Рішення

від 16.05.2012 по справі 5011-5/3047-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/3047-2012 16.05.12

За позовом Закритого акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр"

про стягнення 6 117,16 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр" (далі -відповідач) про стягнення 6 117,16 грн., в тому числі 4 610, 63 грн. основного боргу, 1 114, 01 грн. інфляційних втрат та 392, 52 грн. 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що між сторонами було укладено Договір № 910/Б1 від 01.12.2008 р., за умовами якого позивач надав відповідачу послуги з передпродажної підготовки товару, що поставляється останнім, які відповідачем не були оплачені, з огляду на що позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення основного боргу в примусовому порядку з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/3047-2012 та призначено її до розгляду на 29.03.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.03.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.04.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 16.05.2012 р.

03.05.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

Представники сторін в судове засідання 16.05.2012 р. не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 16.05.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 910/Б1, відповідно до п. 2.1. якого виконавець проводить для замовника, а замовник приймає та оплачує, послуги, зміст яких полягає у проведенні виконавцем для замовника, передпродажної підготовки товару, що поставляється останнім. З метою проведення передпродажної підготовки товару замовника, мерчендайзери виконавця здійснюють викладку товару замовника, забезпечують порядок у місці розташування товару замовника та слідкують за тим, щоб товар замовника мав естетичний вигляд.

Згідно з п. 3.1. Договору плата за надані виконавцем послуги складає 3 % від грошової суми, сплаченої виконавцем замовнику протягом поточного облікового періоду надання послуг, за поставлений останнім товар. Плата за надані виконавцем послуги вноситься замовником не пізніше 4 банківських днів з дня поточного облікового періоду надання послуг.

Поточний обліковий період надання послуг складає один календарний місяць, у якому надаються послуги. Перший обліковий період складає кількість календарних днів поточного місяця, рахуючи від дня укладення договору і до останнього календарного дня першого місяця надання послуг. За угодою сторін, викладеною у відповідному протоколі погодження ціни, обліковий період може змінюватись.

За змістом п. 6.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 р.

Якщо жодна зі сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менш як за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, договір вважається переукладеним на кожний наступний рік на тих самих умовах.

Оскільки суду не було надано жодною зі сторін доказів письмової відмови від договору за місяць до 31.12.2007 р., 31.12.2008 р., 31.12.2009 р., 31.12.2010 р., 31.12.2011 р., Договір вважається таким, що діє станом на момент виникнення спірних правовідносин щодо надання послуг позивачем та обов'язку з їх оплати відповідачем, а також розгляду справи судом.

Як стверджує позивач, ним були надані відповідачу послуги відповідно до Договору на суму 4 610, 63 грн.

На підтвердження зазначеного позивач надає Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 00005135 від 30.11.2008 р., № 00005701 від 31.12.2008 р., № 00000221 від 31.01.2009 р., № 00002586 від 30.06.2009 р. та № 00000247 від 31.01.2010 р., які підписані лише позивачем, а також податкові накладні № 4919 від 30.11.2008 р., № 5484 від 31.12.2008 р., № 89 від 31.01.2009 р., № 2572 від 30.06.2009 р., № 303 від 31.01.2010 р. та Журнал-ордер і відомість по рахунку 6311 за період 01.11.2008 р. -31.01.2010 р. за підписом головного бухгалтера та бухгалтера позивача.

При цьому, позивач зазначає та що не спростовано відповідачем, останній не надав зауважень на направлені на його адресу акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), але й не підписав та не повернув їх.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. позивача було зобов'язано надати докази надсилання вказаних документів відповідачу, на що у відповідь позивач через відділ діловодства суду 26.03.2012 р. надав в якості доказів повторного надсилання зазначених актів -опис вкладення у цінний лист від 22.03.2012 р.

У свою чергу, відповідач не надав суду заперечень проти вказаних актів.

Оскільки відповідач не оплатив надані позивачем послуги, він вирішив звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що за змістом п. 3.2. Договору у відповідача передбачався обов'язок з оплати послуг позивача не пізніше 4 банківських днів з дня поточного облікового періоду надання послуг.

Враховуючи відсутність заперечень проти факту надання позивачем відповідних послуг, а також враховуючи відсутність доказів здійснення відповідної їх оплати, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх вартості, позов щодо стягнення основного боргу суд задовольняє у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відповідачу 1 114, 01 грн. інфляційних втрат та 392, 52 грн. 3 % річних.

При цьому, під час розрахунку 3 % річних за грудень 2008 р. позивач помилково визначив період початку розрахунку як 05.01.2009 р., не врахувавши те, що обов'язок з оплати виникає через 4 банківських, а не календарних днів з дня поточного облікового періоду надання послуг.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок відсотків річних та встановлено, що їх розмір має становити 392, 29 грн.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, ненадання послуг останнім або припинення дії договору станом на момент виникнення спірних правовідносин щодо надання послуг.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асконі-Центр" (04212, м. Київ, Оболонський район, вулиця Маршала Тимошенка, будинок 19, код ЄДРПОУ 31611370) на користь Закритого акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (03022, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, будинок 34, код ЄДРПОУ 30725116) 4 610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 63 коп. основного боргу, 1 114 (одну тисячу сто чотирнадцять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 392 (триста дев'яносто дві) грн. 29 коп. 3 % річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 43 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.05.2012 р.

Суддя В.С. Ломака