Постанова

від 21.05.2012 по справі 2а/1270/3590/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3590/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Тихонова І.В.

при секретарі: Калашникові Д.О.

за участю сторін:

представника позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до приватного підприємства-фірми «Інсталяційні технології» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 235 549, 51 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до приватного підприємства-фірми «Інсталяційні технології» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 235 549, 51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне підприємство-фірма «Інсталяційні технології» взято на облік в ДПІ у м. Рівне як платник податку з 03.02.2000 року за № 28-100/1434, ідентифікаційний код 22571312, зареєстровано виконавчим комітетом Рівненської міської ради як юридична особа 16.05.2001р., є платником ПДВ згідно свідоцтва № 24931843 від 03.10.2003 року, місцезнаходження: 91024, Луганська область, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 124.

Станом на 07.05.2012 року відповідач в порушення законодавства, у зв'язку з неповною сплатою податку на додану вартість, допустив податковий борг на суму 235 549, 51 грн.

Податковим органом були прийняті всі передбачені законодавством заходи, однак до цього часу податковий борг відповідачем не сплачений. На підставі чого позивач просив суд стягнути з податковий борг з податку на додану вартість у сумі 235 549, 51 грн. за рахунок активів платника податку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, просив суд розглянути позовні вимоги без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, згідно ст. 35 КАС України про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про визнання позовних вимог або заперечення на позовні вимоги на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство-фірма «Інсталяційні технології» взято на облік в ДПІ у м. Рівне як платник податку з 03.02.2000 року за № 28-100/1434, ідентифікаційний код 22571312, зареєстровано виконавчим комітетом Рівненської міської ради як юридична особа 16.05.2001р., є платником ПДВ згідно свідоцтва № 24931843 від 03.10.2003 року, місцезнаходження: 91024, Луганська область, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 124.

Станом на 07.05.2012 року відповідач в порушення законодавства, у зв'язку з неповною сплатою податку на додану вартість, допустив податковий борг на загальну суму 235 549, 51 грн. (з урахуванням часткової сплати в сумі 54,69 грн.), який був нарахований згідно податкового повідомлення-рішення № 0015831541 від 21 липня 2011 року на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 256/15-200/22571312 від 07.07.2011 року.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 глави 4 розділу II Податкового кодексу України сума нарахованого грошового зобов'язання, а саме - 103806,25 грн. підлягала сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних з днем узгодження), на бюджетний рахунок одержувача. У разі несплати в установлений строк грошового зобов'язання, визначеного в цьому податковому повідомленні-рішенні, виникає право податкової застави на активи платника податків і таке грошове зобов'язання буде визнано податковим боргом.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу позивачем на юридичну адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 07.09.2011 року № 716, яка отримана платником податку 19.09.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.09.2011.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки сума податкового боргу в розмірі 235 549, 51 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, податкова вимога не були ним оскаржена та на день подання адміністративного позову вважаються узгодженою та обов'язковою до сплати, тому позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби до приватного підприємства-фірми «Інсталяційні технології» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 235 549, 51 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство-фірму «Інсталяційні технології» (ідентифікаційний код 22571312, місцезнаходження: 91024, Луганська область, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 124) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 235 549, 51 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяІ.В.Тихонов