Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а/0470/4111/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4111/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтек»про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до ТОВ «Тимтек»про стягнення заборгованості в розмірі 2 721,50 грн. В обґрунтування позовних вимог суб'єктом владних повноважень зазначено, що спірна сума заборгованості виникла внаслідок не сплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих податковим органом податковим повідомленням-рішення від 06.10.11 №0736141502 за неподання платником податкової звітності. Наявність податкового боргу підтверджується податковою вимогою та даними облікової картки платника податків -відповідача. В судове засідання представник позивача не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позову в повному обсязі, оскільки суму зобов'язань не сплачена.

Відповідач, ТОВ «Тимтек», в судове засідання не прибув, про дату час та місце його проведення повідомлявся належним чином -виклик направлений засобами поштового зв'язку за адресою місцезнаходження відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Проте, конверт повернутий на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, має ідентифікаційний код 34366101, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в ДПІ, є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №04222048 про реєстрацію платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що Позивачем відносно Відповідача проведена камеральна перевірка податкової звітності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Проведеною перевіркою встановлений факт неподання відповідачем податкової звітності з ПДВ, а саме: відповідачем не подані декларації з ПДВ за серпень - грудень 2010р. та січень -липень 2011р. (акт перевірки від 29.08.11 №3028/152/34366101 -а.с.10). З посиланням на згаданий акт перевірки, враховуючи положення п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 06.10.11 №0736141502 про застосування штрафної санкції в розмірі 2726 грн.

На виконання р.ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.10 № 985, згадане податкове повідомлення-рішення надіслано ДПІ відповідачу листом з повідомленням про вручення (а.с.8-9). За матеріалами справи рішення контролюючого органу повернуто на адресу ДПІ із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд відмічає, що відповідно до п.3.7. Порядку №985 податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.3.10. Порядку №985). З огляду на наведені положення нормативно-правового акту, податкове повідомленні-рішення 06.10.11 вважається таким, що вручене відповідачу 22.10.11.

Судовим оглядом означеного рішення встановлено, що воно за змістом, формою та підставами винесення узгоджуються з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України.

За змістом пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ, положення якого надають визначення поняттю «грошове зобов'язання платника податків», штрафні (фінансові) санкції є грошовим зобов'язанням. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПКУ).

Доказів оскарження Відповідачем наведеного вище повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, а судом на виконання вимог ст.11 КАС України ознак існування таких доказів не виявлено. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, сума грошового зобов'язання, визначена цим податковим повідомленням-рішенням не сплачена платником у встановлений строк. Таким чином, враховуючи положення пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ, сума узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 2 721,50 грн. набула статусу податкового боргу. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ). Матеріалами справи підтверджено, що Позивачем з урахуванням зазначених положень закону на адресу відповідача направлена податкова вимога від 05.12.11 №2695 на суму 2 721,50 грн. (а.с.5). Судовим оглядом зазначеної податкової вимоги установлено, що вона за змістом, формою та підставами винесення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою ПКУ та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим Наказом ДПА України від 24.12.10 №1037, дані зазначеної податкової вимоги відповідають даним облікової картки платника відповідача, зворотній бік долучений позивачем до позову (а.с.15).

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем зазначеної суми податкового боргу, судом самостійно на виконання вимог ст.11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів.

Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що за своєю суттю є стягненням заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, та відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відноситься до функцій державних податкових інспекцій. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК).

Таким чином, судом встановлено, що визначені законом строки оплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість спливли, однак відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості або доказів відсутності в нього такого обов'язку до суду не подав, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено. За викладених обставин, з урахуванням наведених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 2 721 грн. 50 коп. підлягає задоволенню, адже доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тимтек» (код ЄДРПОУ 34366101) заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2 721 грн. (дві тисячі сімсот двадцять одна гривня) 50 коп. на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно з бюджетною класифікацією.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев