Постанова

від 29.03.2012 по справі 2а/0570/16388/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Івченко В.Б.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року справа №2а/0570/16388/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

при секретарі судового засідання: Сульженко А.В.

За участю:

представника позивача ОСОБА_2

представник відповідача Скрипник О.О.

розглянувши відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Катрас" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/16388/2011 (головуючий І інстанції Івченко В.Б. ) за позовом Малого приватного підприємства "Катрас" до Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата Донецької області про скасуваннярішення вимог ,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Катрас» до Управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата Донецької області про скасування рішення N 51-ю від 23.02.2011 року, N 52-ю від 23.02.2011 року, N 53-ю від 23.02.2011 року та скасування вимоги Nю-12 від 23.02.2011 року відмовлено в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що відповідачем в порушення вимог Конституції У країни, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», неправомірно прийнято рішення про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3250,00 грн. N51-ю від 23.02.2011 року, фінансові санкції за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків в розмірі 1086,80 грн. по рішенню N 52-ю від 23.02.2011 року, фінансові санкції за подання недостовірних відомостей в розмірі 170,00 грн. по рішенню N 53-ю від 23.02.2011 року а також вимогу про сплату боргу N ю-12 від 23.02.2011 року в розмірі 1144,00 грн., оскільки відповідачем був невірно застосований Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також Інструкція «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов ' язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». Вказав, що заробітна плату з якої був нарахований борг та штрафні та фінансові санкції, він не отримував. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача вказала, що Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата Донецької області діяло в межах наданих повноважень відповідно законодавству. Борр, фінансові та штрафні санкції були нараховані відповідно наданих відомостей позивачем. Сума заробітної плати яку отримав ОСОБА_2 відображена у головній книзі. Вважала, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила залишити постанову суду першої інгстанції без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Мале приватне підприємство «Катрас», зареєстроване в якості юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код - 20396833 (а. с. 21).

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в місті Ясинувата у Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст.12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 384/2011.

Виходячи з акту N 12 від 23.02.2011 року була виявлена недоїмка по сплаченим страховим внескам за період липень 2009 року у загальному розмірі 1144,00 грн (а. с. 12), про що складена вимога про сплату боргу N ю-12 від 23.02.2011 року в розмірі 1144,00 грн. (а. с. 5), на підставі того ж акту було винесено рішення про застосування фінансових санкцій за приховування страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески N 51-ю від 23.02.2011 року в розмірі 3250,00 грн. (а. с. 6), рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків N 52-ю від 23.02.2011 року в розмірі 1086,80 грн. (а. с. 7) та рішення про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей N 53-ю від 23.02.2011 року в розмірі 170,00 грн. (а. с. 53-ю).

У відповідності до п. 12 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів У країни.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду У країни відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З веденням в дію Закону У країни "Про внесення змін до законів У країни ""Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов' язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.

Відповідно частині 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що заробітна плата з якої були нараховані страхові внески не виплачувалася.

Представник відповідача посилалася, що у головній книзі було відображений факт виплати заробітної плати, що вказано на субрахунках 311 та 631.

Згідно наказу Головного Управління Державного казначейства України № 114 від 10.12.1999 року «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ» субрахунок 311 це "Поточні рахунки на видатки установи" рахунку 31 - "Рахунки в банках" (Облік руху коштів на поточних рахунках в установах банків).

Субрахунок 631 це "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" рахунку 63 - "Розрахунки за виконані роботи" (Розрахунки з постачальниками, підрядниками і замовниками за виконані роботи з капітального будівництва і надання послуг у наукових бюджетних установах, виробничих (навчальних) майстернях та підсобних (навчальних) сільських господарствах).

Колегія суддів вважає, що рух грошей по субрахункам 311 та 631 не підтверджує факт виплати заробітної плати з якої були нараховані страхові внески.

При таких обставинах посилання суду першої інстанції на частину 12 cтатті 20 Закону N 1058-IV, згідно якої страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків є помилковим.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем по справі не доведений факт виплати заробітної плати з якої були нараховані страхові внески, тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «Катрас» не відповідає обставинам справи.

Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою необхідно задовольнити позовні вимоги.

Повний текст рішення складений 30 березня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "Катрас" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/16388/2011 - задовольнити повністю.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/16388/2011 - скасувати.

Позовні вимоги Малого приватного підприємства "Катрас" - задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Ясинувата № 51-ю від 23 лютого 2011 року, № 52-ю від 23 лютого 2011 року, № 53-ю від 23 лютого 2011 року. Скасувати вимогу № ю-12 від 23 лютого 2011 року.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко