Постанова

від 02.03.2012 по справі 2а-1695/12/0170/26

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 березня 2012 р. Справа №2а-1695/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІРІДА СТИЛЬ»

про припинення юридичної особи,

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІРІДА СТИЛЬ».

Ухвалою суду від 09.02.2012 року в адміністративній справі відкрито скорочене провадження, відповідачу надано строк до 01.03.2012 року для подачі до канцелярії суду заперечень проти позову, всіх необхідних документів та доказів на підтвердження своїх заперечень або заяву про визнання позову. Доведено до відома сторін про розгляд справи суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві (а.с.2) та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-8), ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим про відкриття скороченого провадження від 09.02.2012 року, повернулась з відміткою про закінчення терміну зберігання, так відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Статтею 58 ГК України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації визначаються Законом України від 15.05.2003, № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що 22.05.2008 рокуТовариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІРІДА СТИЛЬ» зареєстровано у якості юридичної особи, та йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 35941361, про що свідчить витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.06.2011 року (а.с.7-8).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV, у тому числі в частині перереєстрації та припинення реєстрації.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вивчивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши законодавство, що діяло на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та на момент винесення судового рішення, суд встановив наступне.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи - платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року (який діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI) платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пп. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, № 2181-III (що діяв на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратив чинність з 01.01.2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року та ін.

Суд підкреслює, що на час прийняття судового рішення по справі Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III втратив чинність. Правові норми, що регулюють спірні правовідносини, знайшли своє відображення у Податковому кодексі України № 2755 від 02.12.2010 року, що набрав законної сили з 01.01.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, являючись суб'єктом господарювання, зареєстрованим в установленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний подавати декларації з податків щомісячно, щоквартально та щорічно.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІРІДА СТИЛЬ» останню податкову звітність подало за І квартал 2010 року (а.с.3).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач під час здійснення господарської діяльності не виконав вимог ст. 67 Конституції України, п. 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97, пунктів 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, п.п. «а», «б», «в» п. 4.1.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III (Закони України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року, № 2181- III діяли на час неподання відповідачем податкової звітності до податкового органу та втратили чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI).

Згідно п.п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування» №1251 від 25.06.1991 року, що діяв на час реєстрації фізичної особи-підприємця у якості платника податків, передбачена відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Згідно з п.п. 47.1.1 ст. 47 ПК України юридичні особи несуть відповідальність в тому числі за неподання податкової звітності контролюючим органам у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон) підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до частини першої ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року № 755-IV суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІРІДА СТИЛЬ», ідентифікаційний код 35941361, яка зареєстрована за адресою: 95007, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська/провул. Гудронний, б. 97/7).

3. Копію постанови направити державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.