Постанова

від 05.10.2006 по справі ас-49/102-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-49/102-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"2” жовтня 2006 р.                                                                Справа №АС-49/102-06   

Судова колегія у складі: головуючий суддя Токар М.В.,

                                         суддя Лакіза В.В. , суддя Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О.

за  участю представників сторін:

позивача –Федоров П.М. директор, Талатай В.Ю. доручення від 28.09.2006 р., Хлевицький Є.В. доруч. від 20.05.2006 р.,

відповідача –Саяпін В.М. доруч. №01/1-3879 від 27.09.2006 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3322Х/1-10) на  постанову господарського суду Харківської області  від  21.08.2006 р. по  справі № АС-49/102-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Око”, м. Ізюм

до  Куп'янської митниці, м. Куп'янськ

про визнання недійсними карток відмови,  -

                                                     встановила:

Постановою господарського суду Харківської  області від 21.08.2006 р. по справі № АС-49/102-06 (суддя Кононова О.В.)  задоволено адміністртивний позов. Визнані недійсними картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 804000001/6/00049 та № 804000001/6/00050 в частині зазначення щодо неповного заповнення позивачем графи 47 в частині нарахування 001 виду митних зборів за перебування товару під митним контролем в період з моменту порушення провадження по кримінальній справі № 10050009 (49-1543) до прийняття рішення по справі, закінчення провадження по справі та зняття арешту зі спірного вантажу.

Вказаним рішенням також зобов'язано Куп'янську митницю здійснити митне оформлення товару, що знаходиться в контейнерах МАЕU № 7920564, МSКU № 2610775 без нарахування товариству з обмеженою відповідальністю “Око" митного збору за перебування зазначених вантажів під митним контролем за період з моменту порушення провадження по кримінальній справі № 10050009 (49-1543) до прийняття рішення по справі, закінчення провадження по справі та зняття арешту зі спірного вантажу.

Крім того, з Куп'янської митниці  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Око" стягнено  3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з постановою господарського суду  не згодний, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на  порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд не надав оцінку правомірності оформлення митної картки відмови працівниками митниці, а зроблено висновок щодо недійсності цих карток тільки в частині нарахування митних зборів, що свідчить про неповне з”ясування судом обставин, що мають істотне значення для вирішення справи. відповідач також вказує, що обставини на які посилається позивач не є обставинами непереборної сили.

          Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить Харківський апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а  постанову господарського суду Харківської області від 21.08.2006 р. по  справі № АС-49/102-06   залишити без змін, мотивуючи тим, що вказана постанова є законною та обгрунтованою.          

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 804000001/6/00049 та № 804000001/6/00050 в частині зазначення щодо неповного заповнення позивачем графи 47 в частині нарахування 001 виду митних зборів за перебування товару під митним контролем в період з моменту порушення провадження по кримінальній справі  до прийняття рішення по справі, закінчення провадження по справі та зняття арешту зі спірного вантажу, а також зобов'язати Куп'янську митницю здійснити митне оформлення товару, що знаходяться в контейнерах MAEU № 7920564, МSKU № 2610775 без нарахування товариству з обмеженою відповідальністю „Око” митного збору за перебування зазначених вантажів під митним контролем за період з моменту порушення провадження по кримінальній справі  до прийняття рішення по справі, закінчення провадження по справі та зняття арешту зі спірного вантажу.

Позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що ТОВ “Око” при нарахуванні митного збору за перебування під митним контролем на Куп'янській митниці не повинен включатися період, з моменту порушення провадження по кримінальній справі № 10050009 (49-1543) до прийняття рішення по справі, оскільки позивач не мав об'єктивної можливості здійснити митне оформлення вказаного вантажу.

Як вказує позивач в позовній заяві, на підставі контракту на поставку товарів № 2/010 від 20.10.2004 року, укладеному із компанією “Global Well Trading Limited”, Гонконг та відповідними угодами до нього, ТОВ “Око” здійснило закупку оптичної продукції, з метою виконання договірних зобов'язань щодо заміни раніше поставленої оптичної продукції –окулярів, у випадку, коли вказана продукція не буде відповідати умовам акції „ЗІР” або переданим Міністерством охорони здоров'я рецептурним даним.

Партія зазначеного товару 11.01.2005 року надійшла до Куп'янської митниці в контейнерах  MAEU 7920564 та MSKU 2610775.

Під час виконання Всеукраїнської акції „Зір” - 22.01.2005 року слідчим управлінням УМВС України в Харківській області було порушено кримінальну справу № 10050009 за фактом розтрати грошових коштів, виділених Кабінетом Міністрів України з державного бюджету для забезпечення ветеранів і інвалідів Великої Вітчизняної війни засобами корекції зору за ознаками складу злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. 25.06.2005 року зазначена кримінальна справа № 10050009 була прийнята до провадження прокуратурою м. Києва і об'єднана з кримінальною справою № 49-1543.

12.07.2005 р. слідчим прокуратури м. Києва в рамках кримінальної справи  № 49-1543 була порушена кримінальна справа відносно Назарька В.А., який був директором ТОВ “Око” та Набочук Н.А., який був директором ТОВ „Українські окуляри” за ознаками злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 04.11.2005 р. було скасовано постанову слідчого СУ УМВС України в Харківській області  від 22.01.2005 р. про порушення кримінальної справи № 10050009 за фактом розтрати грошових коштів, виділених Кабінетом Міністрів України з державного бюджету для забезпечення ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни  засобами корекції зору за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, за відсутністю підстав для порушення кримінальної справи.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26.01.2006 року постанова Київського районного суду м. Харкова залишена без змін (за винятком - виключення з постанови Київського районного суду м. Харкова від 04.11.2005 р. оцінки дій органів досудового слідства з точки зору додержання норм КПК України при проведенні слідчих дій).

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2006 р. також скасована постанова від 12.07.2005 р. про порушення кримінальної справи відносно Назарько В. А. та Набочук Н. А. за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 23.05.2006 р. зазначена постанова Київського районного суду м. Харкова від 15.03.2006 р. залишена без змін, а апеляція прокурора залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2006 р. слідчим СУ УМВС України в Харківській області по матеріалам кримінальної справи № 10050009(49-1543) на підставі вимог п. 2 ст. 6, п. 1 ст. 213, 99 Кримінального процесуального кодексу України винесено постанову про припинення розшуку звинувачених та про відмову в порушені кримінальної справи відносно Назарька В. А. та Набочук Н. А. за ознаками злочину, передбаченому ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.      

З матеріалів справи також вбачається, що при здійснення провадження по кримінальній справі № 10050009 на підставі постанови про накладення арешту від 05.03.2005 року слідчим прокуратури Харківської області було накладено арешт на окуляри, які знаходяться в контейнерах MAEU 7920564, МSKU 2610775 на Куп'янській митниці та передано їх на відповідальне зберігання службовим особам Куп'янської митниці.

В судовому засіданні 02.10.2006 р. позивачем було надано суду копію постанови слідчого СУ УМВС України в Харківській області від 08.06.2006 р., відповідно до якої було знято арешт з оптичної продукції, що належить ТОВ “Око” і яка зберігалася на Куп”янській регіональній митниці.  

Під час митного оформлення товару та надання позивачем 28.07.2006 року митних декларацій для відповідного оформлення оптичної продукції, що знаходиться в контейнерах MAEU № 7920564, МSKU № 2610775 на Куп'янській митниці, останньою було винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 804000001/6/00049 та № 804000001/6/00050 із зазначенням, що ці декларації не можуть бути прийняті, оскільки відповідно до п. 4  “Положення про вантажну митну декларацію”, у зв'язку з порушенням вказаного Положення та “Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі” в частині незаповнення графи А, неповного заповнення п. 3 графи 31 ВМД (частина контейнера), неповного заповнення графи 47 в частині нарахування 001 виду митних зборів за перебування товару під митним контролем; не подання до митниці платіжного доручення, касового ордеру, що підтверджують сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до п. 20 “Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  щодо задоволення позовних вимог позивача та визнання недійсними карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 804000001/6/00049 та № 804000001/6/00050 в частині зазначення щодо неповного заповнення позивачем графи 47 в частині нарахування 001 виду митних зборів за перебування товару під митним контролем в період з моменту порушення провадження по кримінальній справі № 10050009 (49-1543) до прийняття рішення по справі, закінчення провадження по справі та зняття арешту зі спірного вантажу, виходячи з наступного.

Чинним митним законодавством України передбачене нарахування митних зборів за виконання митними органами митних процедур за ставками, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1997 року № 65 „Про ставки митних зборів”. Зокрема, згідно з п. 4 Додатка № 1 до вказаної постанови, передбачено нарахування митного збору за перебування товарів під митним контролем за кожний день перебування після спливу перших п'ятнадцяти календарних днів у розмірі 0,05 відсотків загальної митної вартості товарів.

Відповідно до п. 7.3. розділу 7  Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.1998 р. № 363, передбачені випадки не включення до строку перебування під митним контролем строків, протягом яких мали місце певні обставини.

Зокрема, згідно з підпунктом 7.3.8. цього пункту при нарахуванні зборів за перебування під митним контролем до строку перебування під митним контролем не включається строк дії обставин непереборної сили. Як зазначено у вказаному Порядку, до обставин непереборної сили належать обставини, які не залежали від волі платника (війни, стихійні лиха, шторми, пожежі тощо) та об'єктивно спричинили затримку митного оформлення.

Таким чином, чинна норма закону встановлює дві умови визначення обставин непереборної сили, а саме: щоб такі обставини не залежали від волі платника та об”єктивно спричинили неможливість чи затримку митного оформлення.

Судовам колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факти наведені позивачем, а саме порушення кримінальної справи відносно колишнього керівника підприємства позивача, провадження по цій справі, вилучення з підприємства позивача документів, необхідних для здійснення митного оформлення спірного вантажу, накладення арешту на товар, тощо, враховуючи подальше скасування судом зазначених вище постанов про порушення крімінальних справ, саме і є обставинами непереборної сили, оскільки вищенаведене об'єктивно спричинило затримку митного оформлення товару позивачем і не залежало від його волі.

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки правомірності оформлення митної картки відмови працівниками митниці, а зроблено висновок щодо недійсності цих карток тільки в частині нарахування митних зборів, що свідчить про неповне з”ясування судом обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, судова колегія також вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач просив суд визнати недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України№804000001/6/00049 та №804000001/6/00050 в частині зазначення щодо неповного заповнення позивачем графи 47 в частині нарахування 001 виду митних зборів за перебування товару під митним контролем, тобто картки відмови оскаржувалися позивачем не в повному обсязі, а лише в частині, що і було предметом позову.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, судова колегія вважає безпідставними посилання відповідача на те, що судом першої інстанції було порушено ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв”язку з тим, що оскаржувану постанову ухвалено 21.08.2006 р., а повний текст виготовлено тільки 28.08.2006 р., тобто в порушення п”ятиденного строку виготовлення повного тексту постанови. Однак, оскільки останній день виготовлення повного тексту постанови припав на вихідний день, то відповідно ч.6 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 28.08.2006 р.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області правильно встановив обставини справи і прийняв постанову від 21.08.2006 р. по  справі № АС-49/102-06 з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

          Керуючись статтями 165, 195, п.1 статті 198,  статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

  Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

          Постанову  господарського суду Харківської області від 21.08.2006 р. по  справі № АС-49/102-06    залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала  може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Справу повернути до господарського суду Харківської області.  

Ухвалу в повному обсязі складено 02.10.2006р.

         Головуючий суддя                                                                    Токар М.В.  

                                 суддя                                                                    Лакіза В.В.  

                                 суддя                                                                    Шепітько І.І.