Рішення

від 24.05.2012 по справі 1054-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2012Справа №5002-21/1054-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації, м. Саки

про стягнення 17 779,26 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

10 травня 2012 року

Від позивача ОСОБА_4, юрисконсульт, д/п № 010-Д від 03.01.2012 р.

Від відповідача ОСОБА_5, довіреність № 01.23-01/17-389 від 10.05.2012 р., представник;

24 травня 2012 року

Від позивача ОСОБА_4, юрисконсульт, д/п № 010-Д від 03.01.2012 р.

Від відповідача ОСОБА_5, довіреність № 01.23-01/17-389 від 10.05.2012 р., представник;

Сутність спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 17 779,26 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмір 1609,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу суму 17779,26 грн. за надані послуги (пільги) на підставі укладеного договору № б/н про надання послуг з надання субсидій та пільг населенню по спожитій електроенергії від 08.01.2008 р.

У засідання суду 10 травня 2012 року представник позивача з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 10 травня 2012 року з'явився, проти позову заперечував, надав відзив на позовну заяву за вих. № 01.23-02/3-371 від 08.05.2012 р., у якому вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у задоволені позову (а. с.69). Відповідач обґрунтовує свої заперечення з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», якою встановлені норми користування житлово-комунальними послугами, у межах яких надаються встановлені діючим законодавством пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Дана постанова не передбачає виключень, а відтак вказані у ній норми пільгового споживання житлово-комунальних послуг розповсюджуються на усі категорії громадян, які у відповідності з законодавством мають право на пільги з оплати |житлово-комунальних послуг. Винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 стосовно визнання окремих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не містять додаткових вимог стосовно порядку його виконання.

У судовому засіданні, яке відбулося 10 травня 2012 року, у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24 травня 2012 року.

Представник позивача у засідання суду 24.05.2012 р. з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 24 травня 2012 року з'явився, проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Крименерго») в особі Сакського району електричних мереж та Управлінням праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації був укладений договір про надання послуг з надання субсидій та пільг населенню за використану електричну енергію.

Відповідно до умов укладеного договору Підприємство (позивач) взяло на себе зобов'язання щодо надання пільг та субсидій з оплати отриманих послуг пільговим категоріям громадян згідно діючому законодавству України.

Згідно пункту 1.2. договору Управління (відповідач) взяло на себе зобов'язання по відшкодуванню витрат Підприємства, пов'язаних з наданням вказаних пільг та субсидій населенню у відповідності до Законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування витрат місцевих бюджетів для здійснення заходів щодо виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим «Про порядок надання пільг окремим категоріям громадян».

Як визначено пунктом 2.2.2. договору Управління зобов'язано перераховувати грошові кошти на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг та субсидій при надходженні субвенцій з державного бюджету України.

Пунктом 6.1. договору встановлений термін дії договору - з моменту підписання його сторонами на протязі 5-ти років.

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі Сакського району електричних мереж згідно Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р., у відповідності до укладених договорів про користування електричною енергією, з січня 2009 року по березень 2012 рок постачало споживачам електричну енергію зі знижкою суми її оплати у відповідності до Закону України «Про міліцію», Закону України «Про пожежну безпеку».

Питання пільгової оплати за спожиту електричну енергію врегульовано пунктом 31 Правил користування електричною енергією для населення, а саме - споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати спожитої електричної енергії, повідомляє у письмовій заяві енергопостачальника про своє право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт.

На підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про міліцію», а саме: частина четверта статті 22 доповнена словами «працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка з оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива у межах норм, встановлених законодавством»; крім цього, частина шоста статті 22 закону України «Про пожежну безпеку» доповнена відповідним положенням: «Особовому составу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка з оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива у межах норм, встановлених законодавством».

При цьому, відповідно до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діє з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. Тобто, введення «середніх норм споживання» до деяких законодавчих актів діяло лише протягом 2008 бюджетного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року по справі за конституційним поданням Верховного Суду України про відповідність Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VІ (107-17) (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., №№ 5-8, ст. 78) та 101 народного депутата України про відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України» (107-17), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення статті 67 розділу І, підпункти 1-6, 8-12 пункту 35, пункти 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункт 3 розділу III «Перехідні положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відтак положення вищезазначених законів відповідно введення «середніх норм споживання» визнано неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів стосовно правовідносин, що виникли на підставі положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Цим Рішенням встановлено, що Конституція України не надає закону України про Державний бюджет найвищої юридичної сили відносно інших законів.

Згідно з «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно пункту 5 Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісячно готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння рахунків за надані послуги з підприємством, що надають послуги.

Також, згідно до пункту 6 Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів направляють щомісячно до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомам місцевих рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

Але відшкодування відповідачем за поставлену позивачем електроенергію громадянам - пільговим категоріям споживачів, відбувалось не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з січня 2009 року по березень 2012 року у розмірі 17779,26 грн.

Сума заборгованості відповідачем фактично не оспорюється, що підтверджується актом взаємних розрахунків, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача, та скріплений печатками підприємств, від 20.03.2012 р.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України 25 травня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Сакської районної державної адміністрації, м. Саки (м. Саки, вул. Інтернаціональна, 4; р/р 35416015000711, р/р 35413030000711, р/р 35412008000711, р/р 35417036000711, р/р 35413028000648, р/р 35410011000711, МФО 824026, в УДК ГУ ДКУ в АР Крим, код ЄДРПОУ 03193896, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260323051142 у філії КРУ ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, код ЄДРПОУ 00131400, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 17 779,26 грн., а також судовий збір в розмірі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.