Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-47/3470-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/3470-2012 15.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "АРГОН"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+"

Про стягнення 198 438,61 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін :

Від позивача: Болтов Л.В. - директор

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.05.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.03.2012 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи господарського суду Луганської області № 3/5014/478/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "АРГОН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+" про стягнення 198 438,61 грн., які були направлені господарським судом Луганської області до Господарського суду міста Києва у відповідності до вимог ст. ст. 15, 17 ГПК України за територіальною підсудністю.

У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду зазначену справу було передано для розгляду по суті судді цього ж суду Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 справу господарського суду Луганської області № 3/5014/478/2012 суддею Станіком С.Р. прийнято до свого провадження та присвоєно їй реєстраційний № 5011-47/3470-2012. Розгляд справи призначено на 12.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2012 розгляд справи було відкладено до 15.05.2012, у зв'язку і з неявкою в судове засідання представників відповідача, а також із необхідністю витребування у сторін спору додаткових пояснень по справі, які необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 15.05.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено усну домовленість, відповідно до якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар. В наслідок такої домовленості позивач передав відповідачу товар на загальну суму 208 438,61 грн. Проте відповідач здійснив лише часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 198 438,61 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 12.04.2012 та 15.05.2012 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Однак, 14.05.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 за заявою ТОВ «Паливні-ресурси»порушення провадження у справі № 50/271-б про визнання відповідача банкрутом, а тому позивач може задовольнити свої вимоги виключно в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, у відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суди повинні у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження.

При цьому, відповідачем надано суду докази, що підтверджують лише порушення провадження у справі № 50/271-б про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+" банкрутом та про оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому враховуючи положення п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд відмовляє у задоволенні вищевказаного клопотання.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом вересня 2010 -грудня 2010 Приватне акціонерне товариство "АРГОН" (позивач) здійснювало поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+" (відповідач), що підтверджується видатковими накладними № 174, № 175 від 16.09.2010, № 194 від 06.10.2010, № 199 від 08.10.2010, № 213 від 29.10.2010, № 221 від 30.10.2010, № 232 від 08.12.2010 та № 238 від 13.12.2010

на загальну суму 208 438,61 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), а саме: № 74 від 09.09.2010, № 78 від 13.09.2010, № 97 від 06.10.2010, № 98 від 08.10.2010, № 111 від 25.10.2010 та № 135 від 03.12.2010, виданих ПрАТ "АРГОН" на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, останні були уповноважені на отримання товару від позивача (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач здійснив лише часткові розрахунки за поставлений товар, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+" виникла заборгованість перед Приватним акціонерним товариством "АРГОН" в розмірі 198 438,61 грн.

04.01.2012 позивач виставив відповідачу претензію № 4 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 198 438,61 грн., що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.01.2012, яка міститься у матеріалах справи.

Однак, як зазначає позивач у позові, претензія № 4 від 04.01.2012 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як зазначав позивач у позові, на момент подачі позовної заяви до господарського суду, відповідач поставлений товар на суму 198 438,61 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення коштів в сумі 198 438,61 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки, оскільки позивач, як продавець, поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних № 174, № 175 від 16.09.2010, № 194 від 06.10.2010, № 199 від 08.10.2010, № 213 від 29.10.2010, № 221 від 30.10.2010, № 232 від 08.12.2010 та № 238 від 13.12.2010 на загальну суму 208 438,61 грн. Проте, відповідач здійснив лише часткову оплату за поставлений товар, внаслідок чого у нього перед позивачем наявний непогашений борг в сумі 198 438,61 грн.

Також судом встановлено, що оскільки сторонами не було визначено строк оплати поставленого позивачем відповідачу товару згідно видаткових накладних, обов'язок негайного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару встановлений не був, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок по сплаті заборгованості в сумі 198 438,61 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія від № 4 від 04.01.2012, яка була направлена відповідачу, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.01.2012, яка міститься у матеріалах справи.

Як встановлено судом, відповідач заборгованість в сумі 198 438,61 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України -не погасив, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем за поставлений, товар згідно видаткових накладних існує непогашена заборгованість на суму 198 438,61 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар позивачем, але не оплачений у повному обсязі відповідачем товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 198 438,61 грн.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фелд-Інтер+" (код ЄДРПОУ 32292819, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Чапаєва, 4, оф. 16) на користь Приватного акціонерного товариства "АРГОН" (код ЄДРПОУ 13382687, місцезнаходження: 91047, м. Луганськ, вул. Південно-Радіальна, 28) 198 438 (сто дев'яносто вісім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 61 коп. -боргу та 3 968 (три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 77 коп. -витрат по судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -21.05.2012