Рішення

від 14.08.2008 по справі 02/3721

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "14" серпня 2008 р.                                                                            

Справа №  02/3721

          Господарський суд Черкаської області

в складі головуючого судді Пащенко А.Д., 

із секретарем судового засідання 

Давиденко В.Г., за участю представників: 

позивача:  не з'явився, відповідач: ОСОБА_1. -

підприємець особисто, 

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси 

справу  

за

позовом   Новоселицької сільської ради          

до   підприємця ОСОБА_1

про  стягнення

1408 грн. 37 коп.,   

ВСТАНОВИВ:

Заявлено

вимогу про стягнення з відповідача, на підставі статті 1209 Цивільного кодексу

України,  1408 грн. 37 коп. коштів, які

були зайво виплачені відповідачу  на

ремонт  водяного опалення дитячого садка

в зв'язку з тим, що відповідачем (як підрядником) було виконано розрахунок

загально виробничих витрат відповідно до усереднених показників Додатків 3, 4

“Правил визначення  вартості будівництва

(ДБН Д.1.1.-1-2000)” без застосування до показників цих додатків знижувальних

коефіцієнтів, передбачених листом 

Держбуду України від 09.07.2002 року № 7/7-630, що встановлено

документальною ревізією, проведеною контрольно-ревізійним відділом у

Катеринопільському районі  стану

виконання бюджету та збереження коштів і майна у Новоселицькій сільській раді.

Позивач

належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак, не направив

свого представника у судове засідання, не подав суду заяву про розгляд справи

за участі представника позивача. суд вважає можливим розглядати справу за

відсутності представника позивача, за наявними матеріалами.   

Відповідач

у  письмовому поясненні та у судовому

засіданні  заперечив проти позову  з мотивів його безпідставності, оскільки він

виконував роботи на підставі локального кошторису, виконаного і підписаного

головним інженером  СТОВ “Новоселиця”

Савченко В.В. та затвердженого сільським головою Сідоріною Т.В., тому просив

відмовити позивачу в позові.  

Оцінивши

докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи    відповідача, суд  встановив наступне.

5

липня 2006 року підприємець ОСОБА_1. (підрядник)  та сільська рада с. Новоселиця (замовник) в

особі сільського голови Сідоріної Т.В. уклали договір підряду № 14, за умовами

якого (п.п.1.1.) замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи по

поточному ремонту системи водяного опалення дитячого садка “Сонечко” с.

Новоселиця відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.  

Відповідно

до п. 2.1. договору вартість робіт за кошторисом згідно цього договору

становить в договірних цінах 12648 грн. (сума робіт буде уточнена згідно

Ф-2).   

Також  сторони уклали договір купівлі-продажу № 007

від 21 травня 2006 року, за яким 

підприємець продав, а сільська рада купила  ремонтні матеріали на суму 11988 грн.  для поточного ремонту системи  водяного опалення  дитячого садка с. Новоселиця.   

До

справи додано Локальний кошторис, затверджений 

сільським головою Сідоріною Т.В., 

в якому вказана кошторисна вартість 24636 грн.

Відповідач

надав суду завірену копію Локального кошторису, 

підписаного головним інженером 

СТОВ “Новоселиця” Савченко В.В. та затвердженого сільським головою

Сідоріною Т.В. Оригінал цього Локального кошторису судом було оглянуто у

судовому засіданні.

Відповідач

виконав роботи та передав будівельні матеріали на загальну суму 24636 грн., а

позивач перерахував відповідачу кошти у вказаній сумі, яка відповідає сумі,

зазначеній у Локальному кошторисі.  

           Суд приходить до висновку, що позов

не підлягає задоволенню,  виходячи із

наступного.

Відповідно

до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України)

зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один

суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи

управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або

утриматися  від певних дій, а інший

суб'єкт  має право вимагати від

зобов'язаної сторони  виконання її

обов'язку, є господарським зобов'язанням.

    Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України

господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших

угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але

таких,  які йому не суперечать.       

      Відповідно до статей  193, 202 Господарського кодексу України та

статей 525, 526, 530  Цивільного кодексу

України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в

установлений строк  відповідно до умов

договору та вимог чинного законодавства; 

одностороння відмова від зобов'язання 

не допускається,  якщо інше не

передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу

України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,

проведеним належним чином.   

          Як встановлено судом,  відповідач виконав роботи і передав матеріали

на суму, що відповідає кошторису,  а

позивач сплатив всю суму, визначену Локальним кошторисом, вказану у рахунках, в

акті приймання виконаних робіт. 

Правовою

підставою для пред'явлення вимоги позивач вказав статтю 1209  Цивільного кодексу України, в якій  вказані підстави  відшкодування шкоди, завданої внаслідок

недоліків товарів (робіт, послуг). 

Суду

не вказано на допущення відповідачем недоліків у виконаній ним роботі.  Якщо кошти й були сплачені в більшій сумі,

ніж повинні бути сплачені,  то це могло б

означати помилку чи невідповідність у Локальному кошторисі. Однак, як

вбачається із самого Локального кошторису, він підписаний лише представником

позивача,  на ньому відсутній підпис

відповідача,  тому останній не може нести  відповідальність за неправильно

складений  позивачем кошторис.     

Суд

прийшов до висновку, що позивач не довів і належними доказами не  правомірність пред'явленої до відповідача

вимоги, тому за викладених  обставин

позов не підлягає до задоволення.   

    На підставі ст. 49 ГПК України судові

витрати  повністю покладаються на  позивача і йому не відшкодовуються. Оскільки

позивач  при пред'явленні позову не

сплатив державне мито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тому з позивача необхідно

стягнути до бюджету вказані суми.  

Виходячи

з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 

ГПК України, суд  

В И Р І Ш И В:

          1.  

У задоволенні позову відмовити повністю.

          2. Стягнути із Новоселицької

сільської ради (Черкаська область, Катеринопільський район, с Новоселиця,

ідентифікаційний код 26424826):

          а) в доход Державного бюджету України

для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у

м. Черкаси № 31117095700002 банк - Управління державного казначейства в

Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації

22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію  -  102

грн. державного мита: 

            б) із зарахуванням на реєстраційний

рахунок НОМЕР_1 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ НОМЕР_2УДК в

Черкаській області  - 118 грн.  оплати на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.       

           Рішення може бути оскаржене до Київського  міжобласного апеляційного  господарського суду.

Суддя                                                                                              

А.Д.Пащенко

          Рішення підписане суддею  18.08.2008 року