Постанова

від 25.05.2012 по справі 1570/740/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/740/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Капеліста М.М.

представника відповідача - Смірнової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівська контейнерна компанія»до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська контейнерна компанія»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 25.10.2011 року № 0002531501.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях по справі. (а.с.2-8, 121-124)

Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях проти адміністративного позову. (а.с.87-90)

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.12.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівська контейнерна компанія»(далі -ТОВ «Іллічівська контейнерна компанія») зареєстроване виконавчим комітетом Іллічівської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 35603535, місцезнаходження: 68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Космонавтів, 61, каб. 202. (а.с.81-82, 83-84)

25.12.2007 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 2981/5973 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби. (а.с.86)

06.05.2011 року позивачем до ДПІ у м. Іллічівську подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (а.с.19-20), відповідно до якої від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року складає 2853915 грн.

04.08.2011 року позивачем до ДПІ у м. Іллічівську подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року (а.с.21-30), відповідно до якої від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) складає 29374876 грн.

06.10.2011 року, на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»зі змінами та доповненнями, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, службовою особою державної податкової інспекції у м. Іллічівську у приміщенні ДПІ у м. Іллічівську проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

За результатами проведеної перевірки 06.10.2011 року складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 2482/15-01/35603535. (а.с.31-32)

Відповідно до висновку зазначеного акта, платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 28539215 гривень:

Від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задеклароване платникомВід'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, встановлене перевіркоюЗаниження: + (ст. 2 -ст. 1) Завищення: -(ст. 2 -ст. 1) 1 2 3 30275796 1736581 - 28539215 Відповідно до змісту акта перевірки, вищенаведене порушення встановлено відповідачем, виходячи з того, що перевіркою встановлено: що підприємством декларація з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року заповнена в порушення п. 150.1 ст. 150, п. 3 підр. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, який затверджено Законом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), а саме: підприємство в податковій декларації з податку на прибуток підприємства відобразило по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 29374876 грн., яке виникло в тому числі і за рахунок від'ємного значення оподаткування минулих років в сумі 28539215 грн., тоді як згідно підр. 4 п. 3 розділу ХХ Податкового кодексу України, який затверджено Законом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року; таким чином, підприємством завищено по рядку 06.3 декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду на 28539215 грн.

Дані податкової звітності, що вплинули на визначення об'єкту оподаткування:

Код рядкаДані, задекларовані платникомДані, за результатами перевіркиВідхилення ст. 2 -ст. 1 06.6 29374876 835661 - 28539215 Акт підписаний та отриманий керівником та головним бухгалтером товариства -позивача, відповідно Шевченко В.І. та Сандо Н.А., із зазначенням: «отримано з запереченнями».

14.10.2011 року позивачем подані заперечення на акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Іллічівська контейнерна компанія»№ 2482/15-01/35603535 від 06.10.2011 року, які отримані відповідачем 14.10.2011 року. (а.с.33-36)

20.10.2011 року відповідачем надана відповідь на зазначені заперечення до акту (а.с.37-39), відповідно до якої відповідач вважає висновок акту № 2482/15-01/35603535 від 06.10.2011 року правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Податковим повідомленням-рішенням від 25 жовтня 2011 року № 0002531501 (а.с.11) відповідачем повідомлено позивача, що згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 2482/1501/35603535 від 06.10.2011 року, встановлено порушення п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 28539215 грн.

04.11.2011 року позивачем до Державної податкової адміністрації в Одеській області подана скарга № 37 на податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2011 року № 0002531501. (а.с.40-44)

Рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 21.11.2011 року № 40189/10/25-0007 залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2011 року № 0002531501, а первинну скаргу позивача -без задоволення. (а.с.45-46)

25.11.2011 року позивачем до Державної податкової адміністрації України подана скарга № 41 на податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2011 року № 0002531501. (а.с.47-52)

Рішенням Державної податкової служби України від 19.12.2011 року № 7818/6/10-2415 залишено без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 25 жовтня 2011 року № 0002531501 та рішення ДПА в Одеській області від 21.11.2011 року № 40189/10/25-0007, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення. (а.с.54-55)

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням відповідача від 25 жовтня 2011 року № 0002531501, позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні представники сторін зазначили, що фактичні обставини по справі визнаються сторонами, розбіжності у позиціях сторін полягають лише у тлумаченні законодавства, що регулює спірні правовідносини.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до висновку «Висновку науково-практичної експертизи щодо роз'яснення чи правомірно платниками податків у складі податкової звітності з податку на прибуток, починаючи з 2 кварталу 2011 року, враховують не лише від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, а й від'ємне значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року за підсумками 2010 року Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційної діяльності Національної академії правових наук України за запитом Державної податкової адміністрації у Харківській області»: у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. (а.с.93-96)

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Законами України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі -ЗУ № 509-ХІІ), «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ № 334/94-ВР).

Згідно з п.п. 1, 3 ст. 10 ЗУ № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 86.2, 86.8 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 149.1 ст. 149 розд. ІІІ «Податок на прибуток підприємств»ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 3 підр. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. (п. 3.1 ст. 3 ЗУ № 334/94-ВР)

Згідно з п. 6.1 ст. 6 ЗУ № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 22.4 статті 2 ЗУ № 334/94-ВР передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Пунктом 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»ПК України встановлено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім, зокрема розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Також, відповідно до пп. 2 п. 2 розд. ХІХ «Прикінцеві положення»ПК України, ЗУ № 334/94-ВР втратив чинність з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п.п. 1, 2 підр. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. З дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

- відповідно до вищенаведених вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.04.2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами податкового 2010 року є складовою частиною валових витрат 1 календарного кварталу 2011 року;

- нормами Податкового кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, будь-яких обмежень щодо включення до розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років, в тому числі 2010 року, -не встановлено;

- законодавчовизначеною умовою включення до витрат 2 календарного кварталу 2011 року в даному випадку є лише наявність результату розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками 1 кварталу 2011 року -від'ємного значення; відповідно

- правова позиція відповідача про те, що до складу 2 кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за 1 квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, -є помилковою;

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення на вищенаведений Висновок науково-практичної експертизи, оскільки з його змісту вбачається, що по суті він є лише тлумаченням певних законодавчих норм, тому він не є доказом по даній справі у розумінні положень ст.ст. 69-85 КАС України.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 2 ст. 150 Конституції України офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України. Крім того, ст. 13 Закону України «Про Конституційний Суд України»визначені повноваження Конституційного Суду України, з п. 4 якої вбачається, що офіційне тлумачення законів України належить до компетенції Конституційного Суду України.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано, відповідно

- податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2011 року № 0002531501 -прийняте відповідачем: не на підставі законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»№ 3674-VI від 08.07.2011 року, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не більше 2146,00 грн.

Порядок повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, ніж встановлено законом, врегульований ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Тобто, суми витрат по сплаті судового збору у розмірах, що перевищують цю суму, компенсації не підлягають.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 32,19 грн.+2146,00 грн.=2178,19 грн. (а.с.9, 64)

Враховуючи та на підставі наведеного, з Державного бюджету України поверненню позивачу підлягає сума судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівська контейнерна компанія» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Іллічівську від 25 жовтня 2011 року № 0002531501.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Іллічівська контейнерна компанія» (ідентифікаційний код 35603535) за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2146 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 25 травня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова