Рішення

від 24.05.2012 по справі 40/5005/2840/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.12р. Справа № 40/5005/2840/2012 За позовом Прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н", м.Дніпропетровськ

про внесення змін до п.3.1 договору оренди земельної ділянки від 02.22.2000р.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від прокурора: не з»явився;

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 7/11-2521 від 23.12.2011 року;

від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кіровського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н" і просить змінити п.3.1 Договору оренди земельної ділянки від 02.11.2000 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №492 від 02.22.2000 року, виклавши в такій редакції: „Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Прокурор в судове засідання не з»явився, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Позивач 18.05.2012 року подав клопотання про продовження строку розгляду справи в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Позивач в судовому засіданні 24.05.2012р. надавши свої пояснення, позовні вимоги Прокурора підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило. Відповідно до довідки державного реєстратора, станом на 28.04.2012 року юридична адреса Відповідача: 49089, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, буд.14, кв.9 (а.с.35-37).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 18149803 а.с. 33), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2000 року між Дніпропетровською міською радою (далі-Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н" (далі-Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1477. Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів вказаний Договір зареєстрований за № 1192 від 02.11.2000 року.

Відповідно до умов вказаного Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0031 га (загальна площа приміщень -0,01299 га), що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, Кіровський район, просп.Карла Маркса, 88, і зареєстрована в Державному земельному кадастрі м.Дніпропетровська за кодом 75034030 згідно з планом земельної ділянки (п.1.1 Договору).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення виконкому міської ради від 21.09.2000р. №2340 (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення цього договору: 12 428,07 грн.

Земельна ділянка надається до 21.09.2015 року (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата виплачується у грошовій формі в розмірі 1301,94 грн/рік (з урахуванням загальної площі приміщень), що становить 108,50 грн/міс і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту.

Умови договору щодо розміру орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін (п.3.3 Договору).

Умовами п.8.1, п.8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст.288 вказаного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (ст.288.4).

Позивач вважає, що прийняття Податкового кодексу, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до договору оренди землі від 02.11.2000 року, що і стало причиною спору.

Розглянувши позовні вимоги господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільними кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст.6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З метою приведення раніше укладених договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства, Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 216/8 від 02.02.2011 р. (а.с.23) "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства.

Позивач направив до Відповідача лист міського голови лист від 18.02.2011 №7/22-185 «Про приведення договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства»(а.с.25), як орендаря земельної ділянки комунальної власності у м.Дніпропетровську, з пропозицією привести договір оренди землі, укладений з Відповідачем у відповідність до вимог Податкового кодексу України та Рішення Дніпропетровської міської ради від 02.02.2011 №216/8. Пропозиція міського голови була також опублікована в офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета «Наше Місто від 22.02.2011р. №26 (3306) (а.с.24) в офіційному повідомленні. Відповідно до повідомлення Відповідачу необхідно було у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору. Проте у строк, визначений повідомленням, Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, додатковий договір не підписав.

На час розгляду справи доказів щодо приведення договору оренди земельної ділянки від 02.11.2000 року до вимог діючого законодавства в частині орендної плати за користування земельною ділянкою у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України сторонами суду не надано.

Відповідно до ст.144 Конституції України рішення, прийняті органом місцевого самоврядування, є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.632 Цивільного кодексу України, у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Умовами спірного договору передбачені підстави для зміни розміру орендної плати, в тому числі і у випадку, передбаченому законодавством України.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи, що має місце зміна законодавства щодо визначення розміру орендної плати за користування землею в трикратному розмірі земельного податку, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про внесення змін до пункту 3.1 Договору оренди земельної ділянки, який укладено між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н" в частині встановлення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до Податкового кодексу України, визначивши її у мінімальному розмірі, що встановлюється Податковим кодексом України.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року по справі № 21/5005/11886/2011, якою встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України.

Крім того, щодо правовідносин викладених у позовній заяві стосовно вказаного предмету спору, існує і правова позиція Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, та яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У відповідності до норм ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата на земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 116, 117, ст.111-28 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Внести зміни до п.3.1 Договору оренди земельної ділянки від 02.11.2000 року, укладеного між Дніпропетровською міською радою (49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75, ЄДРПОУ 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н" (49089, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, буд.14, кв.9, код ЗКПО 30544067), посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 зареєстрований в реєстрі за НОМЕР_1, зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №492 від 02.22.2000 року, виклавши в такій редакції:

„п.3.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ажур-Н" (49089, м.Дніпропетровськ, вул.Будівельників, буд.14, кв.9, код ЗКПО 30544067) в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, р/р 31219206700005 у відділенні банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) суму 1 073 грн. 00 коп. -судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота Рішення підписано 24.05.12р.