ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-9/5267-2012 17.05.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Євробудмонтаж"
Про стягнення 115 775,38 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 15.03.2012р.)
від відповідача не з'явився
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Євробудмонтаж" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 115 775, 38 грн., з яких 105155, 38 грн. основної заборгованості за Договором купівлі-продажу №14 від 21.03.2012р., 8037, 90 грн. пені, 2398, 40 грн. трьох відсотків річних, 183, 70 грн. інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі -продажу товарів №14 від 21.03.2012р. в частині оплати за поставлений позивачем товар. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 525, 526, 527, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/5267-2012, розгляд справи призначено на 17.05.2012 року.
16.05.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано додаткові матеріали по справі.
В судове засідання 17.05.2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про вручення відповідачу поштової кореспонденції 07.05.2012 року.
Представником позивача надано додаткові матеріали, оригінали документів для огляду в судовому засіданні та усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт»(далі по тексту -Позивач; Продавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Євробудмонтаж»(далі по тексту -Відповідач; Покупець за Договором) укладено Догові купівлі-продажу №14 (далі по тексту -Договір).
У відповідності до умов Договору (п. 1.1.), Продавець бере на себе зобов'язання передати у власність Покупця кабельно-проводникову та електросвітлотехнічну продукцію (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти його від Продавця та здійснити оплату в строки і порядку, передбаченими цим Договором.
Перелік та найменування товару, що є предметом Договору, визначається в замовленні (п. 1.2. Договору).
Загальний обсяг товару, який продається відповідно до цього Договору, визначається його кількістю та асортиментом за всіма партіями товару, які Продавець зобов'язується передати Покупцю відповідно до умов цього Договору та протягом його дії (п. 1.3. Договору).
Загальна сума Договору визначається, виходячи з цін, асортименту і загальної кількості (за всіма партіями) товару, яку Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві відповідно до умов цього Договору та протягом його дії (п. 1.4. Договору).
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що ціни на товар, що є предметом цього Договору, є договірними і визначаються сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних відповідно до порядку продажу товару.
У відповідності до п. 2.1. Договору, продаж товару здійснюється за видатковою накладною.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Товар передається та приймається уповноваженими представниками сторін на підставі видаткової накладної. Датою поставки товару є дата, що зазначена у видатковій накладній, яка надається Продавцем Покупцю одночасно із передачею товару. Прийняття товару підтверджується підписами Сторін або їх уповноважених представників у видатковій накладній.
Передача товару здійснюється згідно накладній на складі Продавця. Продавець здійснює поставку своїм транспортом на об'єкти Покупця згідно домовленості (п. п. 3.3., 3.4. Договору).
Розрахунки за куплений товар здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування Покупцем стовідсоткової передоплати на розрахунковий рахунок Продавця або порядок розрахунків уточнюється додатками до Договору (п. 4.1. Договору).
У відповідності до п. п. 6.1., 6.2. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2011р. Якщо в строк протягом 1 місяця до закінчення терміну дії цього Договору не одна із Сторін письмово не заявить другій Стороні про відмову в пролонгації Договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах строком на 1 рік.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору Позивачем у період з 10.05.2011р. по 23.12.2011р. поставлено Відповідачу товар на загальну суму 120962,77 грн. за наступними видатковими накладними:
- №ВР-0000969 від 10.05.2011 на суму 12 869,60 грн.;
- №ВР-0001109 від 25.05.2011 на суму 453,22 грн.;
- № ВР-0001181 від 31.05.2011 на суму 82 358,47 грн.;
- №ВР-0001165 від 30.05.2011 на суму 806,48 грн.;
- №ВР-0003330 від 23.12.2011 на суму 24 475,00 грн.
Вказані видаткові накладні підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств (належним чином засвідчені копії додано до матеріалів справи, оригінали надано для огляду в судовому засіданні).
Спір виник у зв'язку з тим, що за твердженням Позивача, Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 105155,38 грн., які Позивач просить суд стягнути з Відповідача. Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 8037, 90 грн. пені, 2398, 40 грн. трьох відсотків річних, 183, 70 грн. інфляційних збитків.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та заперечень щодо викладених у позовній заяві обставин не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
За своєю правовою природою Договір №14 від 21.03.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Як встановлено судом, Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Договору поставлено Відповідачу товар на суму 120962,77 грн., згідно видаткових накладних №ВР-0000969 від 10.05.2011 на суму 12 869,60 грн., №ВР-0001109 від 25.05.2011 на суму 453,22 грн., № ВР-0001181 від 31.05.2011 на суму 82 358,47 грн., №ВР-0001165 від 30.05.2011 на суму 806,48 грн., №ВР-0003330 від 23.12.2011 на суму 24 475,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, оригінали яких надано для огляду в судовому засіданні.
На підтвердження помножень осіб Відповідача, які приймали товар за зазначеними вище видатковими накладними, Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії довіреностей виданих Відповідачем на отримання цінностей.
За твердженням Позивача, поставлений товар згідно вищезазначених видаткових накладних Відповідачем оплачено частково на суму 15807, 39 грн., сума заборгованості станом момент подання позовної заяви та розгляду справи складає 105155,38 грн.
Часткова оплата Відповідачем заборгованості на суму 15807, 39 грн. підтверджується доданою до матеріалів справи копією банківської виписки по рахунку Позивача за 22.06.2011р. (оплата на суму 5000, 00 грн.) та Актом про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 03.01.2012р. (10807, 39 грн. за поставлений товар згідно видаткової накладної №ВР-0000969 від 10.05.2011).
Доказів оплати заборгованості у розмірі 105155,38 грн. (120962,77 грн. -15807, 39 = 105155,38 грн.) Відповідачем суду не надано.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов Контракту. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам Контракту не заявлялось та суду не надано.
Враховуючи умови п. 4.1. Договору, поставка товару за Договором має відбуватись на умовах стовідсоткової передоплати, якщо інший порядок розрахунків не уточнено додатками до Договору.
Враховуючи те, що сторони правочину своїми діями, а саме переданням товару Позивачем Відповідачу до проведення попередньої оплати, змінили умови Договору в цій частині, не встановивши інші строки оплати у додаткових угодах, то суд застосовує до правовідносин сторін щодо строку оплати положення ст. 530 ЦК України.
Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
19.03.2012 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію вих. №2 від 19.03.2012р., з вимогою про оплату заборгованості у розмірі 105155, 38 грн. Зазначену претензію направлено Позивачем 03.04.2012 року, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями поштового чеку №9580 від 03.04.2012р. та опису вкладення у цінний лист б/н від 03.04.2012р.
За твердженням Позивача, претензія Відповідачем залишена без відповіді, поставлений товар Відповідачем не оплачено, сума заборгованості станом на момент розгляду справи складає 105155,38 грн.
З урахуванням положень ст. 530 ЦК України та направлення Позивачем претензії 03.04.2012р., строк оплати вартості отриманого Відповідачем товару на суму 145600, 00 грн. настав 10.04.2012р.
Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем за Договором в сумі 105155, 38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, строк оплати товару, з урахуванням направлення Позивачем претензії є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 105155, 38 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 8037,90 грн. пені за період з 11.05.2011р. по 07.11.2011р. за видатковою накладною №ВР-0000969, з 26.05.2011р. по 22.11.2011р. за видатковою накладною №ВР-0001109, з 01.06.2011р. по 28.11.2011р. за видатковою накладною № ВР-0001181, з 31.05.2011р. по 27.11.2011р. за видатковою накладною №ВР-0001165, з 24.12.2011р. по 21.06.2012р. за видатковою накладною №ВР-0003330 на підставі п. 8.3. Договору.
У відповідності до п. 8.3. Договору, у разі прострочення платежу за товари, відповідно до умов оплати, передбачених п. 4.1. цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент оплати від вартості неоплаченого у строк товару, за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Враховую настання строку оплати вартості отриманого Відповідачем товару на суму 105155, 38 грн. 10.04.2012р., про що судом зазначено вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за період з 11.04.2012р. по 24.05.2012р. (14 днів) за видатковою накладною №ВР-0003330 на суму 140,43 грн. згідно розрахунку суду, долученого до матеріалів справи, з урахуванням періодів заявлених Позивачем до стягнення пені та настання строку оплати для Відповідача.
При цьому суд зазначає про безпідставність нарахування Позивачем пені Відповідачу на майбутнє за поставлений згідно видаткової накладної №ВР-0003330 від 23.12.2011 товар.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2398,40 грн. (за період з 11.05.2011р. по 20.04.2012р. за видатковою накладною №ВР-0000969, з 26.05.2011р. по 20.04.2012р. за видатковою накладною №ВР-0001109, з 01.06.2011р. по 20.04.2012р. за видатковою накладною №ВР-0001181, з 31.05.2011р. по 20.04.2012р. за видатковою накладною №ВР-0001165, з 24.12.2011р. по 20.04.2012р. за видатковою накладною №ВР-0003330) та інфляційні збитки у розмірі 183, 70 грн. (за період з червня 2011р. по березень 2012р. за видатковою накладною №ВР-0000969, за період з січня 2012р. по березень 2012р. за видатковою накладною №ВР-0003330).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних збитків ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а Відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 11.04.2012 року, про що судом встановлено вище, позовні вимоги Позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 86,43 грн. за період з 11.04.2012 року по 20.04.2012 року (дата зазначена позивачем у позовній заяві) згідно розрахунку суду, долученого до матеріалів справи. Заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних збитків за період з червня 2011р. по березень 2012р. задоволенню не підлягають.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Євробудмонтаж»(03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 104; код ЄДРПОУ 34351966; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт»(03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15; код ЄДРПОУ 35911101) 105155 (сто п'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 38 коп. основної заборгованості, 140 (сто сорок) грн. 43 коп. пені, 86 (вісімдесят шість) грн. 43 коп. трьох відсотків річних, 2107 (дві тисячі сто сім) грн. 65 коп. судового збору.
3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Г.П. Бондаренко
Дата підписання рішення 22.05.2012р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2012 |
Оприлюднено | 29.05.2012 |
Номер документу | 24269563 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бондаренко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні