Рішення

від 23.05.2012 по справі 5013/339/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2012 р.Справа № 5013/339/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 5013/339/12

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Кіровоградської області";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення без номеру від 01.11.10.

Представники:

позивача - підприємець ОСОБА_1;

позивача - адвокат ОСОБА_2, угода б/н від 05.04.12;

відповідача - не з'явився;

3-ї особи - ОСОБА_3, довіреність 8/12 від 07.05.12.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - підприємець ОСОБА_1) звернулась до господарського з позовною заявою в якій просить визнати недійсним з моменту вчинення договір оренди нежитлового приміщення площею 10 кв. м., розташованого у АДРЕСА_2, укладеного 01.11.11 нею із державним підприємством "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Кіровоградської області" - далі по тексту - Підприємство, а також стягнути з відповідача судові витрати - 1073 грн. судового збору.

Відповідачем не виконані вимоги, викладені в ухвалах від 06.04.12 (повернута за закінченням терміну зберігання - відповідач не з'явився до органу поштового зв'язку за отриманням рекомендованого листа), 25.04.12, 10.05.12, отриманої відповідачем 17.05.12, та не подані витребувані господарським судом відзив на позов і докази; представник такої сторони у засідання не з'явився.

Господарський суд вжив належних заходів щодо повідомлення Підприємства за всіма відомими адресами про дату, час і місце засідання. Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників позивача та третьої особи у засіданні господарський суд встановив наступне.

Власником нежитлової адміністративної будівлі у АДРЕСА_1 є Держава в особі Державної податкової адміністрації, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 11.01.10.

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 Господарського кодексу України, до державного майна у сфері господарювання належить майно, закріплене за державними установами та організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності; управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади; у випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

За доводами регіонального відділення Фонду державного майна України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.12.08 № 1610-Р "Про передачу будівлі у м. Кіровограді в державну власність" та рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Кіровоградської обласної ради від 06.06.08 "Про передачу в державну власність будівлі по АДРЕСА_1" названа будівля передана у державну власність на баланс державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.

Докази передачі будівлі або її частини (частини приміщень) з балансу державної податкової адміністрації у Кіровоградській області на баланс Підприємства відсутні.

01.11.10 Підприємство як орендодавець та підприємець ОСОБА_1 як орендар підписали договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 10 кв. м., розташоване у АДРЕСА_1. Розмір щомісячної орендної плати визначений сторонами у сумі 400 грн.

У названому договорі адресою Підприємства зазначена: 25006, АДРЕСА_1.

Позивач просить визнати зазначений договір оренди недійсним з моменту його укладення, посилаючись на ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Господарський суд вважає, що така вимога є обґрунтованою

За ст. 5 Закону України "Про оренду Державного та комунального майна" (у редакції станом на 01.11.10) підприємства можуть бути орендодавцями окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м.. Як передбачено підп. 2.1 п. 2 Порядку надання Фондом державного майна, його регіональними відділеннями та представництвами дозволів державним підприємствам, організаціям на передачу в оренду цілісних майнових комплексів їх структурних підрозділів та нерухомого майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України 04.05.00 № 935/95/31, зареєстрованого в Міністерстві України 20.07.00 за № 439/4660 (втратив чинність на підставі наказу Фонду державного майна № 501/461/305 від 01.04.11), підприємство для отримання дозволу на передачу в оренду майна, яке перебуває на його балансі, звертається до Фонду державного майна України або до його регіонального відділення чи представництва з заявою про надання підприємству права на передачу в оренду цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) або нерухомого майна (будівлі, приміщення) певної площі, що перебуває на його балансі і розташоване за певною адресою.

Докази того, що приміщення, зазначене у договорі оренди від 01.11.10 перебуває (перебувало) на балансі Підприємства, як і докази звернення Підприємства для отримання дозволу на передачу в оренду такого приміщення, одержання дозволу Фонду державного майна України чи його територіального відділення відсутні.

Право відповідача передавати в оренду спірне приміщення шляхом укладення договору оренди із позивачем не доведено та не підтверджене.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Такі норми містить ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України.

Частиною 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати його зміст на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Істотні умови договору оренди викладені у ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Як встановлено частиною 2 зазначеної норми, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна; типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України.

Типовий договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності затверджений наказом Фонду державного майна України 23.08.00 № 1774 (із змінами, внесеними згідно з наказом Фонду державного майна № 1329 від 09.08.07), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.00 за № 931/5152.

Договір оренди, укладений Підприємством із підприємцем ОСОБА_1 в частині істотних умов не відповідає ні ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ні зазначеному вище типовому договору, зокрема в частині визначення орендної плати з урахуванням її індексації, встановлення порядку використання амортизаційних відрахувань, зазначення відновлення орендованого майна та умов його повернення, обов'язку сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Моментом укладення договору оренди за ч. 1 ст. 12 вказаного Закону вважається момент досягнення сторонами домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Договір, підписаний сторонами не містить усіх передбачених законом істотних умов, тобто момент досягнення домовленості щодо таких умов відсутні, тому він не є укладеним.

Крім того, ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Зобов'язанням Підприємства згідно умов розділу п'ятого Договору є передача ФОП ОСОБА_1 майна в оренду за актом прийому-передачі. Докази виконання такого зобов'язання орендарем відсутні.

Враховуючи те, що господарський суд прийшов до висновку про те, що договір оренди державного майна - Договір не є укладеним, і правові підстави для визнання недійсним неукладеного договору відсутні, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судовий збір у сумі 1 073 грн., згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір.

Рішення про стягнення судового збору підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У засіданні 23.05.12 господарським судом було проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення без номеру від 01.11.10 відмовити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства "Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Кіровоградської області" (юридична адреса: 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Соколівське, вул. Леніна, 22; і. к. 23684053) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 25031, АДРЕСА_1: і. н. НОМЕР_1) 1 073 грн. судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. Засвідчені належним чином примірники рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною у позовній заяві та адресою: 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Соколівське, вул. Леніна, 22.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар

Повне рішення підписано 25.05.12.