Постанова

від 28.04.2012 по справі 2а-4498/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 квітня 2012 року № 2а-4498/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Контакт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування акт від 17.10.2011р. №497/1-23-70-23524065 та податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011р. №0001732307 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП Контакт» - звернувся до суду з вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання не чинним та скасування акту від 17.10.2011 №497/1-23-70-23524065 та податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0001732307.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог законодавства за зазначає, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено невірно встановлені факти, що призвело до невірного застосування норм закону.

Відповідач -Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивачем порушено вимоги пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 26607,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Контакт»з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс». ТОВ «Компанія «Столичний Град»за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатом якої складено акт перевірки від 17.10.2011 №497/1-23-70-23524065 (а.с. 11-32).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 26607,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0001732307 (а.с. 33), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 33257,75 грн. (за основним платежем 26607,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 6651,75 грн.).

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 26607,00 грн., оскільки позивач відніс до складу податкового кредиту з ПДВ суми, сплачені на користь ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний Град»угоди з якими на думку Відповідача, є нікчемними.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, в особі генерального директора Оганесяна М.Г., та ПП «Поліхім», в особі директора ОСОБА_8, укладено наступні договори: від 01.07.2009 р. № 01-07/1 (а.с. 67-68), від 03.08.2009 №03-08/1 (а.с. 69-70), від 01.12.2009 №01-12/4 (а.с. 71-72), від 01.02.2010 №01-02/3 (а.с. 73-74).

Також, судом встановлено, що між позивачем в особі директора ОСОБА_8 та ПП «Флоратекс», в особі директора ОСОБА_8, укладено наступні договори: від 01.03.2010 №19-2010 (а.с.55-57), від 01.04.2010 №25-2010 (а.с. 58-60), від 05.05.2010 №33-2010 (а.с. 61-63), від 01.06.2010 №39-2010 (а.с. 64-66).

Крім того. між позивачем, в особі генерального директора Оганесяна М.Г., та ТОВ «Компанія «Столичний град», в особі директора ОСОБА_9., укладено наступні договори: від 05.05.2010 №050502 (а.с. 75-76), від 01.06.2010 №010603 (а.с. 77-78).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вироком Святошинського районного суду м. Києва від20.05.2012 ОСОБА_6. та ОСОБА_5, кожного окремо, визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Вироку суду станом на 07.06.2011 набрав законної сили.

Як вбачається зі змісту зазначеного вироку суду, копія якого міститься в матеріалах справи, судом під час розгляду кримінальної справи встановлено, що у 2008 році, ОСОБА_6, являючись представником влади, діючи всупереч інтересам служби, вступив у попередню змову з начальником відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів ГВПМ ДНІ у Святошинському районі м. Києва ОСОБА_5, з метою створення мережі підприємств без наміру реалізації ними статутних завдань, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме з метою надання послуг суб'єктам господарської діяльності у переведенні безготівкових коштів у готівку, одержуючи за ці послуги відсоток від загальної суми, що буде переведено у готівкову форму.

21 листопада 2008 року, ОСОБА_8 виконуючи вказівку ОСОБА_5 придбала на своє ім'я приватне підприємство «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085). яке в подальшому зареєструвала у ДПІ Святошинського району м. Києва, та передала останньому банківські реквізити та печатку вказаного підприємства. Оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

У грудні 2008 року, більш точну дату в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_8, виконуючи вказівку ОСОБА_5 придбала на своє ім'я приватне підприємство «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), яке в подальшому зареєструвала у ДПІ Святошинського району м. Києва, та передала останньому банківські реквізити та печатку вказаного підприємства.Оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

ОСОБА_9 будучи не усвідомленою про умисел ОСОБА_6 та ОСОБА_5, щодо майбутньої діяльності підприємств, виконуючи вказівку останнього, 23 грудня 2009 року, у денний час, перебуваючи у адміністративній будівлі Шевченківської районної у м. Києві державній адміністрації, що розташована за адресою: м. Київ вул. Богдана Хмельницького , 24 зареєструвала на своє ім'я ТОВ «Компанія «Столичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна» (Код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин-Україна»(Код ЄДРПОУ 33058141) та передала ОСОБА_6 банківські реквізити цих підприємств та печатки.

В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у період часу з листопада 2008 року по 29 серпня 2010 року, діючи умисно, використовували банківські рахунки ПП «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), ТОВ «Промоушин Україна»(Код ЄДРПОУ 36856707), ТОВ «Промоушин-Україна»(Код ЄДРПОУ 33058141), які були фіктивними підприємствами, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Підсудний ОСОБА_6 та ОСОБА_5 як під час досудового слідства так і при розгляді справи в суді вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнали повністю та пояснили, що вони придбали на ім'я своїх дружин приватні підприємства «Поліхім» та «Флоратекс». Бухгалтером на цих підприємствах було призначено знайому ОСОБА_5 - ОСОБА_7, яка виконувала їхні вказівки щодо здійснення певних операцій з перерахування коштів, які надходили на рахунки цих підприємств на рахунки інших підприємств. Він зареєстрував на ім'я своєї дружини ТОВ «Компанія «Столичний град», ГОВ «Консалтінг Сіті». ТОВ «Промоушин Україна», ТОВ «Промоушин - У країна». В подальшому вказані підприємства були підключені до операційної системи «Клієнт-Банк»і за допомогою банківських реквізитів здійснювалось перерахування через рахунки ПП «Поліхім»та «Флоратекс», а також ТОВ «Компанія «Столичний град». ТОВ «Консалтінг Сіті», ТОВ «Промоушин Україна», ТОВ «Промоушин-Україна»на рахунки інших підприємств коштів суб'єктів підприємницької діяльності з метою подальшого переведення їх у готівку.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, встановлені судом обставини щодо, створення ПП «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «НВП»Контакт»з ПП «Поліхім», ПП «ФЛОРАТЕКС»та ТОВ «Компанія Столичний Град»є недійсними правочинами, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме: частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства (ч.І ст.203 ЦКУ), волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі (ч.З ст.203 ЦКУ) та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦКУ).

Як зазначено в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року, вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, враховуючи викладене, доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за вказаними договорами поставки має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт транспортування та передачі Товару.

При цьому, вказані обставини повинні аналізуватися і досліджуватися з урахуванням конкретних умов договірних відносин, які були визначені сторонами (Позивачем та його контрагентом) у вищенаведених договорах.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права -придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Як визначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", у разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було б безпідставним і податок на додану вартість не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Судом встановлено, що на виконання умов зазначених договорів ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний град»надано позивачу та копії долучено до матеріалів спарви:

- видаткові накладні,

- податкові накладні,

- довіреності на отримання цінностей.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що судом встановлено, що контрагенти позивача по спірним договорам здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів, отже, наявні у справі податкові накладні за результатами проведених операцій за спірними договорами, не є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 86 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що під час перевірки встановлено ПП «Поліхім»(Код ЄДРПОУ 31612085), ПП «Флоратекс»(Код ЄДРПОУ 32528749), ТОВ «Компанія «Столє фіктивними піичний град»(Код ЄДРПОУ 36856508), ТОВ «Консалтінг Сіті»(Код ЄДРПОУ 36856398), є недійсними правочинами, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину здійснювали організацію фінансової діяльності направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів, а відтак висновки відповідача щодо порушення Позивачем пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ у сумі 26607,00 грн. є обґрунтованим, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку що, податкове повідомлення рішення від 31.10.2011 №0001732307 відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0001732307.

Зважаючи на викладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог, оскільки позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неправомірність та незаконність прийнятих податкового повідомлення -рішення.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили у порядку і строки, що визначені ч.1 ст.254 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 08.05.2012.