Постанова

від 24.05.2012 по справі 5020-1984/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 5020-1984/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Воскресенье" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились від прокуратури: Ходаковський М.П. на рішенняГосподарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 року та постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року у справі№ 5020-1984/2011 за позовомПрокурора Гагарінського р-ну м. Севастополя в інтересах держави, в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Воскресенье" простягнення 82 975, 76 грн. ВСТАНОВИВ:

Прокурор Гагарінського р-ну м. Севастополя в інтересах держави, в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (далі позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Воскресенье" (далі відповідач) з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 12 255 грн.; пені у розмірі 537, 28 грн., 30 % у розмірі 1 027,10 грн. та штрафу в розмірі 69 156, 36 грн.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 року позовні вимоги задоволені частково, а саме з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 12 255 грн.

В рішенні суду зазначено про те, що відповідач в процесі розгляду справи погасив заборгованість по орендній платі, пені та 30 % річних у повному обсязі. Що стосується стягнення штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 69 156, 23 грн., то судом у відповідності з п.3 ст.83 ГПК України та на підставі ч.3 ст.551 ЦК України зменшено розмір штрафу до 12 255 грн. до розміру заборгованості з орендної плати.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року, рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті судові рішення у справі та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Відповідач в своїй касаційній скарзі зазначає, що судом безпідставно стягнуто штраф у сумі 12 255 грн. В супереч вимогам ст.549 ЦК України штраф обчислюється не у відсотках від суми боргу, а іншим чином не передбаченим законом. Відповідач також посилається на ч.6 ст.231 ГК України, згідно до якої штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, а також на ч.2 ст.343 ГК України, якою передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

16.10.2009 року між сторонами у справі було укладено договір оренди нерухомого майна № 135-07 (далі Договір). Предметом Договору були вбудовані нежитлові приміщення на першому поверсі 5-ти поверхового будинку загальною площею 85,20 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна, 40 (позивач -орендодавець, відповідач -орендар). Строк дії договору встановлений до 10.10.2012 року (п.7.1 Договору). Договір посвідчений нотаріально.

Договором передбачено ставка орендної плати та строк її оплати (помісячно).

Відповідачем при здійсненні провадження по справі розрахунок позовних вимог, в частині заборгованості по орендній платі, 30 % річних та пені не оспорювався.

До матеріалів справи (а.с.39) залучено клопотання позивача, в якому зазначається, що відповідачем 13.01.2012 року була повністю оплачена заборгованість з орендної плати, пеня та 30 % річних.

Пунктом 8.7 Договору передбачена відповідальність відповідача, у випадку прострочення ним внесення орендної плати , а саме у випадку, якщо прострочка внесення орендної плати буде продовжуватися більше 60-ти календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця, окрім збитків штраф в сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог законності та справедливості.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати в договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Доказів того, що п. 8.7 Договору визнано недійсним відповідачем не надано.

За своєю правовою природою відповідальність передбачена п.8.7 Договору є неустойкою у вигляді трьохкратного штрафу (300%) за порушення грошового зобов'язання, і відповідно до нього не можуть бути застосовані обмеження передбачені чинним законодавством щодо розміру та часу нарахування пені (крім строків позовної давності).

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Воскресенье" задоволенню не підлягає, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційна фірма "Воскресенье" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.01.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року у справі № 5020-1984/2011 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек