Рішення

від 19.11.2008 по справі 12/4769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/4769

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" листопада 2008 р.Справа № 12/4769

Розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Софі” м. Львів

до Власного кооперативного підприємства Хмельницької облспоживспілки „Ізяславська міжрайбаза” м. Ізяслав

про стягнення 2241грн. 48коп.

Суддя            Шпак В.О.

Представники сторін

Позивача:      Панченко О.П. –за довіреністю від 29.10.2008р.

Відповідача:  Власюк С.М. –за довіреністю від 21.01.2008р.

          Суть спору:          

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Софі" м. Львів звернулося з позовом до Власного кооперативного підприємства "Ізяславська  міжрайбаза" Хмельницької облспоживспілки м. Ізяслав про  стягнення 2487грн. 28коп. заборгованості, 586грн. 20коп. 3% річних, 1052грн. 12коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 3406грн. 30коп. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ТОВ "Торговий Дім "Софі" та Власним кооперативним підприємством "Ізяславська міжрайбаза" Хмельницької облспоживспілки був укладений договір купівлі-продажу № 00117 - X. Пунктом 3.3 Договору № 00117 - X, визначено, що оплата за товар проводиться не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі його Покупцю.  Продавцем - ТОВ "Торговий Дім "Софі"  25.07.2006р. було передано Покупцеві - Власному кооперативному підприємству "Ізяславська міжрайбаза" Хмельницької облспоживспілки товар за розхідною накладною № X000002893 на суму 2906,51 грн. Однак, покупець за отриманий товар провів лише частковий розрахунок на суму 1900 грн.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що основний борг становить 1006грн. 51коп., 3% річних –89грн. 83коп., індекс інфляції –610грн. 95коп., пеня –534грн. 19коп.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог. Просить суд стягнути з відповідача 89грн. 83коп. 3% річних, 610грн. 95коп. різниці від вставленого індексу інфляції, 115грн. 72коп. пені. Також, позивач повідомив суд, що відповідач 09.09. 2008р. сплатив основний борг в сумі 1006грн. 51коп.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

24.07.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі” (продавець) та ВКП Хмельницької ОСС „Ізяславська міжрайбаза” (покупець) укладено договір №00117-Х купівлі-продажу.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.3.1, п.3.3, п.9.1) продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар. Кількість та ціна товару кожної поставки визначається згідно накладної на товар, виставленої продавцем покупцю, за цим договором. Оплата повинна проводитись згідно накладної. Оплата за товар проводиться не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі його покупцю. Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 24.07.2007р. Якщо сторони даного договору не виступили з пропозицією про його припинення, договір вважається продовженим на цей самий строк і на цих самих умовах.

На виконання умов даного договору, згідно розхідної накладної №000002893 від 25.07.2006р. позивач передав відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 2906грн. 51коп.

Відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, внаслідок чого, станом на 26.08.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 1006грн. 51коп.

Після звернення з позовною заявою до суду, відповідач сплатив 1006грн. 51коп. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №319 від 09.09.2008р.

Пунктами 8.2 договору від 24.07.2006р. передбачено, що  у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення пені, за кожен день прострочення виплати, від загальної суми неоплаченого товару.

Відповідно, позивачем нараховано 115грн. 72коп. пені за період з 08.08.2006р. по 09.09.2008р.

З посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 610грн. 95коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період з 01.08.2006р. по 31.07.2008р., 89грн. 83коп. 3% річних за період з 08.08.2006р. по 18.08.2008р.

У відповідності до ст.655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

          Проаналізувавши розрахунок позивача щодо стягнення інфляційних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 442грн. 92коп. різниці від встановленого індексу інфляції за період, який вказаний позивачем.

Виходячи із вищенаведеного, позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Софі” м. Львів до Власного кооперативного підприємства Хмельницької облспоживспілки „Ізяславська міжрайбаза” м. Ізяслав в частині стягнення 442грн. 92коп. різниці від встановленого індексу інфляції, 89грн. 83коп. 3% річних є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

В частині стягнення 1006грн. 51коп. основного боргу провадження по справі належить припинити на підставі п.1.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана сума заборгованості сплачена відповідачем після подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.256, ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У позові в частині стягнення 115грн. 72коп. пені належить відмовити, оскільки право на стягнення пені по накладній від 25.07.2006р. у позивача виникло 08.08.2006р., а він звернувся з позовом до суду 26.08.2008р., отже ним пропущено річний строк позовної давності щодо стягнення пені.

В частині стягнення 168грн. 03коп. різниці від встановленого індексу інфляції у позові належить відмовити, оскільки дана сума не підтверджується належними доказами.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Софі” м. Львів до Власного кооперативного підприємства Хмельницької облспоживспілки „Ізяславська міжрайбаза” м. Ізяслав про 1823грн. 01коп.  задоволити частково.

Стягнути з Власного кооперативного підприємства Хмельницької облспоживспілки „Ізяславська міжрайбаза” м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Шевченка, 52 (код 01771975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Софі” м. Львів, вул. Шевченка, 335 (р/р 26000301003353 у Львівській філії ВАТ „ВТБ Банк”, МФО 385316, код ЄДРПОУ 30994948) –442грн. 92коп. (чотириста сорок дві гривні 92коп.) різниці від встановленого індексу інфляції, 89грн. 83коп. (вісімдесят дев'ять гривень 83коп.) 3% річних, 70грн. 38коп. (сімдесят гривень 38коп.) державного мита, 81грн. 42коп. (вісімдесят одна гривня 42коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення 1006грн. 51коп. основного боргу провадження по справі припинити.

В частині стягнення 115грн. 72коп. пені, 168грн. 03коп. різниці від встановленого індексу інфляції у позові відмовити.

                              Суддя                                                                      

Віддруковано в 3 (трьох) примірниках:

1.          До справи; 2- Позивачу; 3 - Відповідачу.