Постанова

від 25.05.2012 по справі 7/435

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.05.2012 р. справа №7/435

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПриходько І. В., Ломовцевої Н. В., Принцевська Н. М., за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_5 -за довіреністю; від відповідача:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. у справі№7/435 (суддя Сгара Е.В.) за позовомпублічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс»м. Донецьк простягнення 2711,59 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрресурс»(далі -відповідач) про стягнення 2711,59 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. у справі №7/435 відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено факту виставлення відповідачу рахунку (вимоги) на оплату саме в період дії договору про приєднання до електричних мереж №160708-3Дс3.3/9 від 16.07.2008р., а у відповідача не виникло обов'язку здійснити таку оплату, тому право позивача порушено не було.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема скаржник зазначив, що, на його думку, невиконання договірних зобов'язань з боку позивача, а також відсутність факту виставлення рахунку на здійснення зазначеної оплати (передплати) не звільняє відповідача від обов'язку здійснення оплати за договором. Також скаржник зауважив, що невиконання позивачем зобов'язань за договором виникло внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків відповідачем.

Скаржник у судовому засіданні 15.05.2012 р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2012 р. не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Враховуючи те, що явка учасників процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, приймаючи до уваги встановлені ст. 102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представника позивача, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»(постачальник -правонаступником якого є позивач у справі) та відповідачем був укладений договір про приєднання до електричних мереж №160708-3Дс3.3/9 від 16.07.2008р. (далі -Договір) з додатками, згідно з умовами якого, власник (позивач) надає послугу замовнику (відповідачу) із створення технічної можливості здійснення передачі електроенергії прогнозованої приєднаної потужності 7,22 кВт в точку приєднання електроустановки замовника з дотримання якості та надійності електрозабезпечення. Власник здійснює приєднання та підключення замовника до своїх електричних мереж після виконання технічних умов, оплати вартості приєднання, укладення замовником договору про постачання електричної енергії та/або договору про купівлю-продаж електричної енергії та у випадках, обумовлених Правилами користування електричною енергією, договору про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання (р.1 Договору).

Відповідно до п. 7.1 строк дії Договору встановлено до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 22.05.2010р. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою НКРЕ від 14 грудня 2005 року N 1137 в редакції, що діяла на момент укладення спірного Договору (далі - Правила), приєднання електроустановки -це надання власником мереж послуги замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності (далі - приєднання).

Згідно п.1.3 Правил, приєднання електроустановки замовника здійснюється власником електричних мереж на підставі договору про приєднання, який укладається за взаємною згодою між власником електричних мереж та замовником.

Як убачається з матеріалів справи між сторонами був укладений договір про приєднання до електричних мереж №160708-3Дс3.3/9 від 16.07.2008р.

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно умов Договору (п.п.2.1, 2.2, 3.2) власник зобов'язаний підключити електроустановки замовника до своїх електромереж в термін до 22.05.2010р. при умові виконання замовником вимог технічних умов №09-98/812 від 22.05.2010р. на приєднання електроустановок замовника до електромереж власника (додаток №1) в точці приєднання в повному обсязі і в передбачені терміни; оплати вартості наданих власником послуг з приєднання до електричних мереж у точці приєднання; до підключення електроустановки до електричної мережі власника укладення договору про постачання електричної енергії, а за необхідності інші договори, передбачені Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п.3.2 Договору, здійснення оплати разове (у вигляді повної передоплати) замовник вносить 100% передоплату в розмірі 2711,59 грн. в 30-ти денний термін з дня отримання рахунку .

Отже, обов'язок відповідача щодо сплати (у вигляді повної передоплати) вартості послуг виникає з моменту (дня) отримання ним від позивача відповідного рахунку.

Надана позивачем вимога в порядку ст.530 Цивільного кодексу України про сплату визначеної за Договором суми за приєднання електричних установок до електричних мереж -2711,59 грн. з доказами направлення її та рахунку №ДЭС0001838 від 25.07.2011р. на сплату цієї суми правомірно не прийнята місцевим господарським судом до уваги, оскільки вказані документи було направлено відповідачу 01.08.2011р. (поштова квитанція №4049 від 01.08.2011р.), тобто після закінчення строку дії Договору (22.05.2010р.).

Доказів виконання умов Договору в частині направлення рахунку відповідачу на сплату 2711,59 грн. саме в термін до 22.05.2010р. з боку позивача до матеріалів справи останнім надано не було.

Крім того, судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги той факт, що строк дії технічних умов, які є невід'ємним додатком до договору про приєднання згідно п. 1.3 Правил, встановлено на 2 роки (п.8.8), тобто на час виставлення рахунку №ДЭС0001838 такі умови також припинили свою дію.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у період дії Договору обов'язку відповідача щодо сплати (у вигляді повної передоплати) вартості послуг не виникло, тому у задоволенні позову про стягнення 2711,59 грн. обґрунтовано відмовлено місцевим господарським судом.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини .

Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, як необґрунтовані, юридично неспроможні і такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. у справі №7/435 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. у справі №7/435 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2012р. у справі №7/435 -без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Н. В. Ломовцева

Н. М. Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС