Рішення

від 23.05.2012 по справі 5008/365/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2012 Справа № 5008/365/2012

За позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

ДО закритого акціонерного товариства „Ужгородська швейна фабрика", м. Ужгород

ПРО стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 02-1/Зл-151 від 14.11.2007р. в сумі 616 734,36грн. та частково заборгованість Договору кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007року в сумі 169 060,51 євро, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 02.04.2012р., становить 1 803 645,64 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно Закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика" згідно Договору іпотеки №02-4/4з-166 від 28.11.2007р., а саме:

- частина адміністративної будівлі (літера „А" за планом), цегла, площею 1409,50кв.м.

- трансформаторна, (літера „Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.;

- їдальня (літера „В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м., які знаходиться за адресою - М .Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40;

- Визнання, згідно Договору іпотеки №02-4/4з-166 від 28.11.2007р., за Публічним акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" право власності на нерухоме майно, а саме: частина адміністративної будівлі (літера „А" за планом), цегла, площею 1 409,50кв.м.; трансформаторна, (літера „Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.; їдальня (літера „В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м., які знаходиться за адресою - М .Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача -ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 08.09.2009р.

від відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.05.2012р. порушено провадження у справі №5008/365/2012 та призначено справу до розгляду на 15.05.2012р.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Відповідач вимог ухвали суду від 04.05.2012р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив. Натомість, подав суду клопотання з проханням розгляд справи відкласти з підстав, наведених в ньому.

Ухвалою суду від 15.05.2012р. розгляд справи відкладено на 21.05.2012р.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначає про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором кредитування, що полягає у неповерненні отриманих кредитних коштів та відсотків за ним.

Зокрема, зазначає про те, що за договором кредитної лінії №02-1/Зл-151 від 14.11.2007року та додаткових угод до нього №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 від 13.11.2008р., 13.11.2009р., 15.03.2010р., 12.11.2010р., 01.12.2010р., 06.12.2010р., 01.09.2011р. відповідно (надалі - „Договір кредиту 1"), Боржнику було надано кредит на загальну суму 500000 гривень, із сплатою 20% річних за користування кредитом та строком повернення до 13.11.2011р.

> Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту виконав частково, та за ним обліковується заборгованість за Договором кредитної лінії №02-1/Зл-151 від 13.11.2007р. у сумі 616 734грн .

Окрім того, за договором кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007року та додаткових угод до нього №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 від 04.02.2008р., 18.07.2008р., 27.11.2008р., 27.11.2009р., 5.03.2010р., 12.11.2010р., 01.12.2010р., 06.12.2010р., 01.09.2011р. відповідно (надалі - „Договір кредиту 2"), Відповідачу було надано кредит на загальну суму 750000Євро, із сплатою 10% річних за користування кредитом та строком повернення до 27.11.2011р.

Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту 2 виконав частково, та за ним обліковується заборгованість по Договору кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007р., складає 847057,38 Євро 38 євроцентів, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 02.04.2012р., становить 8 985 484,52 гривень та 13236,80 гривень .

Для забезпечення виконання зобов'язань по вище вказаних Договорах кредиту 1 та Договору кредиту 2, 28.11.2007р., було укладено Договір іпотеки №02-4/4з-166, згідно якого Відповідач передав в іпотеку Позивачу відповідне нерухоме майно, яке знаходиться за адресою - м.Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40.

Договір іпотеки №02-4/4з-166 зазначеного майна посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №4373 та додаткових угод до нього (надалі - „Договір іпотеки").

Також позивач зазначає, що претензії Іпотекодержателя за №01-16/юр-322/1 від 01.12.2011 та №01-16/юр-322/2 від 01.12.2011, про усунення порушень Договору кредиту 1 та Договору кредиту 2 Іпотекодавцем виконані не були.

Згідно п.4.3 Договору іпотеки „Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за вибором Іпотекодержателя будь-яким способом, який не протирічить чинному законодавству України"

Одним із способів звернення стягнення є набуття права власності на предмет іпотеки, що передбачено п.п.4.4.1 Договору іпотеки, згідно якого „Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмета іпотеки у власність у рахунок виконання Іпотекодавцем зобов 'язань за договором кредиту".

Відтак, позивач просить погасити заборгованість за Договором кредитної лінії № 02-1/зл-151 від 14.11.2007р. та частково заборгованість Договору кредитної лінії №02-1/зл-157 від 28.11.2007року шляхом звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення частини боргу у сумі 2 420 380 гривень.

Представник відповідача просить в засіданні суду оголосити перерву для подання суду витребуваних ухвалою від 04.05.2012р. документів та письмового пояснення по суті заявлених позовних вимог.

В засіданні суду 21.05.2012р. судом, у відповідності до вимог статті 77 ГПК України, за письмовою згодою сторін оголошено перерву в судовому засіданні до 23.05.2012р. для надання відповідачу можливості виконати вимоги суду.

На день судового засідання відповідачем подано суду письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог, в якому зазначає про відсутність коштів для своєчасного та повного виконання взятих на себе зобов'язань за договором кредитування, оскільки підприємство перебуває у важкому фінансовому становищі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме ТОВ КБ „Коопінвестбанк", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ „КомІнвестБанк" та закритим акціонерним товариством „Ужгородська швейна фабрика" було укладено договір кредитної лінії №02-1/Зл-151 від 14.11.2007року та додаткові угоди до нього №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 від 13.11.2008р., 13.11.2009р., 15.03.2010р., 12.11.2010р., 01.12.2010р., 06.12.2010р., 01.09.2011р. відповідно (надалі - „Договір кредиту 1"), згідно яких Боржнику було надано кредит на загальну суму 500000 гривень, із сплатою 20% річних за користування кредитом та строком повернення до 13.11.2011р.

Свої зобов'язання за Договором кредиту 1 Позивач виконав повністю, що підтверджується випискою з кредитного рахунку Відповідача №20625017000540.

Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту виконав частково, та за ним обліковується заборгованість за Договором кредитної лінії №02-1/Зл-151 від 13.11.2007р. у сумі 616 734грн.,, у т.ч. :

> 500 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом;

> 116 734,36 грн. - сума заборгованості зі сплати відсотків по кредиту.

Окрім того, за договором кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007року та додаткових угод до нього №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9 від 04.02.2008р., 18.07.2008р., 27.11.2008р., 27.11.2009р., 5.03.2010р., 12.11.2010р., 01.12.2010р., 06.12.2010р., 01.09.2011р. відповідно (надалі - „Договір кредиту 2"), Відповідачу було надано кредит на загальну суму 750000Євро, із сплатою 10% річних за користування кредитом та строком повернення до 27.11.2011р.

Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту 2 виконав частково, та за ним обліковується заборгованість по Договору кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007р., складає 847057,38 Євро 38 євроцентів, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 02.04.2012р., становить 8 985 484,52 гривень та 13236,80 гривень, у т.ч.:

> 750 000,00 Євро - сума заборгованості за кредитом;

> 97 057,38 Євро - сума заборгованості зі сплати відсотків по кредиту.

> 13 236,80 гривень - прострочена комісія за продовження дії договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань по вище вказаних Договорах кредиту 1 та Договору кредиту 2, 28.11.2007р., було укладено Договір іпотеки №02-4/4з-166, згідно якого Відповідач передав в іпотеку Позивачу відповідне нерухоме майно, а саме:

> частина адміністративної будівлі (літера "А" за планом), цегла, площею 1 409,50кв.м.;

> трансформаторна, (літера "Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.;

> їдальня (літера "В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м.;

> швейні цехи (літера „Г" за планом), цегла, загальною площею З 736,1кв.м., які знаходиться за адресою - м.Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40.

Договір іпотеки №02-4/4з-166 зазначеного майна посвідчено приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром №4373 та додаткових угод до нього (надалі - "Договір іпотеки").

Претензії Іпотекодержателя за №01-16/юр-322/1 від 01.12.2011 та №01-16/юр-322/2 від 01.12.2011, про усунення порушень Договору кредиту1 та Договору кредиту2 Іпотекодавцем виконані не були.

Згідно зі статтями 1054, 1055 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Умови про відповідальність сторін за порушення зобов'язань (їх невиконання або виконання з порушенням умов) передбачені, наприклад, у главі 51 Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на виконання умов Кредитного договору1 було передано відповідачу суму 500000 гривень, із сплатою 20% річних за користування кредитом та строком повернення до 13.11.2011р., однак, відповідач ухиляється від належного виконання умов договору та суму заборгованості за кредитним договором сплатив частково.

Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту виконав частково, та за ним обліковується заборгованість за Договором кредитної лінії №02-1/Зл-151 від 13.11.2007р. у сумі 616 734грн.,, у т.ч. :

> 500 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом;

> 116 734,36 грн. - сума заборгованості зі сплати відсотків по кредиту.

Крім того, за договором кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007року та додаткових угод до нього, позивачем на виконання умов Кредитного договору2 було передано відповідачу суму 750000Євро, із сплатою 10% річних за користування кредитом та строком повернення до 27.11.2011р, однак, відповідач ухиляється від належного виконання умов договору та суму заборгованості за кредитним договором сплатив частково.

Станом на 02.04.2012р. Відповідач вищевказані умови Договору кредиту 2 виконав частково, та за ним обліковується заборгованість по Договору кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007р., складає 847057,38 Євро 38 євроцентів, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 02.04.2012р., становить 8 985 484,52 гривень та 13236,80 гривень, у т.ч.:

> 750 000,00 Євро - сума заборгованості за кредитом;

> 97 057,38 Євро - сума заборгованості зі сплати відсотків по кредиту.

13 236,80 гривень - прострочена комісія за продовження дії договору.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позичальник у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом не виконав.

Факт наявності у відповідача заборгованості позивачем за позовом належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно абз.2 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (надалі - „Закон") "іпотека - забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом" та абз.7 Закону "майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку

нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника".

Згідно п.4.1 Договору іпотеки „Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у т. ч. якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Договором кредиту вони не будуть виконані Іпотекодавцем повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до договору кредиту строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум відсотків; та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум штрафних санкцій; причому моментом настання аставного випадку вважається наступний день за останнім днем строку, в межах якого Іпотекодавець повинен був виконати зазначені зобов'язання".

Пункт.4.1 Договору іпотеки кореспондується з:

- ст. 33 Закону, згідно якої „У разі невиконання або неналежного виконання

боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет

іпотеки;"

- частиною 2 ст. 590 ЦК України, згідно якої „Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін)";

- частиною 1 ст. 20 Закону України „Про заставу", згідно якої „Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором"

- абз.2 ст.22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно якої "За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором".

Згідно п.4.3 Договору іпотеки „Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається за вибором Іпотекодержателя будь-яким способом, який не протирічить чинному законодавству України"

Одним із способів звернення стягнення є набуття права власності на предмет іпотеки, що передбачено п.п.4.4.1 Договору іпотеки, згідно якого „Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття предмета іпотеки у власність у рахунок

виконання Іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту"

Підпункт 4.4.1 Договору іпотеки кореспондується з ст.37 Закону, згідно якої „Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання".

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України держава забезпечує судовий захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Зокрема ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушених прав передбачає саме визнання права. Також, згідно ч.5 ст.11 ЦК України „У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду".

Відповідно до абз. 3 ст.37 Закону „Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності".

Так, у відповідності до висновку про вартість майна від 16 грудня 2011 року вартість предмета іпотеки, а саме:

> частина адміністративної будівлі (літера "А" за планом), цегла, площею 1 409,50кв.м.;

> трансформаторна, (літера „Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.;

> їдальня (літера "В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м., і які знаходиться за адресою - М.Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40,

становить 2 420 380 гривень.

Відтак, суд приходить до висновку, що порушення позичальниками кредитних зобов'язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов'язань перед кредиторами, в тому числі перед державною в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.

Одночасно, відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає Банку виконувати свої зобов'язання по виплаті вкладникам (фізичним та юридичним особам) банку нарахованих відсотків по депозитним вкладам, що призводить до порушення прав та інтересів останніх.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 Господарського кодексу України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту цілком відповідає вимогам чинного законодавства, належним чином обґрунтований та підтверджений наявними у справі матеріалами, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика", 88000, м. Ужгород, вул.. Л.Толстого, 40, код ЄДРПОУ 00309140 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", 88000, м. Ужгород, вул.. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562 за Договором кредитної лінії № 02-1/ЗЛ-151 від 14.11.2007р. в сумі 616 734,36 (Шістсот шістнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривень, 36 коп., та частково заборгованість Договору кредитної лінії №02-1/Зл-157 від 28.11.2007року в сумі 169 060,51 (Сто шістдесят тисяч шістдесят) євро 51 євроцентів, що згідно офіційного курсу НБУ, станом на 02.04.2012р., становить 1 803 645,64 (Один мільйон вісімсот три тисячі шістсот сорок п'ять) гривні, 64 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно Закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика" згідно Договору іпотеки №02-4/4з-166 від 28.11.2007р., а саме:

> частина адміністративної будівлі (літера "А" за планом), цегла, площею 1 409,50кв.м.;

> трансформаторна, (літера „Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.;

> їдальня (літера "В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м., і які знаходиться за адресою - М.Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40.

3. Визнати, згідно Договору іпотеки №02-4/4з-166 від 28.11.2007р., за Публічним акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" (м.Ужгород, вул.. Гойди, буд.10 Код ЄДРПОУ 19355562) право власності на нерухоме майно, а саме:

> частина адміністративної будівлі (літера "А" за планом), цегла, площею 1 409,50кв.м.;

> трансформаторна, (літера „Б" за планом), цегла, загальною площею 30,10кв.м.;

> їдальня (літера "В" за планом), цегла, загальною площею 439,2кв.м., і які знаходиться за адресою - М.Ужгород, вул. Л.Толстого, буд.40.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика", 88000, м. Ужгород, вул.. Л.Толстого, 40, код ЄДРПОУ 00309140 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", 88000, м. Ужгород, вул.. Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562 суму в розмірі 48407,60грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 28.05.2012р.

Суддя О.Ф. Ремецькі