Рішення

від 21.05.2012 по справі 918-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2012Справа №5002-29/918-2012

За позовом - Маломаяцької сільської ради м. Алушти АР Крим (98500, АР Крим, м. Алушта, с. Малий Маяк, вул. Кооперативна, 8, код ЄДРПОУ 04367387);

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Время» (98540, АР Крим, м. Алушта, с. Виноградне, 5-км Ялтинського шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 31817286);

Про стягнення 26 856,68 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №02-14/16 від 05.01.2011 р, паспорт;

Від відповідача - не з'явився;

Суть спору: Маломаяцька сільська рада м. Алушти Автономної Республіки Крим звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Время» про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 26 856,68 грн., з яких 20 967,85 грн. - основний борг, 5 888,83 грн. - пеня, про розірвання договору оренди від 27.07.2004р., укладеного на 49 років, земельної ділянки, площею 1.00 га, розташованої за адресою: Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, 5-км Ялтинського шосе, а також про зобов'язання ТОВ «Время» повернути Маломаяцькій сільській раді м. Алушти Автономної Республіки Крим земельну ділянку (кадастровий номер №1 - 01 103 918 00:02:001:0004, №2 - 01 103 918 00:02:001:0005, №3 - 01 103 918 00:02:001:0006) загальною площею 1,00 га, у тому числі з угіддями для розміщення та обслуговування виробничої бази, переданої згідно договору від 27.07.2004 р. (зареєстрованого 14.09.2004р. за №53).

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору оренди земельної ділянки площею 1,00 га, розташованою за адресою: Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, 5-км Ялтинського шосе, укладеного 27.07.2004 р. між сторонами у справі, в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, у зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 20 967,85 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду. Також, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Крім того, позивач, посилаючись на статтю 32 Закону України «Про оренду землі», просить суд розірвати вищевказаний договір оренди земельної ділянки, по причині неналежного виконання зобов'язань за договором з боку відповідача та, як наслідок, зобов'язати ТОВ «Время» повернути Маломаяцькій сільській раді м. Алушти Автономної Республіки Крим земельну ділянку, передану згідно договору від 27.07.2004р. (зареєстрованого 14.09.2004р. за №53).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 березня 2012 року позов Маломаяцької сільської ради м. Алушти Автономної Республіки Крим прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Від позивача 14.05.2012. на адресу суду надійшла заява вих. №02-14/685 від 10.05.2012. про збільшення позовних вимог про стягнення заборгованості і розірвання договору оренди земельної ділянки, згідно з якою, у зв'язку із збільшенням періоду стягнення, позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2010. по 01.05.2012. 25633,21грн. заборгованості та 2225,36грн. пені за період з 01.11.2011. по 30.04.2012., в решті позовні вимоги залишені в редакції позовної заяви.

У судовому засіданні судом оглянута дана заява та долучена в матеріали справи.

Позивач у судовому засіданні 21.05.2012. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням збільшення позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся ухвалами суду, спрямованими рекомендованою кореспонденцією на його адреси, зазначені в позовній заяві та в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Однак дані ухвали повернуті до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1, п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

27.07.2004. між Маломаяцькою сільською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время» (Орендар) укладено договір оренди землі (зареєстрований 14 вересня 2004 року за №53 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі) про оренду землі (а.с. 10-12).

Предметом даного договору є те, що згідно рішення 23 сесії 24 скликання Маломаяцької сільської ради №23-7 від 14.05.2004. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі промисловості), які знаходяться: Маломаяцька сільська рада, с. Виноградне, на 5 км Ялтинського шосе (п. 1 договору).

Згідно пунктів 2, 12 договору від 27.07.2004. в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер №1 - 01 103918 00:02:001:0004, №2 - 01 103 918 00:02:001:0005, №3 - 01 103 918 00: 02: 001:0006) загальною площею 1,0000 га, у тому числі землі промисловості 1,0000 га. для розміщення і обслуговування виробничої бази.

Пунктом 7 договору встановлено, що орендна плата вноситься в грошовій формі у розмірі - на рік 13089,60грн.; - в місяць 1090,80грн.

Пункт 24 договору оренди наділяє орендодавця правом вимагати своєчасного внесення орендної плати і дотримання вимог чинного законодавства.

Розділ договору «Орендна плата» визначає порядок і розмір внесення орендної плати за вказану земельну ділянку.

Згідно п.8 договору нарахування орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Даний договір оренди земельної ділянки укладено строком на 49 років. Даний договір вступає в дію після його державної реєстрації, в порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 6 договору).

Даний договір пройшов державну реєстрацію 14.09.2004р. за №53 (а.с. 17 зворотня сторона аркуша).

Відповідно до п. 16 договору, передача земельної ділянки орендареві здійснюється впродовж 7-ми робочих днів після державної реєстрації даного договору по акту його прийому-передачі.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання та згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 14.09.2004., передав відповідачеві спірну земельну ділянку. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с. 18).

Однак відповідач порушив умови договору в частині своєчасності та повноти сплати орендних платежів, фактично з листопада 2010 року припинивши проводити оплату за договором оренди землі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за період з 01.01.2010. по 01.01.2012. у розмірі 20967,85 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензійний лист вих. №02-14/1810 від 14.07.2011. з вимогами погасити суму боргу в строк до 01.08.2011. та претензійний лист вих. №02-14/2838 від 26.12.2011. з вимогами в строк до 10.01.2012. погасити суму заборгованості. (а.с. 23, 24).

У зв'язку з тим, що відповідачем вимоги претензій залишені без розгляду та задоволення, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 26 856,68 грн., з яких 20 967,85 грн. - основний борг, 5 888,83 грн. - пеня, в примусовому порядку.

Заявою про збільшення позовних вимог вих. №02-14/685 від 10.05.2012., у зв'язку із збільшенням періоду стягнення, позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.01.2010. по 01.05.2012. 25633,21грн. заборгованості та 2225,36грн. пені за період з 01.11.2011. по 30.04.2012.

Суд, оглянувши дану заяву у судовому засіданні, прийняв її до розгляду.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарської діяльності мають виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно умовам договору та вимогам закону.

За загальним правилом цивільного права зобов'язанням визнається правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

В свою чергу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, (стаття 173 Господарського кодексу України).

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 2 ЗУ «Про плату за землю» (який діяв до 01.01.2011.) та ст. 288 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається з урахуванням від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про плату за землю» (який діяв до 01.01.2011.) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Аналогічна позиція викладена в ст. 288 Податкового кодексу України.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України відповідачем жодних доказів належного виконання зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди землі від 27.07.2004. суду не надано.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором оренди землі від 27.07.2004., укладеним між Маломаяцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время», який зареєстрований 14 вересня 2004 року за №53 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, за період з 01.01.2010. по 01.05.2012. в сумі 25633,21грн., є обґрунтованим, підтверджується документально, у тому числі розрахунком та підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі у разі не внесення орендної плати до термінів, передбачених цим договором, нараховується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у зв'язку із зменшенням періоду нарахування, фактично зменшив розмір пені та нарахував суму пені за шість місяців, а саме 2225,36грн. пені за період з 01.11.2011. по 30.04.2012.

Дані позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в розмірі 2225,36грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В силу ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на наведене суд відзначає, що зміна або розірвання договору можуть здійснюватись у судовому порядку. Підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття -"значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Судом встановлено, що відповідачем порушено обов'язок періодичної сплати орендної плати, а саме з листопада 2010 року він припинив оплату орендних платежів за договором оренди землі.

Тому суд приходить до висновку, що оскільки відповідач не сплачував орендну плату, позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Пунктом 34 договору передбачено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний за рішенням суду у випадках невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених цим договором, випадкової загибелі або знищення орендованої земельної ділянки, а також у випадках, передбачених діючим законодавством України.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо розірвання договору оренди землі від 27.07.2004., укладеного між Маломаяцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время», який зареєстрований 14 вересня 2004 року за №53 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, підлягає задоволенню.

Пунктом 17 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому, ніж той, в якому він був отриманий у оренду.

У зв'язку з чим, вимоги позивача про повернення Маломаяцькій сільській раді м. Алушти Автономної Республіки Крим земельну ділянку (кадастровий номер №1 - 01 103 918 00:02:001:0004, №2 - 01 103 918 00:02:001:0005, №3 - 01 103 918 00:02:001:0006) загальною площею 1,00 га, у тому числі з угіддями для розміщення та обслуговування виробничої бази, переданої згідно договору від 27.07.2004 р. (зареєстрованого 14.09.2004р. за №53) теж підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору судом покладаються нв відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Время» (ідентифікаційний код 31817286) на користь Маломаяцької сільської ради (ідентифікаційний код 04367387) 25633,21грн. основного боргу, 2225,36 грн. пені та 3755,5грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди землі від 27.07.2004., укладений між Маломаяцькою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Время», зареєстрований 14 вересня 2004 року за №53 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Время» (ідентифікаційний код 31817286) повернути Маломаяцькій сільській раді (ідентифікаційний код 04367387) земельну ділянку (кадастровий номер №1 - 01 103 918 00:02:001:0004, №2 - 01 103 918 00:02:001:0005, №3 - 01 103 918 00:02:001:0006) загальною площею 1,00 га, у тому числі з угіддями для розміщення та обслуговування виробничої бази, переданої згідно договору від 27.07.2004 р. (зареєстрованого 14.09.2004р. за №53).

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.05.2012р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.