Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-47/3750-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3750-2012 15.05.12

За позовом Приватного підприємства "Зевс"

До Приватного підприємства "Данат"

Про стягнення 10 589, 04 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 10 589, 04 грн. за договором № К0701 від 17.10.2011, з яких: 8 099 грн. 40 коп. - основний борг, 462 грн. 66 коп. -пеня, 809 грн. 94 коп. -штраф, 1 124 грн. 51 коп. -проценти за користування чужими грошовими коштами, 92 грн. 53 коп. -3 % річних, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/3750-2012, розгляд справи було призначено на 24.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2012 розгляд справи відкладено до 15.05.2012, у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимоги суду.

В судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № К0701 від 17.10.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 099,40 грн. Проте відповідач не здійснив оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 099,40 грн.

Серед іншого, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 462,66 грн., штраф в сумі 809,94 грн. та 1 124,51 грн. -проценти за користування чужими грошовими коштами.

Зокрема, позивач просить стягнути з відповідача в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних 92,53 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 24.04.2012 та 15.05.2012 - не направив, вимог суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що наданий суду позивачем. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 між позивачем -Приватним підприємством "Зевс" , як постачальником, та відповідачем -Приватним підприємством "Данат", як покупцем, було укладено договір № КО701, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар , а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору).

Умовами договору № КО701 від 17.10.2011 сторони погодили, що ціна товару визначається за домовленістю сторін в момент передачі товару і зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1.). Строк оплати за переданий товар: - 100 % передплати; відстрочка платежу на 14 календарних днів з дня прийняття товару відповідачем (п. 4.3.).

Відповідно до видаткових накладних № 13КК038251 від 19.10.2011 та № 13КК038255 від 19.10.2011(належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 099,40 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов'язання за договором № КО701 від 17.10.2011 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 8 099,40 грн., натомість, відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар в строк встановлений п. 4.3. вказаного договору, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 8 099,40 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує , що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не оплатив поставлений позивачем товар на суму 8 099,40 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу за договором № КО701 від 17.10.2011 в сумі 8 099,40 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 7.3. договору № КО701 від 17.10.2011 встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 7.5. договору № КО701 від 17.10.2011 у випадку затримки оплати більш ніж 30 календарних днів, відповідач зобов'язується додатково до суми боргу сплатити позивачу штраф в розмірі 10 % від суми боргу.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 4.6. договору № КО701 від 17.10.2011 у випадку затримки платежів за прийнятий товар відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами позивача.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № КО701 від 17.10.2011, як постачальником, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 8 099,40 грн., що підтверджується видатковими накладними № 13КК038251 від 19.10.2011 та № 13КК038255 від 19.10.2011 до вказаного договору, проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати поставленого йому позивачем товару в строк, встановлений п. 4.3. договору № КО701 від 17.10.2011 -не виконав, внаслідок чого у Приватного підприємства "Данат" перед Приватним підприємством "Зевс" виник борг в сумі 8 099,40 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8 099,40 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором № КО701 від 17.10.2011 -є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 462,66 грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1 124,51 грн. та 3 % річних в розмірі 92,53 грн. за період з 02.11.2011 до 19.03.2012, а також штраф в сумі 809,94 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки пені, 5 % річних та інфляційних втрат, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару за договором № КО701 від 17.10.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3 % річних та процентів за користування чужими грошовими коштами законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: пеня -462,66 грн., штраф - 809,94 грн., 3 % річних - 92,53 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 1 124,51 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Данат" (ідентифікаційний код -25293303, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська, 18), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного підприємства"Зевс" (ідентифікаційний код -31578034, місцезнаходження: 83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73) 8 099 (вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. -основного боргу, 462 (чотириста шістдесят два) грн. 66 коп. -пені, 809 (вісімсот дев'ять) грн. 94 коп. -штрафу, 92 (дев'яносто дві) грн. 53 коп. - 3 % річних, 1 124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 51 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 21.05.2012