Ухвала

від 25.05.2012 по справі 702/2-202/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

25.05.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ЛЕСКА В.В., ЧУЖІ Ю.Г.

при секретарі СІДЕЙ І.І.

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Великоберезнянського районного суду від 27 липня 2011 р. про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 і Відділ Держкомзему у Великоберезнянському районі Закарпатської області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 оскаржила ухвалу Великоберезнянського районного суду від 27.07.2011 р., якою відмовлено у задоволенні її заяви про скасування заходів забезпечення вищезазначеного позову, установлених ухвалою цього ж суду від 15.07.2011 р. Апелянт вважає, що суд неправильно забезпечив позов, а відтак, і неправильно відмовив у скасуванні заходів забезпечення, оскільки ОСОБА_3 законно придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,010 га по АДРЕСА_1, цим не порушуються ні права позивача, ні права відповідача. Крім того, позов пред'явлено до неналежного відповідача, ОСОБА_3 не є відповідачкою, а забезпечення позову у вигляді заборони Відділу Держкомзему у Великоберезнянському районі до вирішення спору по суті вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки порушує її права як власника землі. Просить ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_2, який апеляцію не визнав і повідомив, крім того, що сторони вже врегулювали спір за домовленістю між собою, тому потреба у забезпеченні позову, яке свого часу правильно було застосовано судом, на даний час відпала, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 є скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,010 га із кадастровим № 2120883601:03:001:0031 за адресою АДРЕСА_1, виданого 06.05.2010 р. Малоберезнянською сільською радою на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 3-4, 11-12). Саме щодо купівлі цієї земельної ділянки 17.06.2010 р. уклала договір ОСОБА_3 (а.с. 14, 15, 49).

З урахуванням цього, інших обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано, із дотриманням вимог ст. 151 ч.ч. 1-3, ст. 152 ч. 1 п. 2, ч. 3, ст. 153 ЦПК України постановив 15.07.2011 р. ухвалу про задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони Відділ Держкомзему у Великоберезнянському районі вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки із кадастровим № 2120883601:03:001:0031 та/або оспорюваного Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 06.05.2010 р. на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 16). Суд вірно виходив з того, що за характером справи невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду чи зробити це неможливим, таке забезпечення позову до вирішення по суті справи є виправданим.

З цих же мотивів виходив суд першої інстанції, відмовляючи ухвалою від 27.07.2011 р. (а.с. 25) у задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову. Суд правильно зазначив, що реєстрація ОСОБА_3 права власності на спірну земельну ділянку до вирішення спору по суті може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення вимог позивача.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги (ст. 303 ч. 1 ЦПК України). Апеляційна скарга не містить доводів і не посилається на докази, які б спростовували законність ухвали суду про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову. Посилання апелянта на те, що позивач не надав доказів щодо порушення його прав і пред'явив позов до неналежного відповідача, а тому підстав для забезпечення позову немає, з огляду на характер спору та стадію процесу, на якій вирішувалися питання щодо забезпечення позову, необґрунтовані.

Відтак, на підставі ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України апеляцію слід відхилити, ухвалу про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Великоберезнянського районного суду від 27 липня 2011 р. про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді