Рішення

від 21.05.2012 по справі 21/5007/26/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2012 р. Справа № 21/5007/26/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1 від 20.03.12р.;

від відповідача: Лежнюк Г.М. - директор (НОМЕР_1 від 21.12.96р.).

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн" (м.Житомир)

про стягнення 50732,62 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 50732,62 грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні надав для огляду частину оригіналів документів, на яких грунтуються позовні вимоги, пояснення №184 від 18.05.12р. з додатками (а.с. 89-101) та усні пояснення по справі.

Представник відповідача проти наявності заборгованості не заперечив, факт наявності боргу в сумі 50732,62грн. підтвердив та підписав наданий представником позивача акт звірки розрахунків на суму 50732,62 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 08 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн" (покупець, відповідач) був укладений Договір №577 (далі - Договір (а.с.12-15)), за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність покупцю протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаній у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором (п.1.1. Договору).

Відповідно п. 1.2. Договору, предметом поставки є наступний товар: Лікарські засоби (згідно Закону України "Про лікарські засоби"); вироби медичного призначення; інші продовольчі товари, у тому числі біодобавки (п.п.1.2.1, 1.2.2., 1.2.3. Договору).

Згідно до п. 1.4. Договору, накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін, і є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.1. Договору, сторони погодили, що кількість і асортимент товару узгоджується сторонами у видатковій накладній на кожну поставку.

Позивач вказує, що відповідно до умов вищевказаного Договору, згідно видаткових накладних (а.с. 17-68) здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 50846,14грн.

Однак останній свої зобов'язання щодо оплати товару у строки, що передбачені Договором, виконав частково, заборгувавши 50732,62 грн.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, наявності основного боргу в заявленій позивачем сумі не заперечив, про що в усному порядку зазначив у судовому засіданні. Доказів на підтвердження додаткових розрахунків не надав.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду пояснення представників сторін, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, спір між ними виник в процесі виконання договору №577 від 08.04.11р. (а.с.12-15), що за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов вищевказаного Договору позивач на підставі видаткових накладних (а.с. 17-68) поставив відповідачу товар на загальну суму 50846,14грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.5. Договору, сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупець робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Крім того, пунктом 3.7. Договору сторони погодили, що покупець при проведенні оплати за поставлений йому постачальником товар при кожному платежі зобов'язаний вказати номер Договору і/або видаткової накладної, за якими проводиться оплата. Крім цього, при наявності у покупця заборгованості за отриманий товар за декількома видатковими накладними, отримана від нього оплата буде зарахована в рахунок погашення заборгованості за товар, що отриманий раніше, незалежно від призначення оплати, зазначеної в платіжному дорученні.

Однак, відповідач свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар згідно вищевказаних накладних виконав частково, оскільки сплачені 01.02.12р. 250,00грн. (а.с.69), враховуючи порядок зарахування коштів, передбачений п. 3.7. Договору, позивач зараховував у сумі 136,48грн. в погашення заборгованості за попередньою накладною №100127001/2 від 13.09.11р. (а.с.16), а залишок в сумі 113,52грн. в погашення боргу по накладній №100130235/1 від 13.09.11р. (а.с.17).

Таким чином, на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 50732,62грн. (50846,14грн. - 113,52грн.), що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні та вбачається з підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 07.05.12р. (а.с.94-98).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню на суму 50732,62 грн. основного боргу.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Он Лайн" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Михайлівська, буд. 15, код 37220843)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61140, Харківська обл., м. Харків, просп.Гагаріна, буд. 48, кв.47, код 21194014)

- 50732,62 грн. основного боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24 травня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи