Рішення

від 17.05.2012 по справі 5026/339/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Справа № 12/5026/339/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Деркача В.І. за посадою (директор), ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача -ОСОБА_3 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом селянського фермерського господарства «Деркачі»до приватного сільськогосподарського підприємства «Зеленьківське»про стягнення 146675 грн. 65 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - селянське фермерське господарство «Деркачі»звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Зеленьківське»(далі -відповідач) про стягнення 146675 грн. 65 коп. збитків (упущеної вигоди), заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки, та відшкодування понесених судових витрат -сплаченого судового збору в сумі 2933 грн. 51 коп.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2012 року за клопотанням відповідача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача головне управління Держкомзему у Черкаській області в особі відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд їх задовольнити.

Відповідач подав письмовий відзив (заперечення) на позов (т. 2 а.с. 3-7) і письмові пояснення (т. 2 а.с. 31-32). Із відзиву і пояснень представника відповідача в засіданнях суду вбачається, що позов відповідач не визнав і в його задоволенні просив суд відмовити з мотивів, викладених у письмових відзиві і поясненнях, зокрема - його недоказаності і безпідставності. Разом з тим, із відзиву слідує, що відповідач фактично використовував спірні земельні ділянки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

На підставі договорів оренди землі, укладених позивачем в період 2007-2011 років з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, позивач набув право користування (оренди) земельних ділянок (паїв) загальною площею 39,2158 га ріллі, розташованих в адміністративних межах Зеленьківської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Державна реєстрація договорів оренди спірної землі здійснена позивачем у встановленому законом порядку, межі земельних ділянок закріплено (поновлено) в натурі, погоджено з суміжними землекористувачами, згідно з актами приймання-передачі земельні ділянки, відповідно, передані позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а.с. 11-13, 14-19, 20-25, 26-31, 32-37, 38-45, 46-51, 52-58, 59-64, 65-70, 71-76, 77-82, 83-90, 91-96, 97-102, 103-108, 109-114, 115-121).

23.06.2011 року, державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І., комісійно, за участю представників позивача і відповідача, проведено перевірку звернення голови СФГ «Деркачі»про самовільне зайняття орендованих ним земельних часток (паїв) приватним сільськогосподарським підприємством «Зеленьківське». За наслідками перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011 року, акт обстеження земельної ділянки від 23.06.2011 року № 63, протокол про адміністративне правопорушення від 25.06.2011 року № 012129 стосовно директора ПСП «Зеленьківське»ОСОБА_22 із яких вбачається, що 22 земельні ділянки загальною площею 39,15 га, які згідно договорів оренди перебувають в користуванні СФГ «Деркачі», в порушення діючого земельного законодавства, самовільно, шляхом засівання зерновими культурами в 2010-2011 роках використовує ПСП «Зеленьківське».

Постановою від 25.06.2011 року № 8 державним інспектором відділу Держкомзему у Тальнівському районі Черкаської області Орєховим В.І., за наслідками розгляду адміністративного протоколу від 25.06.2011 року, складеного ним же, справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_22 за ознаками порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрита на підставі ст.ст. 253, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з передачею матеріалів адміністративної справи до УДСБЕЗ УМВС України в Черкаській області для вирішення питання про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 197 1 КК України.

Постановою від 25.06.2011 року старшим слідчим Черкаської міжрайонної природоохоронної прокуратури порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_22 за фактом перевищення службових повноважень та самовільного зайняття земельної ділянки за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч. 1, 197 1 ч. 1 КК України.

Відповідно до повідомлення Черкаського міжрайонного природоохоронного прокурора від 19.04.2012 року № 65/07-11/637 вих.12, справа щодо ОСОБА_22 11.04.2012 року повторно направлена з обвинувальним висновком до Катеринопільського районного суду Черкаської області для розгляду по суті.

Згідно з розрахунком державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Орєхова В.І. від 25.06.2011 року, розмір спірної шкоди складає 49683 грн.

Із протоколу № 1 від 12.04.2012 року засідання комісії Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, комісією затверджено розрахунок неотриманих прибутків СФГ «Деркачі», завданих спірним правопорушенням, в сумі 51210,6 грн.

За розрахунком позивача (т. 1 а.с. 153) розмір спірних збитків (упущеної вигоди) складає 146675,65 грн.

Підставою виникнення спірних правовідносин є завдання позивачу майнової (матеріальної) шкоди внаслідок тимчасового самовільного зайняття і використання відповідачем земельних ділянок, користування якими на праві оренди належить позивачу.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань) визначені, відповідно, ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України. Ними, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) іншій особі (ст. 11 ч. 2 п. 3 ЦК), заподіяння шкоди суб'єкту господарювання (ст. 174 ч. 1 абз. 4 ГК).

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Згідно з ч. 1 цієї статті особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Цивільним кодексом України відшкодування шкоди віднесено до недоговірних зобов'язань -підрозділ 2, глава 82. За їх змістом:

майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК);

з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК).

Аналогічні правові норми містять ст.ст. 224, 225 ГК України.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»визначено, що самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч. 1 і 2 ст. 126 Земельного кодексу України).

За самовільне зайняття земельної ділянки статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, статтею 197 1 КК України -кримінальна відповідальність.

Земельним кодексом України також встановлено, що:

власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152);

захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків (п. «ґ»ч. 3 ст. 152);

землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.п. «б», «д»ст. 156);

відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 2 ст. 157).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМ № 21 від 14.01.2004 року, № 619 від 21.07.2010 року, № 1118 від 08.12.2010 року, № 1082 від 26.10.2011 року, № 1115 від 20.10.2011 року) затверджено «Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам». Зазначеним «Порядком»встановлено, що:

п. 1. - власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок;

п. 2. - розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії;

п. 3. відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розрахунок розміру відшкодування збитків (неотриманих прибутків СФГ «Деркачі») сумі 51210,6 грн., оформлений протоколом № 1 від 12.04.2012 року засідання комісії Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений цією комісією, відповідає вимогам вищенаведених приписів законодавства і йому суд надає перевагу перед розрахунками позивача і державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Тальнівському районі Орєхова В.І. від 25.06.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

За змістом названої ст. 34 ГПК України, допустимим можна визнавати лише докази, перелічені у ст. 32 цього Кодексу, отримані з додержанням встановленого порядку збирання, закріплення і дослідження. Обставини справи, які за законодавством мають бути підтверджені певними засобами доказування повинні бути підтверджені саме цими засобами доказування.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

За змістом приписів вищенаведеного законодавства самовільне зайняття земельних ділянок (сільськогосподарських угідь) є порушенням земельного законодавства і прав позивача як належного землекористувача -орендаря спірних земельних ділянок. Шкода (неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки), завдана цим правопорушенням, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За встановлених обставин справи вина відповідача у вчинені самовільного зайняття спірних земельних ділянок підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.06.2011 року, актом обстеження земельної ділянки від 23.06.2011 року № 63, протокол про адміністративне правопорушення від 25.06.2011 року № 012129 стосовно директора ПСП «Зеленьківське»ОСОБА_22, розмір відшкодування шкоди - протоколом № 1 від 12.04.2012 року засідання комісії Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наявність події спірного порушення вимог природоохоронного законодавства і вина відповідача у його вчиненні позивачем доведені, розмір відшкодування збитків, розрахований згідно з «Порядком», складає 51210 грн. 60 коп. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню. Заперечення відповідача суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

Судовий прецедент з вирішення аналогічного спору міститься в постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2010 року у справі № 9/22.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеній частині позову - сплачений судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп.

Разом з тим, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодуванню підлягають понесені стороною судові витрати на оплату послуг адвоката. Стаття 44 передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам. Представник позивача ОСОБА_2 адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру»не є, тому сплачені позивачем йому 5000 грн. за правову допомогу і ведення справи в господарському суду відшкодуванню, в порядку ст. 49 ГПК України, не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Зеленьківське», ідентифікаційний код 32629849, місцезнаходження: Черкаська область, Тальнівський район, с. Зеленьків, вул. Леніна, буд. 7 на користь селянського фермерського господарства «Деркачі», ідентифікаційний код 31187078, місцезнаходження: Черкаська область, Тальнівський район, с. Зеленьків, вул. Леніна, буд. 1 -51210 грн. 60 коп. збитків (упущеної вигоди), заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки, 1609 грн. 50 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 95465 грн. 05 коп. збитків, 1324 грн. 01 коп. судових витрат (сплаченого судового збору), 5000 грн. витрат на правову допомогу -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текс рішення складено і підписано 22.05.2012 року.

Суддя В.М. Грачов