Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-47/3668-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3668-2012 15.05.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «ТОП Енерго»

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення 34 979,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 34 979,00 грн. матеріальної шкоди, а також судового збору в розмірі 1609,50грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/3668-2012, розгляд справи було призначено на 24.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 розгляд справи було відкладено на 15.05.2012.

В судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору та ст. 1166 Цивільного кодексу України не здійснено виплату завданої позивачу внаслідок ДТП шкоди в межах ліміту відповідальності застрахованої у відповідача особи, а саме в сумі 34979,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2012 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. В обгрунтування заперечень, викладених у відзиві, відповідач наголошував на тому, що позивачем не доведено наявність завданої матеріальної шкоди саме в розмірі 34 979,00 грн., оскільки не проведено оцінку пошкодженого транспортного засобу.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначав позивач у позові, 28.12.2010 близько 09.00 год. на вул. Драйзера, № 5 в місті Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «ВАЗ-21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, транспортного засобу », державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та транспортного засобу «Богдан А-09202», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується довідкою, складеною інспектором ВОМ ДТП Деснянського ВОАІ на місті ДТП 28.12.2010 та довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві №10/52974 від 04.01.2011.

Згідно постанови Козелецького районного суду Чернігівської області від 24.02.2011 (справа № 3-2508/268/2011) винним у скоєнні даного правопорушення визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем «ВАЗ-21043», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власник автомобіля - ОСОБА_5.

В результаті зіткнення, що мало місце 28.12.2010 року, транспортний засіб 07», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого ВРЕВ-1 УДАІ в м. Києві отримав механічні пошкодження.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 6610477, цивільно-правова відповідальність, винної у скоєнні ДТП особи - ОСОБА_4, була застрахована відповідачем в особі Козелецького районного відділення Чернігівської обласної дирекції, після одержання 29.12.2010 відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування та повідомлення про настання страхового випадку, поданої ОСОБА_4, провідним спеціалістом відділу аварійних комісарів з огляду пошкоджених ТЗ відповідача ОСОБА_6 05.01.2011 був складений протокол огляду пошкодженого транспортного засобу - автомобіля », державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно Акту № ФВВ-135/2 від 14.06.2011, складеного ФОП ОСОБА_7, вартість робіт та запасних частин, використаних при відновленні автомобіля ugeot-207», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що є власністю ТОВ «ТОП Енерго», склала загалом 34 979,00 грн., в тому числі: 12 181,20 грн. -вартість робіт, 22 797,80 грн. -вартість встановлених запасних частин, які були сплачені позивачем на користь ФОП ОСОБА_7 згідно платіжного доручення № 187 від 11.05.2012, оригінал якого наявний в матеріалах справи.

Згідно полісу № ВС/ 6610477 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем та винною у скоєнні ДТП особою -ОСОБА_4, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно п. 3 полісу № ВС/6610477 строк дії полісу визначений в один рік: з 11.01.2010 по 10.01.2011, а згідно п. 2 полісу - ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну одного потерпілого складає 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп.; франшиза - 0 грн.

Відповідно до листа відповідача про порядок відшкодування шкоди №09-03-09/10889 від 13.04.2011 НАСК «Оранта»витребувала у позивача: копію свідоцтва про реєстрацію СПД-фізичної особи ОСОБА_7, свідоцтво платника податку СПД ОСОБА_7 за 2011, квитанцію про сплату єдиного податку за останні місяць.

Згідно з відповіддю позивача на лист НАСК «Оранта», про отримання якого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, ТОВ «ТОП Енерго »надало всі необхідні документи які витребовувались відповідачем, проте до теперішнього часу відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В статті 1187 Цивільного кодексу України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції від 24.09.2008) визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно пункту 9.1. статті 9 даного Закону обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно пункту 34.1. статті 34.1. Закону страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до пункту 34.2. статті 34.2 Закону якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подія, яка мала місце 28.12.2010 має ознаки страхового випадку яке відповідає визначенню, викладеному в статті 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції від 24.09.2008) та полісі № ВС/6610477 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачем -ВАТ «НАСК «ОРАНТА»та винною у скоєнні ДТП особою -ОСОБА_4, і в результаті якої було пошкоджено автомобіль geot-207», що є власністю позивача на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданого ВРЕВ-1 УДАІ в м. Києві від 21.12.2010.

Таким чином, оскільки відповідача своєчасно (29.12.2010) було повідомлено винною у скоєнні ДТП особою ОСОБА_4 про виплату страхового відшкодування, в тому числі й про настання страхового випадку за участю транспортного засобу позивача, а також враховуючи те, що згідно акту № ФВВ-135/2 від 14.06.2011 р., складеного ФОП ОСОБА_7, вартість відновлювального ремонту автомобіля 7», державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску склала 34 979,00 грн., які сплачені позивачем на користь ФОП ОСОБА_7 згідно платіжного доручення № 187 від 11.05.2012, і що не перевищує межі ліміту на одного потерпілого в 35 000 грн., визначеної в п. 2 полісу № ВС/6610477, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача відповідно до вимог ст.1166, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" існує перед позивачем обов'язок по виплаті вартості відновлювального ремонту автомобіля », державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску в сумі 34 979,00 грн.

Заперечення відповідача щодо того, що позивачем не доведено наявність завданої матеріальної шкоди саме в розмірі 34 979,00 грн., оскільки не проведено оцінку пошкодженого транспортного засобу - судом відхиляється, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку позивача на вчинення вищенаведених дій, а обов'язок по проведенні відповідної оцінки згідно пункту 34.1. статті 34.1. Закону покладено саме на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 34 979,00 грн. матеріальної шкоди - є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «ТОП Енерго» (код ЄДРПОУ 36013648, місцезнаходження: 20300 Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 8, оф. 37) 34 979 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 00 грн. матеріальної шкоди, а також 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.

Суддя С.Р.Станік

Дата складання повного тексту рішення -21.05.2012.