.

Виконання зазначеного договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів та виписки по рахунку позивача.

Крім того, на підтвердження транспортування запасних частин та комплектуючих деталей для ремонту паливних систем двигунів (форсунка, розприскувач, гідро клапан форсунки, блок дозуючий, паливний насос низького тиску, плунжерна пара та ін.) позивач надав договір № 2 від 03.01.2011 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між ПП «Сфера-Дизель»(замовник) та ФОП ОСОБА_4 (перевізник) та акти прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, визначено, що згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, судом встановлено, що умови укладеного між позивачем та ПП «ЛАБ» договору купівлі-продажу запасних частин та комплектуючих деталей для ремонту паливних систем двигунів виконані, про що свідчать первинні документи.

Частиною 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд звертає увагу, що позивач надав відомості щодо обладнання, а саме: стенд для випробування і регулювання паливної апаратури C-MAX, стойка для ремонту класичних форсунок, стойка для ремонту Common Rail форсунок, діагностичний прилад Diamand для системи Delphi YDT 450, діагностичний комплекс ТЕХА, діагностичний прилад MERSEDES, VOLVO FH-12, система для випробувань і регулювання паливної апаратури AVM2PC Hartridge, ультразвукова мийка НМ 1000-DH Hartridge і т.д., отже придбані у ПП «ЛАБ» запасні частини та комплектуючі деталі для ремонту паливних систем двигунів (форсунка, розприскувач, гідро клапан форсунки, блок дозуючий, паливний насос низького тиску, плунжерна пара та ін.) використовувались саме у господарській діяльності позивача з подальшим встановленням їх на автомобілі, які ремонтувались, що також підтверджується договорами про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту паливних систем дизельних двигунів транспортних засобів та актами прийому-передачі виконаних робіт.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з цим, підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами.

Як передбачено пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 цього Закону, до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ПП «ЛАБ», то суд зазначає наступне.

Питання нікчемності правочинів регулюється Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Взаємовідносини позивача з контрагентом -ПП «ЛАБ»мають реальний характер та підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Суд, дослідивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України - як ознак нікчемності спірних правочинів.

Отже, доводи відповідача про нікчемність договору купівлі-продажу запасних частин та комплектуючих деталей для ремонту паливних систем двигунів (форсунка, розприскувач, гідро клапан форсунки, блок дозуючий, паливний насос низького тиску, плунжерна пара та ін.) від 05.01.2011 року є помилковими.

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач та його контрагент (ПП «ЛАБ») є належними суб'єктами господарювання України, що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Отже, враховуючи положення п. 184.1 ст. 184 ПК України, судом встановлено, що під час укладання договору та в момент його виконання (січень 2011 року) сторони за спірним договором були зареєстрованими у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість і це не заперечується відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001612301 від 10.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Сфера-Дизель»по податку на додану вартість в розмірі 50091 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001602301 від 10.04.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання приватному підприємству «Сфера-Дизель»по податку на прибуток в розмірі 99979 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сфера-Дизель»сплачений судовий збір в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький