Рішення

від 07.05.2012 по справі 13/059-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2012 р. Справа № 13/059-12

За позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до Центрального підприємства по переробці радіоактивних відходів, м. Чорнобиль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної казначейської служби України, м. Київ

про стягнення 18 956,13 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Міністерства юстиції України (далі -позивач) до Центрального підприємства по переробці радіоактивних відходів (далі -відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної казначейської служби України про стягнення 18 956,13 грн. збитків.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на право вимоги до відповідача в порядку регресу згідно ст. 1166 ЦК України за заподіяння відповідачем державі Україна матеріальної шкоди завданої внаслідок невиконання рішень національних судів, винесених на користь іншої третьої особи, наслідком чого є звернення останньої до Європейського суду з прав людини, та яка підтверджується матеріалами виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 04.04.2012 р., яка була надіслана на його адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повернута відділенням поштового зв'язку на адресу суду у зв'язку "за місцем обслуговування". Враховуючи, що ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, то відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, пояснення по справі не надав.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про міжнародні договори України»міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 даного Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

17 липня 1997 року Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (далі -Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви № 25003/06 у справі «ОСОБА_2 проти України»Європейським судом встановлено порушення державою Україна статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв'язку з чим зобов'язано державу Україна спатити ОСОБА_2 (далі - заявниця) заборгованість у розмірі 6 057,34 грн. за рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2005 року, винесеного на користь останньої, 1 200,00 євро відшкодування моральної шкоди 56,00 євро судових витрат.

На виконання вказаного судового рішення з Державного бюджету України на особистий рахунок заявниці сплачено заборгованість за рішенням національного суду у розмірі 6 057,34 грн., відшкодування моральної шкоди та судових витрат у розмірі 12898,79 грн., що еквівалентно 1256 євро та підтверджується платіжними дорученнями від 6 грудня 2010 року № 1774 та від 19.07.2010 р. № 668.

Таким чином, відшкодована за рішенням Європейського суду в справі "ОСОБА_2 проти України»з Державного бюджету України сума у розмірі 18 956,13 грн. є збитками Державного бюджету України відповідно до пункту частини 9 розділу 9 VI Бюджетного кодексу України.

Частиною 5 статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - Закон) встановлено обов'язок органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування стягувачу.

Згідно зі статтею 1 Закону та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 «Про заходи щодо реалізації Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»органом представництва є Міністерство юстиції України.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Суд вважаємо, що шкода державі Україна була заподіяна саме протиправною поведінкою відповідача, за наявністю вини, що підтверджується наступними обставинами.

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 16 травня 2005 року зобов'язано відповідача сплатити на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі та інші виплати.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про судоустрій України»(чинний на час спірних відносин) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Як встановлено судом згідно національного рішення суду обов'язок відповідача полягав у своєчасній виплаті заявниці заробітної плати відповідно до статті 43 Конституції України, статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про оплату праці»та у виконанні судового рішення винесеного на користь заявниці.

Порушення відповідачем зазначених норм закону призвело до заподіяння державі Україна матеріальної шкоди, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження з виконання рішення Європейського суду, а саме: платіжними дорученнями від 6 грудня 2010 року № 1774 та від 19 липня 2010 року № 668.

Відповідно до пункту 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Причинний зв'язок полягає в порушенні відповідачем зобов'язань перед заявницею та зволіканні із виконанням рішень національних судів, винесених на користь заявниці, наслідком чого є звернення останньої до Європейського суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди»зазначено, що за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежного від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, саме відповідач в порядку статті 1191 Цивільного кодексу України має відшкодувати державі Україна виплачені нею кошти заявниці.

Відповідач станом на день розгляду справи доказів сплати 18596,13 грн. збитків суду не надав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Центрального підприємства по переробці радіоактивних відходів (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, ідентифікаційний код 20614632) на користь Державного бюджету України (рахунок 31116115700028, код банку 820172, код ЄДРПОУ 37567646, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, отримувач Державна казначейська служба України) збитки завдані Державному бюджету України у розмірі 18 956,13 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 13 коп., а також судові витрати в розмірі 1609 (одна тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 14.05.2012 р.