Рішення

від 22.05.2012 по справі 5023/2058/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/2058/12

вх. № 2058/12

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Ямщикова М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 1/10 від 01.03.2011р.;

відповідач - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово

до ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків

про стягнення коштів у розмірі 235 563,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків про стягнення заборгованості в сумі 235 563,99 грн., з яких: 198 872,00 грн. - основна заборгованість; 16 016,01 грн. - пеня; 20 675,98 грн. - 20% річних та просить покласти на відповідача судові витрати. Позивач мотивує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 166 від 21.10.2011р.

Ухвалою господарського суду від 08.05.2012р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.05.2012р. об 11:15 год.

У призначеному 22.05.2012р. судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач у призначене судове засідання 22.05.2012р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Судом перевірено адресу відповідача згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.04.2012 року, в якому зазначено місцезнаходження відповідача - 61075, м. Харків, вул. 17 Партз'їзду, 38, корпус А. Саме на цю адресу надсилались судом процесуальні документи, а позивачем - позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд вважає, що відповідач - ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року №475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

21.10.2011 р. між позивачем - ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово та відповідачем -ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків було укладено договір №166, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався в обумовлений договором строк поставити та передати у власність відповідача (покупця) лампи та інші електротехнічні товари, в асортименті відповідно до Специфікації постачальника та накладних, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар, на умовах та в порядку, визначених даним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, постачання товару здійснюється партіями згідно заявок покупця, в асортименті та за цінами, що фіксуються у накладних на товар, які мають відповідати замовленню покупця.

Відповідно до п.4.3. договору, покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 28 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Відповідно до п. 6.1. договору, передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Пунктом 7.2. договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасну оплату покупцем товару у вигляді сплати постачальнику суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості за кожний день прострочення платежу. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст.534 ЦК України.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару за вказаним вище договором за період з 31.10.2011р. по 28.11.2011р. підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № 1431 від 31.10.2011р. на суму 177260,04 грн.; № 1649 від 22.11.2011р. на суму 117 245,16 грн.; № 1738 від 24.11.2011р. на суму 8 802,30 грн.; № 1766 від 28.11.2011р. на суму 106 564,50 грн., а покупець отримав поставлений товар, що підтверджено матеріалами справи.

Всього по зазначеним накладним відповідачу був поставлений товар на загальну суму 409 872,00 грн.

Відповідач, в порушення умов договору, станом на 12 березня 2012р. поставлений товар не оплатив.

Як свідчать матеріали справи, 14.03.2012р. між ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово, ТОВ "Рогань-Інвест", м. Харків та ТОВ "Ферріда", м. Харків було укладено договір №14/3 про переведення боргу, відповідно до умов якого позивач по даній справі (первісний боржник) переводить на ТОВ "Ферріда" (новий боржник) частину грошового зобов'язання за договором № 166 від 21.10.2011р. за видатковими накладними № 1431 від 31.10.2011р. на суму 177 260,04 грн.; № 1649 від 22.11.2011р. на суму 117 245,16 грн. Тобто, загальний розмір боргу, що переводиться, складає 211 000,00 грн.

Після переведення частини боргу за договором № 14/3 від 14.03.2011р., заборгованість відповідача перед позивачем за накладними № 1738 від 24.11.2011р. на суму 8 802,30 грн.; № 1766 від 28.11.2011р. на суму 106 564,50 грн., складає 198872,00 грн.

Відповідно до п.5 договору № 14/3 первісний боржник зобов'язується погасити свою заборгованість за отриманий товар в розмірі 198 872,00 грн. в терміни, визначені наступним графіком:

- 25000,00 грн. - до 02.04.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 09.04.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 16.04.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 23.04.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 30.04.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 07.05.2012р.;

- 25000,00 грн. - до 14.05.2012р.;

- 23872,00 грн. - до 21.05.2012р.

Відповідно до п. 6 договору № 14/3, у випадку порушення графіку погашення заборгованості чи непогашення заборгованості, первісний боржник зобов'язаний сплатити на користь кредитора неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день такого порушення та 20 % річних. Сплата штрафних санкцій не звільняє первісного боржника від обов'язку погасити борг за цим договором.

Але, станом на 17.04.2012р. відповідач, всупереч затвердженому графіку погашення заборгованості, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення ТОВ "Грін Пауер Євроелектрик Україна", с. Димитрово з позовом до господарського суду у даній справі.

Таким чином, відповідно до розрахунку суми заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 166 від 21.10.2011р. та договору № 14/3 від 14.03.2012р., відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 235 563,99 грн., з яких: 198 872,00 грн. - основна заборгованість; 16 016,01 грн. - пеня; 20 675,98 грн. - 20% річних.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів про погашення боргу, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу у розмірі 198 872,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз ст.625 Цивільного кодексу України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Оскільки на час звернення з відповідним позовом до суду, заборгованість відповідача дорівнювала 198 872,00 грн. вимоги щодо стягнення з відповідача 20% річних у сумі 20 675,98 грн. станом на 17.04.2012р. відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані (здійснений позивачем розрахунок перевірено судом).

Відповідно до п. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення платежів за договором поставки № 166 від 21.10.2011р. та договором № 14/3 від 14.03.2012р. позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка станом на 17.04.2012р. склала 16 016,01 грн., що підтверджується розрахунком суми пені, який міститься в матеріалах справи (а.с. 5).

Ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а в ч. 3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 627, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рогань-Інвест" (61075, м. Харків, вул. Сімнадцятого партз'їзду, 38, корпус А, р/р №26005060566230 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 351533, код ЄДРПОУ 34858770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Пауер Євроелектрик Україна" (Київська область, с. Димитрово, вул. Димитрова, 2В, р/р № 26004000050581 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 34838178) 198 872,00 грн. - суму основного боргу; 16 016,01 грн. - суму пені; 20 675,98 грн. - суму 20% річних; 4 711,28 грн. - суму судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.05.2012р.

Суддя Пономаренко Т.О.

справа №5023/2058/12