Рішення

від 23.05.2012 по справі 2/22/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

23 травня 2012 р. Справа № 2/22/2012/5003

за позовом : Аграрної біржі юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1; фактична адреса: 04073, м.Київ, вул.Копилівська, 67, корп.5

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро- Консалт" 22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького, буд.3

про стягнення 8 331,59 грн. реєстраційного збору

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

03.05.2012 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Аграрної біржі, м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Консалт", м.Погребище, Вінницька область про стягнення 8 331,59 грн. заборгованості по стягненні реєстраційного боргу, з яких : 8 149,49 грн. - основного боргу, 73,59 грн. інфляційних втрат та 108,51 грн. - 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов''язання.

Ухвалою від 04.05.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/22/2012/5003 та призначено до розгляду на 23.05.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовільнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з''явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що вбачається із реєстру вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, а саме про порушення провадження у справі, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

29.11.2011 року між ТОВ "Агро - Консалт", в особі брокера - ПРОДАВЦЯ ОСОБА_2, представника брокерської контори № 40 ПП "Брокус- В" (брокер -продавець), що діє на підставі договору доручення від 29.11.2011 р. за № 391/02 та N.T.SH.DAKAJ G WEIL BRECHERTECHNIK (ПОКУПЕЦЬ), в особі брокера ОСОБА_3, представника брокерської контори № 136 ТОВ "Карат- 100" (брокер - покупець), який діє на підставі усного Договору - доручення, з іншої сторони, укладено зовнішньоекономічний біржовий контракт на продаж товару - кукурудзи фуражної, згідно ДСТУ 4525:2006 урожаю 2011 року.

Відповідно до п.2.6. Контракту ціна за тонну на базисі поставки - 255,00 дол. за одиницю біржового товару, що за офіційним курсом НБУ становить 2 037,37 грн.

Загальна вартість товару у валюті розрахунку складає 1 275 000,00 грн. +/- 5%, що в гривнях становить - 10 186 867,50 грн.+/- 5 %. (п.2.7. контракту).

Положеннями договору передбачено, що за надання послуг з укладення та реєстрації контракту Аграрною біржею справляється реєстраційний збір.

Реєстраційний збір становить 0,08 % від загальної вартості біржового контракту та складає 8 149,49 грн. в т.ч. ПДВ 20 %.

Розрахунки по Конракту здійснюються наступним чином :

- сплата реєстраційного збору - відповідно до розділу 4 Контракту;

- оплата загальної варстості біржового товару - покупцем безпосередньо на рахунок продавця, який визначений в розділі 11 Контракту.

Сплата реєстраційного збору згідно п.4.3. здійснюються на рахунок Аграрної біржі Продавцем протягом двох робочих днів після укладання Контракту (розділ 4 Контракту).

Посвідчення про реєстрацію контракту надається Аграрною біржею брокеру сторони, що здійснює митне оформлення.

Як вбачається із матеріалів справи зовнішньоекономічний біржовий контракт № 573/02-ЗЕ від 29.11.2011 року був зареєстрований Аграрною біржею, що підтверджується відповідним записом безпосередньо на контракті та посвідченням про реєстрацію № 573/02.

Факт реєстрації Контракту підтвердив і представник позивача в судовому засіданні.

Непроведення відповідачем розрахунків по сплаті реєстраційного збору у встановлені контрактом строки спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає інші юридичні факти. Також вказана стаття передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзацом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.10 р. № 1254 "Деякі питання укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів" встановлено, що послуги з укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів щодо експорту сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у підпункті 3.3.1. статті 3 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" надає Аграрна біржа, утворена згідно з постановою КМУ від 26.12.05 р. № 1285 "Про створення Аграрної біржі" (Офіційний вісник України, 2005 р., № 52, ст. 3321), або інші товарні біржі, які сертифіковані в установленому законодавством порядку щодо стандартів продажу або поставки біржового товару та яким Аграрна біржа надала право на участьу біржовій торгівлі.

Відповідно до ст.280 ГК України та ст.3 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа (аграрна біржа є різновидом товарної біржі) має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил.

Частиною 1 ст.281 ГК України та ст.17 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до законодавства і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань.

Наказом Аграрного фонду № 05/1 від 21.01.2008 року затверджено Правила біржової торгівлі на Аграрній біржі.

Регулювання виниклих правовідносин між сторонами здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок сплатити реєстраційний збір на користь позивача, за умовами Контракту виник у відповідача 29.11.2011 року, по факту реєстрації Контракту на біржі.

Крім того, сплата реєстраційного збору не пов'язана з взаємовідносинами сторін контракту, щодо його виконання або розірвання, а пов'язується виключно з реєстрацією Контракту при його укладанні.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 8 149,49 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 73,59 грн. - інфляційних втрат (за період з 02.12.11 р. по 31.03.12 р.) та 3% річних в сумі 108,51 грн. (за період з 02.12.2011 р. по 10.04.12 р.) в результаті чого дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань судом виявлено помилки у розрахунку 3%, які полягають в наступному.

Здійснивши перерахунок 3% річних в Базі даних ІПС "Законодавстово" за період з 02.12.11 р. по 10.04.12 р. судом отримано 130 календарних дні, що по формулі становить 86,90 грн., що і підлягає стягненню.

В зв'язку з допущеною помилкою позивача в розрахунку днів, на яку збільшився борг внаслідок стягнення 3 %, суд дійшов висновку, що в позові в частині стягнення 3% річних в розмірі 21,61 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних нарахувань в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів про часткову відмову в позові в частині стягнення 3%.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, ст.ст.82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Консалт", вул.Б.Хмельницького, буд.3, м.Погребище, Вінницька область, 22200 (код ЄДРПОУ - 36244161) на користь Аграрної біржі, вул.Б.Грінченка, 1, м.Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 33947314) - 8 149,49 грн. - реєстраційного збору, 86,90 грн. - 3 % річних, 73,59 грн. - інфляційних втрат та 1 636,75,00 грн. судового збору.

3. Відмовити в стягненні 21,61 грн. 3 % річних.

4 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 24 травня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 1; фактична адреса: 04073, м.Київ, вул.Копилівська, 67, корп.5

4 - відповідачу 22200, Вінницька область, м.Погребище, вул.Б.Хмельницького, буд.3