Постанова

від 28.05.2012 по справі 1570/947/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/947/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Сан-Ойл»до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Сан-Ойл»(далі -ПП «Сан-Ойл») до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Київському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл»з питань правових відносин з ТОВ «Росттон»за період серпень, листопад 2010 року», про що складено акт від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83; визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл», код за ЄДРПОУ 32600222 з ТОВ «Росттон», код за ЄДРПОУ 36955155, ДП «Миколаївський Річковий Порт»АСК «Укррічфлот», код за ЄДРПОУ 03150160, ДП «Маркет-Плазо», код за ЄДРПОУ 32251573, ТОВ «Кримська Водочна Компанія», код за ЄДРПОУ 36499654, за період серпень, листопад 2010 року, викладені в акті перевірки «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Сан-Ойл», код за ЄДРПОУ 32600222, з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Росттон», код за ЄДРПОУ 36955155 за період серпень, листопад 2010 року від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83.

У своєму позові позивач зазначив, що на його адресу надійшов лист ДПІ у Київському районі м. Одеси, яким підприємству направлений акт від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл»з питань правових відносин з ТОВ «Росттон»за період серпень, листопад 2010 року для ознайомлення та підписання. Позивач не згоден із висновками цього акта перевірки, а дії щодо проведення перевірки вважає протиправними. Так, згідно з актом перевірки вона проводилась на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, що передбачає проведення перевірки лише за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Однак, позивачу такий запит не направлявся, отже, перевірка проводилась без підстав, встановлених чинним законодавством України, тоді як, враховуючи той факт, що перевірка була невиїзною, позивач був позбавлений можливості не допустити податковий орган до проведення такої перевірки. При цьому позивач звертає увагу суду на те, що такої підстави як надходження відповіді на запит, який подавався в ході проведення перевірки, після проведення такої перевірки, Податковим кодексом України не передбачено. Також позивачем зазначено, що висновки акта перевірки ґрунтуються на висновках акта перевірки, складеного ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 27.01.2011 року № 283/23-100/36955155, в якому вказано про нікчемність всіх угод купівлі-продажу, що укладались контрагентом позивача ТОВ «Росттон». Проте, на думку, позивача, податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства, а також вказують на норми ст. 204 Цивільного кодексу України, в якій визначена презумпція правомірності правочину, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Посилаючись на норми ст. 208 Господарського кодексу України, позивач вказує на неприпустимість коригування податкового обліку (показників податкової декларації) в бік зменшення, а також на відсутність такої складової нікчемного правочину як направленість його на порушення публічного порядку (ст. 228 Цивільного кодексу України) через сплату податку контрагентом до Державного бюджету. Крім того, відповідачем не визначені персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу тощо. Позивач стверджує про реальність укладених ним правочинів, про наявність усіх необхідних первинних та бухгалтерських документів, а також про наявність у його контрагентів свідоцтв платників податків.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 1 а.с. 113-121), в яких зазначив, що перевірка проводилась ним на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який передбачає таку підставу для проведення перевірки як «за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби». При цьому відповідач зазначив, що в акті перевірки від 09.06.2011 року № 1358/23-34/32600222/22, складеному за результатами попередньої позапланової виїзної перевірки позивача, було зазначено про те, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки відповідно до Податкового кодексу України. Проведена ним перевірка була здійснена на підставі наказу керівника податкового органу з направленням письмового повідомлення про проведення перевірки, а направлення письмового запиту, про який вказує позивач, на думку відповідача, є його правом. При цьому відповідачем зазначено, що контрагент позивача ТОВ «Росттон»відповідно до акта перевірки, складеного ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не знаходиться за своїм місцезнаходженням, станом на 02.03.2012 року знаходиться у стані «11»припинено, але не знято з обліку. Зазначеним підприємством до перевірки не надано бухгалтерських, податкових та інших документів, які б засвідчували здійснення господарських операцій з постачальниками. Відповідно до відомостей податкової звітності у контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, технічний персонал, виробничі активи тощо. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про проведення ним транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. З урахуванням вказаного згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України укладені контрагентом позивача угоди мають ознаки нікчемності, в тому числі й угода, укладена безпосередньо з позивачем. Позивач при цьому діяв без належної обачності і йому мало бути відомо як покупцю фактичний та адміністративний стан ТОВ «Росттон», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Росттон», код за ЄДРПОУ 36955155, за період серпень, листопад 2010 року, за результатом якої було складено акт перевірки від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83 (т. 1 а.с. 15-34).

Зазначеним актом перевірки встановлено: «згідно з матеріалами, наданими ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 3.1. ст. 3, п. 7.3., п. 7.4., п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за серпень, листопад 2010 року з відповідними додатками не підтверджують реальності здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Росттон»при придбанні товарів (послуг) на загальну суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 1543533,34 грн. та при продажу товарів (послуг) на адресу покупців на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1550833,33 грн. за серпень 2010 року, у тому числі: ДП «Миколаївський Річковий Порт»АСК «Укррічфлот», код ЄДРПОУ 03150160, - 152000,00 грн., ДП «Маркет-Плазо», код ЄДРПОУ 32251573, - 348833,33 грн., ТОВ «Кримська Водочна Компанія», код ЄДРПОУ 36499654, - 1050000,00 грн.; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товару від постачальника ТОВ «Росттон»та продажу відповідного товару за серпень 2010 року, які підпадають під визначення п. 3.1. ст. 3, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З акта перевірки вбачається, що перевірка проводилась на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 14.12.2011 року № 1114-п, службового посвідчення та відповідно до п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України за результатами отриманих матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Росттон»з питань формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, зазначених у податкових деклараціях з ПДВ за серпень-вересень 2010 року, та за рахунок ТОВ «РКЦ Аккорд»за квітень 2010 року (акт від 27.01.2011 року № 282/23-100/36955155 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, надісланий листом від 06.07.2011 року по запиту, наданому в ході невиїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень, серпень, листопад 2010 року згідно з абз. 4, пп. 3.1.5. п. 3.1. р. 3 Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 34).

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Так, статтею 78 Податкового кодексу регламентований порядок проведення документальних позапланових перевірок, згідно з пп. 78.1.1. п. 78. якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому згідно з положеннями ст. 79 Податкового кодексу України, якою визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, з аналізу наведених статей вбачається, що проведення позапланової невиїзної документальної перевірки допускається лише при виникненні підстав для проведення позапланової перевірки, вичерпний перелік яких наведений у п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, судом досліджена копія наказу про проведення зазначеної перевірки від 14.12.2011 року № 1114-п (т. 1 а.с. 145), а також повідомлення про проведення перевірки від 14.12.2011 року № 178 (т. 1 а.с. 147).

Поряд з цим, суд вважає, що для проведення перевірки не існувало достатніх підстав, за наявності яких допускається проведення позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків, що обґрунтовується наступним.

Підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який визначений відповідачем як підстава для проведення ним позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Сан-Ойл», проведення перевірки ставиться у залежність не лише із отриманням результатів перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, в яких встановлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а ще із ненаданням платником податку пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту цієї норми права випливає, що вказана норма може використовуватись як підстава для проведення позапланової перевірки, за умови, якщо проведенню такої перевірки обов'язково передує направлення відповідного запиту платнику податків, отримання ним цього запиту, а також ненадання на нього обґрунтованої відповіді із доданням необхідних документів протягом 10 днів з моменту отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дійсно були отримані результати перевірки контрагента позивача ТОВ «Росттон», в яких вказувалось про нікчемність правочинів, укладених вказаним платником податків з його контрагентами, в тому числі з позивачем.

Поряд з цим, судом встановлено, що відповідачем взагалі не направлявся запит на адресу ПП «Сан-Ойл»з приводу витребування пояснень та документів по взаємовідносинам з ТОВ «Росттон». Тобто, податковим органом не дотримано всіх умов, за наявності яких виникають підстави для проведення перевірки відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим проведення такої перевірки було протиправним.

Посилання відповідача на той факт, що направлення запиту платнику податку, про який йде мова у пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, є його правом а не обов'язком в обґрунтування правомірності проведеної ним перевірки ПП «Сан-Ойл»суд оцінює критично. Дійсно направлення запиту у такому випадку є правом податкового органу, однак, без його направлення у податкового органу не виникає права на проведення позапланової невиїзної документальної перевірки на підставі пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Судом досліджений акт перевірки від 09.06.2011 року № 1358/23-34/32600222/22, складений ДПІ у Київському районі м. Одеси, за результатами позапланової невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл»з питань достовірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень, серпень, листопад 2010 року згідно абз. 4, пп. 3.1.5., п. 3.1. р 3 Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2010 року № 34 (т. 1 а.с. 188-236). В цьому акті зроблена позначка про те, що у разі отримання матеріалів, які не підтверджують даних обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України.

Разом з тим, Податковим кодексом України не визначено такої окремої підстави для проведення позапланової документальної перевірки як отримання відповідей на запити, що були надіслані податковим органом у ході попередньої перевірки платника податків та які свідчать про можливі порушення податкового законодавства, тоді як проведення такої перевірки можливе лише за умови дотримання всіх вимог, встановлених пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, що в будь-якому випадку передбачає направлення відповідному платнику податків запиту з приводу обставин, виявлених за результатами отриманих відповідей на запити.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Росттон»укладався договір поставки від 02.08.2010 року № 201 (т. 1 а.с. 35-39).

З акта перевірки від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83 вбачається, що висновки про встановлені порушення позивача ґрунтуються на висновках, отриманих відповідачем від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, які відображені в акті перевірки від 27.01.2011 року № 283/23-100/36955155 (т. 1 а.с. 242-250, т. 2 а.с. 1-22). Так, зазначеним актом встановлено відсутність поставок ТОВ «Росттон»товарів покупцям, в тому числі ПП «Сан-Ойл», у квітні, серпні-вересні 2010 року, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків, отже, відповідно до п. 1 , п. 2 ст. 215, п. 1 , п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначені правочини є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із їх недійсністю.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Разом з тим, цією нормою прямо не встановлена недійсність (нікчемність) угод, які не відповідають вищевказаним вимогам, у зв'язку з чим така угода не є нікчемною, а є оспорюваним правочином.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Таким чином, Цивільний кодекс України містить загальні правила про недійсні правочини - це правочини, які не створюють тих наслідків, на які вони направлені (ч.1 ст.216), при цьому поділяє їх на два види: нікчемні (ч.2 ст.215) та оспорювані (ч.3 ст. 215).

Принципова відмінність між вказаними видами правочинів полягає в тому, що нікчемний правочин є недійсним в силу Закону, а оспорюваний стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі, що передбачено ст. 236 Цивільного кодексу України.

При цьому ст. 20 «Права органів державної податкової служби»Податкового кодексу України не передбачено право органів державної податкової служби на визнання в актах перевірок правочинів нікчемними.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Однак, наявність вини та умислу позивача або його контрагенту в укладенні правочину, який направлений на порушення публічного порядку належним чином не доведено, що підтверджує відсутність правового підтвердження висновків щодо визнання укладеного зазначеними особами правочину нікчемним на підставі ст. 228 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

З урахуванням зазначеного висновки відповідача щодо нікчемності правочинів по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл»та ТОВ «Росттон», а також з контрагентами позивача, яким позивачем було реалізовано придбаний товар, а саме: ДП «Миколаївський річковий порт»АСК «Укррічфлот», ДП «Маркет-Плазо», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», є протиправними.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94,158-163, 167, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сан-Ойл»до державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними -задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Сан-Ойл» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Росттон» за період серпень, листопад 2010 року, про що складено акт перевірки від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між приватним підприємством «Сан-Ойл», код ЄДРПОУ 32600222, з товариством з обмеженою відповідальністю «Росттон», код ЄДРПОУ 36955155, ДП «Миколаївський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», код за ЄДРПОУ 03150160, ДП «Маркет-Плазо», код ЄДРПОУ 32251573, товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська Водочна Компанія», код ЄДРПОУ 36499654, за період серпень, листопад 2010 року, викладені в акті перевірки від 27.12.2011 року № 3772/23-34/32600222/83 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки приватного підприємства «Сан-Ойл», код ЄДРПОУ 32600222, з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Росттон», код ЄДРПОУ 36955155, за період серпень, листопад 2010 року.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 28.05.2012 року.

Суддя С.М.Корой

28 травня 2012 року.