Рішення

від 18.05.2012 по справі 4/22/5022-264/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2012 р.Справа № 4/22/5022-264/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", вул. Дегтярівська, буд 21-г, м. Київ

до Приватного підприємства "Кромвель", майдан Мистецтв, 4, м. Тернопіль

про стягнення 35 483 грн. 50 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник - ОСОБА_1 ( довіреність № б/н від 25.04.2012 р.)

відповідача: головний юрисконсульт - ОСОБА_2 (довіреність № 4073 від 29.11.2011 р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", вул. Дегтярівська, буд 21-г, м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Кромвель", майдан Мистецтв, 4, м. Тернопіль про стягнення 35 483 грн. 50 коп.

Позивач 24.04.2012р. у канцелярію суду подав клопотання № 1065 від 19.04.2012р. про долучення до матеріалів справи: копії ухвали господарського суду м. Києва від 05.04.2012р. по справі № 40/413, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. по справі № 54/391, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. по справі № 5011-7/479-2012, копії Статуту ТзОВ "ВіЕйБі Лізинг", роздруківку з офіційного сайту в мережі інтернет ДП "Інформаційно-ресурсний центр" на ПП "Кромвель".

В судовому засіданні, яке відбулося 17.05.2012р. представник відповідача копію договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0621827/2002/10 від 08.07.2010р., копію рахунку-фактури № СФ-936784 від 01.02.2011р., витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження у ньому станом на 24.04.2012р., а також подав відзив б/н від 17.05.2012р. на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а розмір штрафних санкцій надмірно великим порівняно із збитками позивача. Предмет лізингу (автомобіль Субару) був застрахований на протязі всього строку користування предметом лізингу. Термін дії Договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0621827/2002/10 закінчився 08.07.2011 року, тобто автомобіль Субару був незастрахований менше ніж два місяці. За ці два місяці, відповідач автомобілем не користувався, він знаходився на охоронюваній стоянці, що належить ПП «Кромвель», за адресою - м. Тернопіль, Майдан Мистецтв, 4. Автомобіль знаходився у справному стані, жодного страхового випадку з ним не відбулося. Щодо порушення п.8.2.1. Договору фінансового лізингу, то позивач не вірно порахував позовну давність. Штраф за неподання інформації вираховується, в цьому випадку за два квартали, тобто наявні два випадки неподання інформації. Але необхідно зауважити, що на протязі дії договору фінансового лізингу, позивач жодного разу не виставив усну чи письмову претензію щодо неподання інформації про стан автомобіля, кожного року відповідач надавав позивачу автомобіль для проходження технічного огляду в МРЕО в м.Києві. Враховуючи вищенаведене і той факт, що відповідач повністю і в терміни визначені в Договорі фінансового лізингу, виконав свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів, а також те, що неналежним виконанням ст.7 та п.8.2.1. ст. 8 Договору фінансового лізингу позивачу не було завдано жодної шкоди, тому просив зменшити розмір штрафних санкцій до 1000 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 18.05.2012р. участь уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в цьому ж судовому засіданні просив зменшити розмір штрафних санкцій до 1 000грн. 00 коп.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 17.05.2012р. та оголошувалась перерва в судовому засіданні до 18.05.2012р. для надання можливості: сторонам прийняти участь у її розгляді; відповідачу - подати обґрунтований та документально підтверджений відзив на позовну заяву, а також для оголошення резолютивної частини рішення.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 30.08.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІБІАЙ Лізинг" (яке змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг" згідно нової редакції Статуту від 12.03.2011р. № 10741050017016803) (надалі -Лізингодавець) та Приватним підприємством "Кромвель" (надалі -Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № ФЛ-20060830/1 (надалі - Договір), згідно умов якого Лізингодавець зобов'язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в Специфікації (Додаток № 2 до Договору) -далі за текстом Договору -"Майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів (п.1.1 Договору);

- Лізингоодержувач зобов'язаний самостійно та за власний рахунок здійснити страхування Майна (укласти відповідний договір страхування) на умовах визначених у Договорі (п. 7.1. Договору);

- відповідно до п. 7.1.4 Договору період страхування предмету лізингу встановлено з 01 вересня 2006 року по 01 жовтня 2011 року;

- п. 8.2.1. Договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження Майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у формі, встановленій сторонами (додаток № 3 до цього Договору).

На виконання умов Договору позивач 02.09.2006 р. згідно з актом приймання - передачі Майна в користування за договором фінансового лізингу від 30.08.2006р. № ФЛ-20060830/1 передав відповідачу автотранспортний засіб марки Subaru, модель В 9 Tribeca, номер кузова НОМЕР_1 в користування (фінансовий лізинг).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору лізингу, в силу якого та згідно ст. 806 ЦК України, одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 13 Закону України "Про фінансовий лізинг" законодавець передбачив, що витрати на страхування за договором лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлене договором.

Відповідно до ст. ст. 509, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як випливає із матеріалів справи, відповідач умови Договору виконав частково, а саме лише 08.07.2010 р. уклав договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0621827/2002/10, який вступив в силу з 09.07.2010 р. та діяв до 08.07.2011р.

Ч. 2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, п. 11.2.5. Договору зокрема погоджено, що за порушення положень статті 7 Договору лізингоодержувач несе відповідальність у вигляді сплати штрафу у розмірі 10 відсотків від загальної вартості Майна на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення, що згідно розрахунку позивача становить 27 295 грн. 00 коп.

У відповідності до п. 11.2.3. Договору Лізингоодержувач серед іншого несе відповідальність за неподання інформації про стан та місцезнаходження Майна згідно п. 8.2.1. цього Договору у вигляді сплати штрафу у розмірі 1% загальної вартості Майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення, що згідно розрахунку позивача за три квартали 2011р. (враховуючи положення ст. 258 ЦК України про позовну давність щодо вимог про стягнення штрафу в один рік) становить 8 188 грн. 50 коп.

У відзиві б/н від 17.05.2012р. на позовну заяву та в судових засіданнях представник відповідача заявив клопотання про зменшення сум нарахованого штрафу, яке судом задоволено частково шляхом зменшення розміру неустойки, що підлягає до стягнення з відповідача до 12 000 грн. 00 коп., враховуючи при цьому ступінь виконання ним основного зобов'язання по сплаті лізингових платежів, те, що в матеріалах справи не міститься доказів того, що порушення відповідачем зобов'язань, передбачених п. 7.1. та п. 8.2.1. Договору, завдало збитків позивачу по справі, а також керуючись п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України.

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 12 000 грн. 00 коп. штрафу.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82, п. 3. ст. 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Кромвель", майдан Мистецтв, 4, м. Тернопіль, ідент. код 24628424:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", вул. Дегтярівська, буд 21-г, м. Київ, ідент. код 33880354 - 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в повернення сплаченого судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Суддя Н.М. Бурда

Повне рішення складено 24.05.2012р.