22/38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 22/38
24.11.08
За позовом Дочірнього підприємства «Райське джерело»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнопласт-груп»
про стягнення 619 грн.
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Демченко В.М. (довіреність № 01-07 від 02.07.2008р.);
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 24.11.2008р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство «Райське Джерело»(надалі ДП «Райське Джерело», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікнопласт-груп" (надалі ТОВ "Вікнопласт-груп", відповідач) 619 грн. боргу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір на поставку питної води та оренду устаткування № 5171 від 14.08.2003р. на виконання якого позивачем передано відповідачу в оренду устаткування. Поставка питної води та оренда обладнання відповідно до виставлених позивачем рахунків-фактур відповідачем у повному обсязі не сплачена. Станом на день вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 619 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку з урахуванням вимог Цивільного кодексу.
Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду у справі № 22/38 не виконав, поважних причин такого невиконання суду не навів, в судове засідання представник підприємства не з'являвся. Ухвали суду якими повідомлялось про розгляд справи судом, направлялись відповідачу за всіма відомими адресами, в тому числі на юридичну адресу підприємства (довідка про знаходження ТОВ «Вікнопласт-груп»в ЄДРПОУ станом на 11.09.2008р. наявна у матеріалах справи). Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2003р. між ТОВ «Вікнопласт-груп» та Дочірнім підприємством «Тівей Україна»(правонаступником якого є позивач) укладено договір № 5171 за умовами якого останнє зобов'язалось поставити воду "Еден", а покупець прийняти її та оплатити у зазначений у договорі термін. Відповідно до п. 3.2 Договору на замовлення покупця, постачальник (позивач у справі) надає йому в тимчасове користування кулер та/або підставку (устаткування). Використання устаткування здійснюється за цільовим призначенням в обумовлених п. 5.1 Договору місцях з додержанням інструкції по експлуатації, які надаються разом з устаткуванням.
Додатком № 1 від 28.06.2003р. до Договору визначено, що устаткування постачальника отримано ТОВ «Вікнопласт-груп»за адресою вул. Волоська 55/57.
Відповідно до п. 4.1 договору ціна продукції та орендна плата за користування устаткуванням самостійно визначається постачальником у рахунках-фактурах або накладних.
На виконання вказаних умов договору позивачем були виставлені наступні рахунки-фактури про внесення оренди та накладні сплату продукції, що підтверджується накладними № 4540 від 11.10.2005р. на суму 107, 50 грн., № 9234 від 17.11.2005р. на суму 107, 50 грн., рахунком-фактурою № 011631_005865 від 01.06.2005р. на суму 606 грн. (який неоплачений на суму 404 грн.).
Відповідно до п. 6.1 договору при першій поставці продукція та устаткування передаються лише при оплаті продукції оренди устаткування. При наступних поставках оплата продукції здійснюється не пізніше 3-х банківських днів з моменту відвантаження, якщо немає інших домовленостей.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті рахунків за отриману продукцію та користування устаткуванням не виконав, заборгованість, станом на дату подання позовної заяви до суду складала 619 грн., доказів зворотнього суду не представлено.
В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору поставки, так і договору найму. Оскільки спір виник саме з приводу невиконання зобов'язань щодо внесення плати за тимчасове користування устаткуванням застосуванню підлягають положення глави 58 Цивільного кодексу України, що регулюють загальні положення про найм (оренду).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.
Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З урахуванням положень п. 6.1 договору оплата продукції здійснюється не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження продукції.
У зв'язку з несплатою суми боргу, позивач звернувся до відповідача з претензією № 163-02п від 27.10.2008р. у якій вимагав негайного погашення заборгованості у розмірі 619 грн. (докази направлення відповідачу за юридичною адресою наявні у матеріалах справи –поштовий чек № 3614 від 27.10.2008р. та опис-вкладення до цінного листа).
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Оскільки докази внесення плати за тимчасове користування устаткуванням позивача та оплати поставленої продукції згідно виставлених накладних № 4540 від 11.10.2005р., № 9234 від 17.11.2005р., рахунку-фактури № 011631_005865 від 01.06.2005р. в сумі 619 грн. (вартість продукції та орендні платежі) станом на час вирішення спору відсутні, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 619 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнопласт-груп»(02125, м. Київ, пр-т. Визволителів 3, кв. 38, р/р 2600344012366 в КР філії ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32306365) на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(юрид. адреса: 03050, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 30858101, р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948) 619 грн. (шістсот дев'ятнадцять гривень) основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікнопласт-груп»(02125, м. Київ, пр-т. Визволителів 3, кв. 38, р/р 2600344012366 в КР філії ВАТ КБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32306365) на користь Дочірнього підприємства «Райське Джерело»(юрид. адреса: 03050, м. Київ, вул. Предславинська 34-Б, код ЄДРПОУ 30858101, р/р 26003300028855 в АКБ «Форум», МФО 322948) 102 грн. (сто дві гривні) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 26.11.2008р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2008 |
Оприлюднено | 04.12.2008 |
Номер документу | 2431457 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні