Рішення

від 22.05.2012 по справі 969-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-21/969-2012

за позовом Ялтинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 10 Ялтинської міської ради АР Крим, м. Ялта

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-ТУР СВ», м. Ялта

про стягнення 25448,16 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_4, довіреність № 86 від 11.04.2012 р., представник;

Від відповідача не з'явився;

Сутність спору: Позивач - Ялтинська загальноосвітня школа I-III ступенів № 10 Ялтинської міської ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-ТУР СВ», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі у сумі 20 096,95 грн., пеню у розмірі 462,50 грн., заборгованість по оплаті за користування земельною ділянкою 600,00 грн., штраф у розмірі 120,00 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на комунальні послуги у розмірі 2 159,00 грн., штраф згідно пункту 6.3. договору у розмірі 2 009,70 грн. та усього 25 4448,16 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог полизач посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень від 11 липня 2011 р., що привело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 12 квітня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим від 27 березня 2012 року надсилалась 28.03.2012 р. за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак на день слухання справи повідомлення про вручення на адресу суду не поверталось. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2012 р. у зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду слухання справи було відкладено на 10 травня 2012 р.

07 травня 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою було повернуто поштове відправлення (ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2012 р.) з відміткою «за закінченням строку зберігання) (а. с. 55-57).

Представник відповідача у судове засідання 10 травня 2012 року не з'явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим надсилалась 12.04.2012 р. надсилалась відповідачу за юридичною адресою, вказаною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого за запитом суду 13.04.2012 р., про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

У засідання суду 22.05.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 22 травня 2012 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим надсилалась 14.05.2012 р. за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як убачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, робленого за запитом Господарського суду Автономної Республіки Крим 13.04.2012 р., відповідач - ТОВ «Антарес-Тур СВ» зареєстрований за юридично адресою: 9860, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця Красноармійська, будинок 54, квартира 25, тобто за адресою, вказаною позивачем у позові.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2011 року між Ялтинською загальноосвітньої школою I-III ступенів № 10 Ялтинської міської ради АР Крим, м. Ялта, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес-ТУР СВ», м. Ялта, був укладений договір оренди нерухомого майна № б/н.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом договору є майнові відносини сторін з господарського використання майна для організації літнього оздоровчого табору. Об'єктом оренди є нежитлові приміщення (по справі БТІ з № 5-6 по № 5-11, № 5-26, № 5-28, № 5-29, № 5-34 Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, загальною площею 496,0 кв. м., розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Калинникова, 14.

Строк дії договору сторони визначили пунктом 5.1. договору - 35 днів.

Пунктом 3.2.1. договору встановлено, що Орендодавець (позивач) в рамках договору зобов'язується передати майно в користування Орендарю (відповідачу).

Актом приймання-передачі в оренду майна від 12 липня 2011 року Орендодавець передав Орендарю нежитлові приміщення (по справі БТІ з № 5-6 по № 5-11, № 5-26, № 5-28, № 5-29, № 5-34 Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, загальною площею 496,0 кв. м., розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Калинникова, 14.

Та, окрім того, актом приймання-передачі в оренду від 15 серпня 2011 року Орендодавець передав Орендарю нежитлові приміщення (по справі БТІ з № 5-6 по № 5-11, № 5-26, № 5-28, № 5-29, № 5-34 Ялтинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, загальною площею 496,0 кв. м., розташовані за адресою: м. Ялта, вул. Калинникова, 14.

Таким чином, сторонами виконані зобов'язання за договором щодо передачі та повернення майна.

Як визначено пунктом 3.4.2. договору орендар в рамках договору зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та плату за користування земельною ділянкою, а також самостійно здійснювати перерахунок розміру орендної плати у встановлених договором випадках.

Розрахунок орендної плати здійснюється у відповідності з законодавством, що передбачено сторонами у пункті 4.3. договору.

Згідно з пунктом 4.4. договору конкретний розмір орендної плати станом на 01 липня 2011 року складає: 18065,57 грн. з урахуванням ПДВ на місяць (розрахунок у Додатку № 3 о договору). Орендна плата та плата за користування земельною ділянкою перераховується на поточний рахунок орендодавця. Розмір плати за користування земельною ділянкою складає 14407,48 грн. (без урахуванням ПДВ) на рік (розрахунок у додатку № 6 до договору). Плата за користування земельною ділянкою додатково збільшується на суму інших витрат орендодавця, пов'язаних із земельною ділянкою.

Як зазначено пунктом 5.3.1. та пунктом 5.3.3. договору Орендар виконує свої обов'язки: визначені підпунктом 3.4.2. пункту 3.4. розділу 3 договору наступним чином: орендна плата за наступний місяць вноситься орендарем щомісячно до 25 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок вищої організації, Управління освіти Ялтинської міської ради; орендна плата за неповний місяць розраховується пропорційно її величині, визначеної пунктом 4.4. розділу 4 договору, за кожний день фактичного використання майна: підпунктом 3.4.6. пункту 3.4. розділу 3 договору - протягом всього строку дії договору.

Позивачем нарахована сума заборгованості з орендної плати за 35 днів користування відповідачем орендованим майном у розмірі 20 096,95 грн. та відшкодування за користування земельної ділянки у розмірі 600 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів сплати виниклої суми заборгованості за договором.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за користування відповідачем орендованим майном у розмірі 20 096,95 грн. та відшкодування за користування земельної ділянки у розмірі 600 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 462,50 грн. за прострочення сплати орендних платежів та штраф в розмірі 10 % - 2009,70 грн. та 120,00 грн. - штраф за прострочення сплати за користування земельною ділянкою.

Пунктом 6.1. договору сторонами було встановлено, що у разі порушення строків, передбачених підпунктами 5.2.1., 5.3.5. договору, винна сторона сплачує іншій стороні штраф в розмірі 20 % від річної суми орендної плати.

За кожний день прострочення внесення орендної плати після закінчення строків, вказаних у частинах а), б), та в) підпункту 5.3.1. пункту 5.3. розділу 5 договору, орендар зобов'язаний виплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, включаючи день уплати (пункт 6.2. договору).

Крім того, пунктом 6.3. договору сторони обумовили, що сторона договору, яка своєчасно не виконала будь-яке зі своїх зобов'язань, крім обов'язків, відповідальність за які передбачена в пунктах 6.1. та 6.2. розділу 6 договору, виплачує уповноваженій стороні штраф в розмірі 10 % від річної суми орендної плати.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено статтею 547 Цивільного кодексу України.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 462,50 грн. підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 120 грн., та, окрім того, заявленого до стягнення штрафу в розмірі 2009,70 грн. відповідно до пункту 6.3. договору, задоволенню не підлягають виходячи наступного.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Крім того, позивачем нарахована заборгованість щодо відшкодування витрат на комунальні послуги в розмірі 2159 грн.

Пунктом 3.4.3. договору визначений обов'язок орендаря нести всі витрати, пов'язані поточною експлуатацією майна (включаючи оплату спожитих електроенергії та води, а також використання діючих систем каналізації, зв'язку, сигналізації, збору сміття, охорони та ніше) та самостійно здійснювати розрахунки з контрагентами або відшкодовувати відповідні витрати балансоутримувачу на підставі наданих рахунків та актів споживання комунальних послуг. Відшкодовувати збір за спеціальне використання води на підставі виставлених рахунків та актів виконання робіт Управлінням освіти ЯМС.

Проте, позивач не надав підтвердження направлення відповідачу рахунків, а, отже, суд не має підстав вважати, що строк сплати за такими рахунками настав.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 2159 грн. заборгованості щодо відшкодування витрат на комунальні послуги задоволенню не підлягають.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 20 096,95 грн., пені в розмірі 462,50 грн., та заборгованості з оплати за користування земельною ділянко в розмірі 600,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 25 травня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 546, 547 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-ТУР СВ», м. Ялта (м. Ялта, вул. Красноармійська, 54, кв. 25; код ЄДРПОУ 37027960, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Ялтинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 10 Ялтинської міської ради АР Крим, м. Ялта (м. Ялта, вул. Калиникова, 14; р/р 35427013001466 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 02144447, одержувач: Управління освіти м. Ялта, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 20 096,95 грн., пеню в розмірі 462,50 грн., заборгованість з оплати за користування земельною ділянко в розмірі 600,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес-ТУР СВ», м. Ялта (м. Ялта, вул. Красноармійська, 54, кв. 25; код ЄДРПОУ 37027960, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Ялтинської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 10 Ялтинської міської ради АР Крим, м. Ялта (м. Ялта, вул. Калиникова, 14; р/р 35427013001466 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 02144447, одержувач: Управління освіти м. Ялта, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 1355,47 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення штрафу в розмірі 120 грн., заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги в розмірі 2159,00 грн. та штрафу в розмірі 2009,70 грн. - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.