Рішення

від 16.05.2012 по справі 5011-55/3452-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/3452-2012 16.05.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет запчастин «Автек», м. Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАВТОСЕРВІС», м. Київ

про: стягнення 9 401,93 грн.

за участю:

представника Позивача -ОСОБА_1 (за дов. № б/н від 06.04.2012р.);

представника Відповідача -не з'явився ;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Супермаркет запчастин «Автек», м. Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАВТОСЕРВІС», м.Київ (далі - Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 7 287,60 грн., штраф у розмірі -1 601,52 грн., пеню у розмірі -399,49 грн., інфляційні збитки у розмірі - 36,50 грн. та 3% річних у розмірі 76,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 004117 від 17.10.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 12.04.2012р.

11.04.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: Витяг з ЄДРПОУ станом на 10.04.2012р. щодо статусу місцезнаходження Позивача, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.2012р. підписаний з боку Позивача із супровідним листом та доказами направлення Відповідачу, банківські виписки та довіреність представника Позивача.

11.04.2012р. від Позивача надійшла через канцелярію суду заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача: основний боргу у розмірі 6 387,60 грн., штраф у розмірі -1 601,52 грн., пеню у розмірі -481,57 грн., інфляційні збитки у розмірі - 51,14 грн. та 3% річних у розмірі 107,93 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 16.05.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

15.05.2012р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з Відповідача: основний боргу у розмірі 5 637,60 грн., штраф у розмірі -1 601,52 грн., пеню у розмірі -568,27 грн., інфляційні збитки у розмірі - 68,95 грн. та 3% річних у розмірі 125,08 грн.

Крім того, Позивач надав для залучення до матеріалів справи банківські виписки та докази направлення заяви про уточнення позовних вимог Відповідачу.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зміни на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання призначене на 16.05.2012р. з'явився представник Позивача, підтримав позовні вимоги з урахуванням їх зміни, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція була отримана Відповідачем, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення Відповідачу.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивачем клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 року між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 004117.

Згідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити запасні частини до вантажної, спеціальної та тракторної техніки відповідно до видаткових накладних, в яких визначаються номенклатура, кількість та вартість Товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець зобов'язаний перерахувати повну (100 %) оплату за Товар на поточний рахунок Продавця у розмірі, визначеному у видатковій накладній протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання Покупцем відповідного товару.

Як вбачається з п.6.3. Договору у випадку порушення строків оплати Товару, Покупець сплачує Продавцю пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Згідно до п. 6.4. Договору у випадку порушення строків оплати Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів Покупець окрім пені сплачує Продавцю штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012р., але в будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за даним Договором. (п.9.7 Договору).

На виконання умов Договору, 27.10.11р. згідно видаткової накладної № РН-0012986 на суму 3 686, 70 грн. та 11.11.11р. згідно видаткової накладної № РН-0013827 на суму 4 320, 90 грн. Позивачем було поставлено товар Відповідачу на загальну суму 8 007, 60 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками, а саме на загальну суму 2 370,00грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 28.02.2012 року на адресу Відповідача була направлена претензія № 27СЗА-02 від 27.02.12р., яка була залишена без відповіді, а сума боргу сплачена в повному обсягу не була.

У зв'язку з викладеним вище, та враховуючи зменшення розміру основного боргу, Позивач звернувся до суду про стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 5 637,60 грн. та штрафних санкцій.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсягу , враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, 27.10.11р. згідно видаткової накладної № РН-0012986 на суму 3 686, 70 грн. та 11.11.11р. згідно видаткової накладної № РН-0013827 на суму 4 320, 90 грн. Позивачем було поставлено товар Відповідачу на загальну суму 8 007, 60 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, що підтверджується банківськими виписками, а саме на загальну суму 2 370,00грн., в наслідок чого заборгованість складає 5 637,60грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 5 637,60 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 6.3. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»граничного розміру, період стягнення визначений з урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 568,27 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.6.4 Договору, у випадку порушення строків оплати Товару більше ніж на 10 (десять) календарних днів Покупець окрім пені сплачує Продавцю штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати поставленого товару, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 601,52 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.", встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення не перевищує заявленого до стягнення розміру за період з моменту прострочення по 15.05.2012р., а отже підлягає стягненню у розмірі 125,08 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату інфляційних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.", встановив, що розмір інфляційних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 68,95 грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 2 , 4 3 , 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАВТОСЕРВІС»(код ЄДРПОУ: 31610596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет запчастин «Автек»(код ЄДРПОУ: 33996686) суму основного боргу у розмірі 5 637,60грн., інфляційні у розмірі 68,95 грн., 3% річних -125,08 грн., пені у розмірі - 568,27 грн. та штраф у розмірі 1 601,52 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАВТОСЕРВІС»(код ЄДРПОУ: 31610596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Супермаркет запчастин «Автек»(код ЄДРПОУ: 33996686) витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 16.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 21.05.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева