Рішення

від 27.08.2008 по справі 13/459-пд-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.08.2008                                                             

  Справа №  13/459-ПД-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді

 Закуріна М. К. при секретарі

Горголь О.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом

приватного підприємцяОСОБА_1,

до

Товариства  з обмеженою відповідальністю

"Комплекс "Троїцький", 

за участі представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

ОСОБА_2 (представника за дорученням),

від відповідача -ОСОБА_3

про визнання

за позивачем наявності прав на безперешкодне користування орендованим майном за

договором № 108 від 19.06.2007 року, визнання цього ж договору діючим, а

правовідносини сторін за ним -не припиненими,

в с т а н о в

и в:

Провадження у даній справі порушено

ухвалою від 22 липня 2008 року та її розгляд призначено на 5 серпня.  У вказаний час в судовому засіданні було

оголошено перерву до 26 серпня у зв'язку з необхідністю витребування від

позивача додаткових документів. Проте, через відпустку судді листом від 6

серпня цього року сторони повідомлено про наступне судове засідання, яке

призначене на 10 годину 30 хвилин 27 серпня. 

У вказаний час представник відповідача не прибув, подавши клопотання про

відкладення розгляду справи через неотримання названого листа про перенесення

розгляду справи. Судом дане клопотання відхилено у зв'язку із належним

повідомленням обох сторін про час та місце судового розгляду справи. За

результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частину

цього рішення.

Позовні вимоги щодо визнання за

позивачем наявності прав на безперешкодне користування орендованим майном за

договором № 108 від 19.06.2007 року, визнання цього ж договору діючим, а

правовідносини сторін за ним -не припиненими, ґрунтуються на положеннях статей

20, 188, 283, 291 Господарського кодексу України, а також статті 782 Цивільного

кодексу України, оскільки, на його думку, відповідач не вправі достроково

розривати в односторонньому порядку укладений між ними договір оренди майна.

Відповідачем зазначені вимоги не

визнаються з посиланням на факт розірвання спірного договору в судовому порядку

згідно до рішення суду від 22 липня 2008 року у справі № 2/188, що є підставою

для зупинення провадження у даній справі, а також невідповідність обраного

позивачем способу захисту порушених прав способам, встановленим статтею 20 ГК

України.  Крім того, відповідач

стверджує, що дана справа не підсудна господарському суду Херсонської області,

оскільки за частиною 2 статті 15 Господарського процесуального кодексу України

справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших

підстав, розглядаються господарським судом за місцем знаходження відповідача.

Вирішуючи питання про підсудність

даної справи господарському суду Херсонської області судом констатується,

що  за частиною 1 статті 15 ГПК України

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських

договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються

господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором

здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно,

виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. 

В даному випадку позовні вимоги за

заявою пов'язані та мотивовані саме незаконністю дострокового розірвання з боку

відповідача договору оренди, а тому до спірних правовідносин підлягають

застосуванню положення частини 1 статті 15 ГПК України, а не частини 2 тієї ж

статті. У зв'язку з цим, а також з урахуванням того, що зобов'язаними сторонами

за договором оренди є як орендар, так і орендодавець, посилання позивача про

визначення підсудності справи саме за частиною 1 статті 15 ГПК України, тобто

за місцем знаходження сторони, зобов'язаної за договором, тобто його, є

правомірним.

Крім викладеного з матеріалів

справи слідує, що 19 червня 2007 року між приватним підприємцемОСОБА_1та

відкритим акціонерним товариством „Комплекс „Троїцький”, правонаступником якого

є товариства з обмеженою відповідальністю „Комплекс „Троїцький”, укладено

договір № 108, за змістом якого відповідач на умовах оренди передав в

користування позивачу приміщення першого поверху загальною площею 505 м2

поАДРЕСА_1, для організації та експлуатації кафе-бару.

Безпосередньо орендоване приміщення

передане позивачу в користування за актом приймання-передачі від 1 липня 2007

року.

Враховуючи існуючі між сторонами

правовідносини суд констатує, що за своєю юридичною природою укладений між ними

договір є договором оренди, а тому самі правовідносини підлягають регулюванню

статтями 283-291 Господарського кодексу України.

Так, за змістом статті 283

названого Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає

другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для

здійснення господарської діяльності. Згідно до частини 6 цієї ж статті до

відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтею 291 ГК України

одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може

бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди

може бути достроково розірваний  з

підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму,

в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В свою чергу приписами названої

статті 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів

в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або

договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати

договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у

двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про

результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни

(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з

урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати

спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано,

договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним

рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом також встановлено, що з метою

розірвання укладеного між сторонами договору відповідач на адресу позивача в

березні та квітні поточного року надіслав листи з повідомленням про припинення

дії договору та вимогами про повернення орендованих приміщень, мотивуючи це

неналежним виконанням договірних умов по сплаті орендної плати.

Поряд з цим, відповідач звернувся

до господарського суду міста Києва з позовною заявою про розірвання договору

оренди  і витребування у позивача

орендованого за ним майна. Господарським судом м. Києва у справі № 2/188 22 липня

2008 року винесено рішення, яким спірний договір № 108 розірвано та зобов'язано

ПП ОСОБА_1 повернути орендоване майно. В той же час це рішення не набрало

законної сили, оскільки оскаржене останнім в апеляційному порядку, свідченням

чому є ухвала Київського апеляційного господарського суду від 8 серпня 2008

року. Розгляд скарги призначено на 25 вересня 2008 року.

Таким чином, до набрання законної

сили названим рішенням у справі № 2/188 існуючий між сторонами договір № 108 не

є розірваним, а правовідносини щодо оренди є існуючими.

Статтею 20 ГК України визначено, що

кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних

інтересів, які захищаються серед інших способів шляхом визнання наявності або

відсутності прав.

У зв'язку з викладеним позовні

вимоги позивача в частині визнання за ним наявності прав на безперешкодне

користування орендованим майном за договором № 108 від 19.06.2007 року є

правомірними.

Разом з тим, позовні вимоги в

частині визнання цього ж договору діючим, а правовідносини сторін за ним -не

припиненими задоволенню не підлягають, оскільки позивачем обрано спосіб захисту

порушених прав, який не встановлений діючим законодавством.

Враховуючи зазначені обставини та

положення правових норм, клопотання відповідача про зупинення провадження у

справі судом відхилене, а державне мито та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладені на відповідача пропорційно задоволеним

вимогам.

На підставі вказаних правових

норм  і керуючись статтями 44, 49,  82-85, ГПК України,

в и р і ш и в :

1.Позовні вимоги задовольнити

частково.

2.Визнати за приватним

підприємцемОСОБА_1право на безперешкодне користування орендованим майном за

договором № 108 від 19.06.2007 року, укладеним між ним та товариством з

обмеженою відповідальністю „Комплекс „Троїцький”.

3.Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „Комплекс „Троїцький” (розташованого за адресою:АДРЕСА_1; код

НОМЕР_2, розрахунковий рахунок НОМЕР_1в філії „Київське міське відділення ПІБ”

м. Київ, МФО 322250) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (проживаючого за

адресою: АДРЕСА_2ідентифікаційний номер НОМЕР_3, розрахунковий рахунок

невідомий) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 59 грн витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

4.В іншій частині в задоволенні

позовних вимог відмовити.

                                       Дата

підпису рішення -29 серпня 2008 року.

        Суддя                                                        

                             М.К.

Закурін