Постанова

від 08.05.2012 по справі 2а-4867/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2012 року № 2а-4867/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Консульт" про стягнення заборгованості у розмірі 3 402,88грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - звернулась до суду з вимога про стягнення з рахунків відповідача податкової заборгованості в сумі 3 402,88 грн. на користь держави.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату погашення податкового боргу, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «А-Консульт»- заперечень по суті позовних вимог суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

28.04.2012 в судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання стосовно доцільності розгляду справи в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача. Представник позивача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів на підставі проведення перевірки правильності нарахування дотримання вимог податкового законодавства Позивачем було складено:

- Акт перевірки від 06.11.2009 №2824/15-07, яким встановлено порушення відповідачем вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, а саме порушення строків сплати комунального податку;

- Акт перевірки №219/1505 від 30.06.2009, яким встановлено порушення відповідачем вимог порушення абз.2 п.п. 7.7.1 п.7.7 та п.п.7.8.1 п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р.№168/97-ВР та п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4, п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р., а саме, не подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року;

- Акт №296/1505 від 27.07.2009, яким встановлено порушення абз.2 п.п. 7.7.1 п.7.7 та п.п.7.8.1 п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р.№168/97-ВР та п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4, п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, а саме, не подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року;

- Акт №72/1505 від 09.03.2010, яким встановлено порушення абз.2 п.п. 7.7.1 п.7.7 та п.п.7.8.1 п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р.№168/97-ВР та п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4, п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р., а саме, неподання податкової декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010року;

- Акт №417/1506 від 06.08.2010, яким встановлено затримку в поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що передбачено вимогами абз.8 п.п.9.8г, п.9.8, ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97- ВР;

- Акт №416/1506 від 06.08.2010р., яким встановлено не подання податкової декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень 2010р., в порушення вимог абз.2 п.п. 7.7.1 п.7.7 та п.п.7.8.1 п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р.№168/97-ВР та п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4, п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- Акт №324/1506 від 10.08.2010р., яким встановлено неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2009р., за 9 місяців 2009 року, за 2009 рік, І квартал 2010 року, півріччя 2010 року, що є порушенням вимог п.п.4.1.4, п.4.1, ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до абзацу першого п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 у разі коли платник податків не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-111 від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181) дані зобов'язання вважаються самостійно визначеними.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІП від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (далі - Закон) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відтак загальний розмір податкової заборгованості відповідача станом на час розгляду справи у суді становить 3402,88 грн.

Враховуючи те, що з 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, правовідносини щодо стягнення суми боргу регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 58.1 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.3. ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення-рішення від 07.07.2009 №9063/1505, від 03.08.2009 №10401/1505/0, від 09.03.2010 №5480/1506/0, від 11.08.2010 №14796/1506/0, надсилалось відповідачу за його податковою адресою та були вручені представнику відповідача, податкову повідомлення-рішення від 11.08.2010 №14795/1506/0, від 11.08.2010 №14794/1505/0, які були направлені відповідачу поштовим повідомленням з повідомленням про вручення та були повернуті поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового конверту з довідкою про повернення.

.

Згідно з пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були, відтак визначені податковим органом податкові зобов'язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПК України, вважаються узгодженими.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач доказів сплати податкових зобов'язань, визначених зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, у встановлені законом строки суду не надав.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ позивачем направлено відповідачу першу податкову вимогу від 02.09.2009 №1/7734 та другу податкову вимогу від 10.03.2010р. № 2/2070, які були направлені відповідачу поштовим повідомленням з повідомленням про вручення та вручені адресату.

Доказів оскарження зазначених вимог в адміністративному або судовому порядку відповідач суду не надав.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг Відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначені вимоги та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача становить 2 801 766,18 гривень.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 3402,88 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків - відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-КОНСУЛЬТ» (код ЄДРПОУ 35895478) на користь державного бюджету податковий борг у сумі 3402 (три тисячі чотириста дві) грн. 88 коп.:

- на розрахунковий рахунок 31119029700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 14010100) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2 550,00 грн. ;

- на розрахунковий рахунок 31113003700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 11020300) суму податку на прибуток підприємства у розмірі 850,00 грн.;

- на розрахунковий рахунок 33218898700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк одержувача ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 16010200) суму комунального податку у розмірі 2,88 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Келеберда