Постанова

від 20.08.2008 по справі 25/68/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 20 серпня 2008 р.                                                                                   

№

25/68/08 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Полякова

Б.М.-головуючого, 

Заріцької

А.О.

Коваленка

В.М., (доповідач у справі)

розглянувши

 касаційну скаргу

 фізичної особи -підприємця                        ОСОБА_1, м. Запоріжжя

на

постанову від

11.06.2008 р. Запорізького апеляційного господарського суду

у

справі

№

25/68/08 господарського

суду Запорізької області

за

заявою

фізичної

особи -підприємця  ОСОБА_1, м.

Запоріжжя

дотовариства з обмеженою

відповідальністю "Модулор-06", м. Запоріжжя

про

визнання  банкрутом

ліквідатор

арбітражний

керуючий ОСОБА_2

представники сторін у судове засідання  не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 05.03.2008 р. порушено провадження

у справі № 25/68/08 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю

"Модулор-06" (далі -Боржник, Товариство) за заявою фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 (далі -Кредитор,

Підприємець) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про

банкрутство).

Постановою

господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 року (суддя -А.В.

Дьоміна) Товариство визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура з

призначенням ліквідатором арбітражного керуючогоОСОБА_2

Не

погоджуючись з винесеною постановою суду першої інстанції, Державна податкова

інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя звернулася до Запорізького

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила

скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 року

та "закрити" провадження у справі.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року (головуючий

суддя -В.А. Кричмаржевський, судді: Мірошниченко М.В., Хуторной В.М.)

апеляційну скаргу задоволено, постанову господарського суду Запорізької області

від 12.03.2008 року скасовано, а провадження у справі припинено.

Не

погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, фізична особа

-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького

апеляційного господарського суду від 11.06.2008 року та залишити в силі

постанову господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 року.

Касаційна

скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального

права, а саме ст. 1 Закону про банкрутство, ст.ст. 17, 18, 19 Закону України

"Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців", а також норм процесуального права.

Обговоривши

доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши

застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступного.

Стаття

91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає

осіб, що мають право апеляційного оскарження, якими є, зокрема, сторони у

господарській справі. Провадження у справах про банкрутство здійснюється в

порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням  особливостей, встановлених Законом про

банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є,

зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також,

ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор -це юридична або фізична

особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника,

щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також

органи  державної податкової служби та

інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння

страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші

види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і

зборів (обов'язкових платежів). Вказана стаття Закону про банкрутство визначає

грошове зобов'язання, як  зобов'язання

боржника заплатити кредитору певну 

грошову суму  відповідно  до 

цивільно-правового договору  

та   на   інших  

підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Пункт

1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами

своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до

господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів,

що їх підтверджують.

Як

вбачається, заявником в апеляційній скарзі зазначається про навмисне здійснення

процедури банкрутства Боржника, що унеможливлює у майбутньому провести

перевірку діяльності Боржника, а також про мінімізацію Товариством сплати сум

податків. При цьому, Інспекцією до апеляційної скарги не доданий жодний доказ

на підтвердження наявності будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника,

розміру таких претензій (суму вимог), характеру вимог (майнові або грошові).

Визначення ж заявником в апеляційній скарзі про неможливість проведення

документальної перевірки діяльності Боржника для виявлення можливої податкової

заборгованості у майбутньому не є по суті пред'явленням кредиторських вимог до

Товариства.  

Отже,

враховуючи порядок визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство,

передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна

інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором у справі про

банкрутство Боржника, оскільки Інспекція не пред'явила кредиторські вимоги до  Товариства та вимоги останнього не були

визнані у встановленому Законом про банкрутство порядку, у зв'язку з чим

Інспекція, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство Боржника, яка має

право апеляційного оскарження відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

На

вказане суд апеляційної інстанції увагу не звернув та не дав цьому відповідної

правової оцінки.

Згідно

п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не

підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи

наведене та застосовуючи аналогію з вищевказаною процесуальною нормою, колегія

суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на

постанову господарського суду Запорізької області від 12.03.2008 року не

підлягає вирішенню в апеляційному господарському суді.

За

таких обставин справи, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції

підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а

апеляційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду

Запорізької області від 12.03.2008 року - припиненню.

З

урахуванням наведеного та керуючись 

ст.ст. 1, 14, 15, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 33, 34, п. 1 ст. 80 та ст. ст.

1115, 1117, 1119 -11111

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.          Постанову Запорізького апеляційного

господарського суду від 11.06.2008 р. у справі № 25/68/08 скасувати.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у

Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької

області від 12.03.2008 р. у справі № 25/68/08 припинити.

Головуючий                                                                      

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                   

А.О. Заріцька                                                           

В.М. Коваленко