Постанова

від 03.05.2012 по справі 2а-4744/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 травня 2012 року 16:57 год. № 2а-4744/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді О.М.Чудак,

за участю секретаря судового засідання І.В. Старець,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.В.Р.Р.» про стягнення податкового боргу,

встановив:

03 квітня 2012 року Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (Іванківська МДПІ) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.В.Р.Р.»(ТОВ «О.В.Р.Р.», Товариство) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 19448 грн 33 коп.

Зазначили, що за ТОВ «О.В.Р.Р.»рахується податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 19448 грн 33 коп., сформований на підставі самостійно поданої ними декларації.

Посилаючись на те, що ТОВ «О.В.Р.Р.»податкову вимогу в установленому законом порядку не оскаржили, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатили, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 19448 грн 33 коп. податкового боргу в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 10 квітня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В засідання 24 квітня 2012 року, 03 травня 2012 року представники відповідача не з'явилися, хоча суд вважає, що про час, дату й місце розгляду справи Товариство повідомлялось завчасно й належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 12 квітня 2012 року, яке повернулось до суду з позначкою, за закінченням терміну зберігання та реєстр вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2012 року.

При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною Іванківської МДПІ у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, вул. Верхній Вал,70, м. Київ, 04070.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «О.В.Р.Р.» належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.

Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.

В судове засідання 03 травня 2012 року представники позивача також не з'явились. При цьому, присутній у попередньому засіданні 24 квітня 2012 року представник Іванківської МДПІ -головний державний податковий інспектор юридичного відділу ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.2012 №4/10/10) висловився про можливість розгляду справи у їх відсутність, на підтвердження чого ним подано клопотання, зареєстроване канцелярією Окружного адміністративного суду міста Києва під вхідним №033/25438.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «О.В.Р.Р.»зареєстроване Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 20 серпня 2007 року №10026829845.

17 лютого 2009 року між Страхоліською сільською радою Іванківського району Київської області та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки.

Відтак, згідно вимог чинного законодавства Товариством подано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2011 року від 28 січня 2011 року №1879 на загальну суму 19448 грн 33 коп. та з розбивкою по місяцях у сумі 3889 грн 67 коп. та 3889 грн 65 коп. за грудень.

Відтак, загальна сума податкового боргу по орендній платі за землю становить 19448 грн 33 коп.

З метою погашення вказаного боргу податковим органом вжиті заходи, зокрема виставлено податкову вимогу від 13 січня 2011 року №1/5, яка отримана відповідачем 13 січня 2011 року.

Враховуючи не оскарження Товариством вимоги, наявність у них непогашеного боргу, Іванківська МДПІ звернулася до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог виходить з того, що пунктом 16.1 статті 16 ПК України закріплено обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені (крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Крім того, виходячи з положень пункту 56.11 статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Стосовно орендної плати, то у відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 31.2 статті 31 ПК України передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Згідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пункт 285.2 зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

На виконання пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Згідно пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вище зазначена вимога Іванківською МДПІ направлена ТОВ «О.В.Р.Р.», яким у свою чергу отримана про, що свідчать підпис головного бухгалтера на корінці податкової вимоги.

В передбачений законодавством строк вимога Товариством не оскаржена, а відтак є узгодженою та такою, що підлягає виконанню.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятої вимоги суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.

Отже, на підставі вищевикладених правових норм, встановлених обставин, зокрема наявності узгодженого відповідачем податкового зобов'язання у вигляді поданої декларації, непогашення його у встановлений строк, а відтак, формування податкового боргу, сума 19448 грн 33 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, а тому, правомірно заявлена позивачем до стягнення.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги Іванківської МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, на час вирішення справи докази про сплату Товариством заборгованості відсутні, будь-яких заперечень відповідачем по суті заявленого предмету не наведено, а також те, що Іванківська МДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України,

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О.В.Р.Р.»(04070, м. Київ, Подільський район, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 35363735) податковий борг у розмірі 19448 грн 33 коп. на рахунок №33211812700305, МФО 821018, ЗКПО 37734420, одержувач -місцевий бюджет, Страхоліська сільська рада Іванківського району.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М.Чудак