Ухвала

від 10.05.2012 по справі 2а-1275/09/1970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. Справа № 53719/09

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушко І.В., Макарика В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Інтер» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у справі за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Фірма «Інтер» про звернення стягнення на активи боржника,-

В С Т А Н О В И В :

Тернопільська ОДПІ звернулася 17.04.2009 року в суд з позовом до ПП «Фірма «Інтер» про стягнення на активи боржника в сумі 11999,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст.67 Конституції України, п.3 ч.1ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року, на нього покладений обов'язок сплачувати належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Всупереч вказаних вище норм та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого, станом на 18.03.2009 року за ним рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів на суму 11999,81 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що податкові повідомлення податкового органу відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися, недійсними не визнавалися, а відтак, є підставою для підтвердження нарахування податкових зобов'язань. Таким чином, оскаржувана сума є недоїмкою та є узгодженою.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що все майно фірми знаходилося під арештом, рахунки були заблоковані. Крім того, справу розглянуто у його відсутності.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПП «Фірма «Інтер» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 23.11.2001 року, ідентифікаційний номер 31743969.

Станом на 18.03.2009 року за відповідачем рахується податкова заборгованість зі сплати податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів на суму 11999,81 грн., яка підтверджується копіями карток особового рахунку платника податків, розрахунком суми податку з власників транспортних засобів № 308619 від 27.02.2008 року.

Слід зазначити, що податкові повідомлення податкового органу відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалися, недійсними не визнавалися, відтак, є підставою для підтвердження нарахування податкових зобов'язань. Таким чином, вказана сума є недоїмкою та є узгодженою.

Виходячи з норми пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Із норм п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» випливає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Варто взяти до уваги, що на час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості по податку з юридичних осіб - власників транспортних засобів на суму 11999,81 грн.

Згідно з п.п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Разом з тим, варто зазначити, що відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 вказаного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Фірма «Інтер» залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року по справі № 2а-1275/09/1970, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.Я. Макарик.