Рішення

від 10.05.2012 по справі 6/15/5022-182/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2012 р.Справа № 6/15/5022-182/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Масар-Агро" вул. І.Богуна, 1, м.Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область ,48260

до відповідача Відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації (вул. І.Франка, 3, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Дружбівська загальноосвітня школа 1-3 ступенів (вул. Шевченка, 26, смт. Дружба, Теребовлянського району, Тернопільської області).

про cтягнення 6776,33 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

Позивача - Корольова І.О.

Відповідача - Мороз І.М.

Третьої особи -Дармороз Х.В.

Суть справи:

Приватне підприємство "Масар-Агро" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Відділу освіти районної державної адміністрації Теребовлянського району про стягнення 6776,33 грн. заборгованості по договорах поставки №№63/10, 64/10, 22/11, 23/11, 75/11, 76/11.

У відзиві на позов та усних поясненнях представника, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність, оскільки, згідно підписаної сторонами без будь яких заперечень угоди про розірвання договору від 31 жовтня 2011 року та довідки державного казначейства №02-22/321 від 29 березня 2012 року, заборгованість по договорах поставки №№63/10, 64/10, 22/11, 23/11, 75/11, 76/11 відсутня.

Розгляд справи, призначений вперше на 29 березня 2012 року було відкладено на 12 квітня 2012 року, пізніше, в засіданні неодноразово оголошувалась перерва, востаннє на 10 травня 2012 року.

За заявою позивача, термін розгляду справи було продовжено.

Ухвалою від 29 березня 2012 року, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Дружбівську загальноосвітню школу 1-3 ступенів.

В засіданні учасникам процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

18 жовтня 2010 року, 20 січня 2011 року та 14 квітня 2011 року між відділом освіти Теребовлянської районної державної адміністрації та ПП "Масар-Агро" укладено договори поставки №№63/10, 64/10, 22/11, 23/11, 75/11, 76/11.

За змістом договорів постачальник (позивач) брав на себе зобов'язання на підставі заявок покупця (відповідача) поставляти свинину для запікання, гуляш, ковбасну продукцію та інші продукти харчування.

Сторони в договорах погодили орієнтовну ціну поставки. Остаточна сума угод визначалась за підсумком переданої і оплаченої продукції.

Відповідно до п.3.1 договорів, відділ освіти Теребовлянської районної державної адміністрації (покупець) зобов'язувався здійснювати розрахунки за поставлений товар на підставі накладної прийому-передачі, відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок.

Розрахунки за товари повинні були здійснюватись на підставі накладних. Їх нумерація, за поясненнями представника позивача (постачальника), кожного місяця починалась заново.

Як вбачається з представленого акта звірки розрахунків станом на 01 січня 2012 року, за даними позивача, на виконання договорів ПП "Масар-Агро" поставило відповідачу продукції на загальну суму 291023,49 грн., з них оплачено покупцем товару на суму 284247,16 грн. Зобов'язання по оплаті товару на суму 6776,33 грн. залишилось не виконаним.

В той же час, за даними відповідача, ним отримано товару на загальну суму 284566,08 грн., оплачено 284141,64 грн., а заборгованість станом на 01 січня 2012 року становить 424,44 грн.

За змістом позову, та пояснень представника позивача, при проведенні звірки, відділом освіти не враховано накладні №№9751 від 30.11.10р., 9752 від 30.11.10р., 10129 від 09.12.10р., 10130 від 09.12.10р., 1671 від 17.02.11р., 1672 від 17.02.11р., 461 від 10.03.11р., 462 від 10.03.11р., 1264 від 29.03.11р., 1265 від 29.03.11р., 642 від 14.04.11р., 151 від 05.05.11р., 690 від 17.05.11р., 689 від 17.05.11р., 557 від 11.10.11р. на суму 6457,41 грн.

Решта заборгованості, в розмірі (6776,33-6457,41) 310,92 грн. виникла через неповну оплату товару по накладній №950 від 18.10.11р. на суму 321,47 грн.

Згідно з поясненнями представників сторін та третьої особи, постачання продуктів харчування здійснювалось безпосередньо школам Теребовлянського району для забезпечення продуктами шкільних столових.

Накладні про поставку продуктів харчування направлялись школами відділу освіти, а пізніше, виставлялись на оплату в органи держказначейства, які здійснювали перерахування коштів.

Продукція, вказана в зазначених накладних отримувалась фактично розбіжностей між даними в спірних накладних і фактично отриманих третьою особою у справі не було).

Даний факт підтвердила директор Дружбівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів, яка підписувала перелічені накладні від імені одержувача. Однак, ці накладні в подальшому не були передані відповідачу (протокол судового засідання від 26 квітня 2012 року).

У своїх поясненнях представник третьої особи зазначила, що продукція по названих накладних відпускалась працівникам школи і оплачувалась за їх кошти. Однак, доказів їх оплати в школи не має. В якості одержувача у накладних визначено відділ освіти Теребовлянської райдержадміністрації, конкретні фізичні особи отримувачами не вказані.

Представник позивача проти відпуску товару працівникам школи на позадоговірних умовах заперечив.

Достатніх доказів позадоговірних поставок продукції, у т.ч. працівникам школи, її оплати відповідачем та третьою особою не представлено.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, належним чином не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Частина друга вказаної статті визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 694 ЦК України передбачає можливість продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності розрахувався лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 6776,33 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді чи затримки бюджетного фінансування, що стало підставою її виникнення, відповідачем не представлено.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача та третьої особи на позадоговірне отримання продукції та її оплату готівкою, як таке, що належним чином не підтверджене і спростовується матеріалами справи.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 6776,33 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і в установленому законом порядку не заперечені відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Відділу освіти Теребовлянської районної державної адміністрації (вул. І.Франка, 3, м. Теребовля, Тернопільська область, код 02146038)

- на користь Приватного підприємства "Масар-Агро" (вул. І.Богуна, 1, м.Копичинці, Гусятинський район, Тернопільська область , код 00907220) 6776,33 грн. боргу, 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 15 квітня 2012 року.

Суддя І.П. Шумський