Рішення

від 06.11.2008 по справі 18/178/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/178/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.08                                                                                        Справа №  18/178/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу  “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область , м. Енергодар)

до приватного підприємства “Аванті” (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Набережна, 14/37, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, б. 15, кв.73)

про стягнення  656,09 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Кузьменко В.Ю. довіреність бланк ВКК № 453791 від 16.05.2008 р., паспорт МК 797013, від 21.03.1998 р.

від відповідача: не прибув

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 08.08.2008 року звернувся позивач - Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” з позовною заявою до відповідача - приватного підприємства “Аванті” про стягнення 560,64 грн., а саме 452,47 грн. - основного боргу, 95,34 грн. - штрафу за прострочення платежів, 37,65грн. - втрат від інфляції та 3 % річних за весь час прострочення у сумі 5,18 грн., на підставі Договору № 38 Т-7 про відпуск та транспортування теплової енергії від 31.10.2007 р. та ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 549, 610, 612, 625, 901-903, 906 ЦК України, ст.ст.193, 198, 218, 220, 230, 231 ГК України.

Ухвалою суду від 13.08.2008 року порушено провадження у справі № 18/178/08, судове засідання призначено на 02.10.2008 року.

У судовому засіданні 02.10.2008 року, представник позивача підтримав позовні вимоги, надав суду документи витребувані ухвалою суду.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не направив.

Ухвалою виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області від 02.10.2008 р., в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору у даній справі на один місяць, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 06.11.2008 р.

У судовому засіданні 06.11.2008 р., представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 452,47 грн. основного боргу, 147,88 грн. –штрафу за прострочення платежів, 46,33 грн. –втрат від інфляції та 9,41 грн. 3% річних. Вказана заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, прийнята судом до розгляду та задоволена. Судом розглядаються уточненні позовні вимоги.

Позивач підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у заяві про уточнення позовних вимог, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.11.2008 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідач про строк спливу позовної давності не заявляв.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2007 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (надалі –позивач) та приватним підприємством “Аванті”  (надалі –відповідач) був укладений договір № 38 Т-7 на відпуск та транспортування теплової енергії (далі –договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору, позивач взяв на себе зобов'язання відпускати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води відповідно до розрахункових нагрузок на опалення в період опального сезону, а відповідач зобов'язаний своєчасно щомісячно сплачувати спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води, враховуючи виробництво, транспортування та поставку теплової енергії.

Сторони обумовили, що строк дії договору встановлений на один рік, з моменту його підписання, разом з тим договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії, жодна зі сторін не заявить про закінчення строку дії даного договору.

Згідно з п. 4.1. договору, оплата спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води, здійснюється відповідачем по факту поставленої теплової енергії на підставі оформлених двосторонніх актів про відпущену теплову енергію. Відповідно до п. 4.3. договору, по закінченню звітнього місяця сторонами підписуються двосторонні акти на відпуск води теплової енергії у вигляді гарячої води... Пунктом 4.4. договору визначено: щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі підписаних двосторонніх актів, позивач, представляє відповідачу рахунок за відпущену теплову енергію. Відповідно до п. 4.5. договору, оплата помісячних обсягів відпущеної теплової енергії, включаючи транспортування, здійснюється відповідачем щомісячно протягом 10 днів із дня надання рахунку, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітнім, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Відповідачем були підписані акти про надання послуг за жовтень-грудень 2007 р., на підставі яких були надані для оплати рахунки-фактури, а саме: № 451 від 31.10.2007 р. на суму 36,79 грн., № 452 від 30.11.2007 р. на суму 128,77 грн. № 453 від 30.11.2007 р. на суму 53,09 грн., № 608 від 29.12.2007 р, на суму 165,56 грн., № 609 від 29.12.2007 р. на суму 68, 26 грн., всього на суму 452, 47 грн.

Таким чином позивач виконав умови договору у повному обсязі, надавши відповідачу обумовлені договором послуги за період часу з жовтня 2007 р. по грудень 2007 р. на суму 452,47 грн., що підтверджується відповідними актами та рахункам - фактурами.

Відповідач умови договору виконав не належним чином а саме, за постачання та транспортування теплової енергії у вигляді гарячої води не сплатив позивачеві, в обумовлені в договорі строки.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

В частині стягнення з відповідача 452,47 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 147,88 грн. –штрафу за прострочення платежів за період з 04.01.2008 р. по 06.11.2008 р., 46,33 грн. –втрат від інфляції (за період з січня 2008 р. по вересень 2008 р.) та 3 % річних за період з 04.01.2008 р. по 06.11.2008 р. у сумі 9,41 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних товарів) (робіт, послу); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В п. 4.6. договору сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної сплати відповідачем поставленої теплової енергії, враховуючи транспортування теплової енергії, безпідставної повної або часткової відмови від акцепту платіжної вимоги, а також при ухиленні від оплати при інших формах розрахунків, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 0,1 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, а за прострочку більше 30 днів –додаткове утримання штрафу у розмірі 7 % вказаної вартості (відповідно до ст. 231 ГК України).

Розрахунок штрафу за несвоєчасну оплату відповідачем поставленої теплової енергії є обґрунтованим, а вимога про його стягнення в сумі 147,88 грн. – такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3 % річних суд вважає обґрунтованими, а вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в розмірі              46,33 грн. та 3% річних в розмірі 9,41 грн. - такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

       2. Стягнути з приватного підприємства “Аванті” (71502, Запорізька область,            м. Енергодар, вул. Набережна, 14/37, фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя,                   вул. Сталеварів, б. 15, кв. 73, р/р 26001301190483 в Енергодарському відділенні ПІБ, МФО 313098, код ЄДРПОУ 30150712) на користь державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар,               р/р 26009001000053 в Енергодарській філії Відкритого акціонерного товариства банк “Біг Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 47 коп. основного боргу, 147 (сто сорок сім) грн. 88 коп. –штрафу за прострочення платежів, 46 (сорок шість) грн. 33 коп. –втрат від інфляції, 9 (дев'ять) грн. 41 коп. –3 % річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18.11.2008р.