Рішення

від 10.11.2008 по справі 16/148-08-3933

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/148-08-3933

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2008 р.Справа  № 16/148-08-3933

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Курбановій А.Р.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Свентицький І.С. за дов. №1140 від 11.03.2008р.;

Від позивачів:      

-          Міністерства оборони України: не з'явився;

-           державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” в особі ліквідаційної комісії: не з”явився;

Від відповідача:   Меламед І.С. за дов. від 21.01.2008р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” в особі ліквідаційної комісії до приватного малого підприємства „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС” про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно, -  

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” (далі по тексту - ДП „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”) в особі ліквідаційної комісії до приватного малого підприємства „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС”  (далі по тексту ПМП „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС”) про розірвання договору оренди державної власності, укладеного між ДП „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” та ПМП „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС” 01.06.2003р. та зобов'язання відповідача повернути ліквідаційній комісії державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” нежитлове приміщення, площею 16,6 кв.м, розташоване на другому поверсі будівлі №1 по вул. Італійський бульвар у місті Одесі. Свої вимоги прокурор обґрунтовує прийняттям Міністерством оборони України наказу про припинення діяльності державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” та  ліквідацією орендодавця. Крім того, в обґрунтування заявлених вимог військовий прокурор Одеського гарнізону посилається на порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором оренди від 01.06.2003р. зобов'язань в частині здійснення заходів протипожежної безпеки та страхування об'єкту оренди.

Позивачами позовні вимоги військового прокурора Одеського гарнізону були підтримані повністю.

Відповідачем  позов заперечується, посилаючись на невиключення ДП „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відсутність порушень з боку відповідача прийнятих на себе за договором оренди від 01.06.2003р. зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.06.2003р. між ДП „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” (Орендодавець) та ПМП „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС” (Орендар) було укладено договір оренди державної власності, відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а відповідач –приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 16,6 кв.м, розташоване на другому поверсі будівлі №1 по вул. Італійський бульвар у місті Одесі. Договір було укладено на строк до 31.12.2008р.

Відповідно до п.5.5 вказаної угоди Орендарем було прийнято на себе зобов'язання протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно на суму  не менше ніж його балансова вартість. Крім того, положеннями п. 5.3 договору оренди державної власності від 01.06.2003р. Орендар також зобов'язався  забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.

Наказом Міністра оборони України № 266 від 23.05.2007р. „Про ліквідацію державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” було вирішено припинити діяльність вказаного державного підприємства шляхом його ліквідації, у зв'язку з чим було  призначено ліквідаційну комісію. При цьому, наказом Міністра оборони України № 266 від 23.05.2007р. строк ліквідації було продовжено до 01.01.2009р.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.11.2007р. ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” знаходилося у стані припинення.

05.07.2008р.  ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” звернувся до відповідача із листом за вих. № 63 про розірвання договору оренди з пропозицією  підписати  угоду з цього питання. З огляду на залишення відповідачем пропозиції ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”  про розірвання договору оренди від 01.06.2003р. без розгляду та задоволення, військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з даними позовними вимогами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши доводи військового прокурору Одеського гарнізону, суд зазначає наступне. Передусім, військовим прокурором висуваються доводи стосовно прийняття Міністром оборони України наказу про припинення діяльності державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” та  ліквідацію орендодавця. При цьому, прокурором були заявлені вимоги про розірвання договору оренди державної власності від 01.06.2003р.

Відповідно до ч. 2 ст. 26  Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Положеннями ч.1 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За змістом ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.  Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.  З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

          В свою чергу, приписами  ч.5 ст. 111 ЦК України чітко передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Аналогічні положення містить ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV, якою закріплено, що  юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Однак, ані прокурором ані позивачами не було надано суду жодного доказу на підтвердження факту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”. Крім  того, само звернення військового прокурора  з даними  позовними вимогами  в інтересах держави в особі  ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”  є підтвердженням  факту неприпинення в установленому законом порядку  державного підприємства  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”.   Більш того, представник державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” під час розгляду даної справи повідомив суду, що на теперішній час зазначене підприємство знаходиться в стадії ліквідації.

При цьому, судом не приймається до уваги наданий на підтвердження  правомірності заявленого  позову витяг за № 778935  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки із зазначеного документу вбачається лише внесення до  Єдиного державного реєстру відомостей про те, що ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”  станом на 07.11.2007р. перебуває у процесі припинення, як того вимагають приписи ст. 105 ЦК України.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави, передбачені ч. 2 ст. 26  Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вважати  договір оренди припиненим внаслідок  ліквідації орендодавця.

Більш того, положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що  на  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх  зобов'язань  та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, положеннями ст. 783 ЦК України  визначені підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця. Наймодавець  має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач   користується   річчю   всупереч   договору    або призначенню речі;

2) наймач  без  дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач   своєю   недбалою   поведінкою   створює   загрозу пошкодження речі;

            4) наймач  не  приступив  до  проведення капітального ремонту речі,  якщо  обов'язок   проведення   капітального   ремонту   був покладений на наймача.

Даний перелік  підстав є виключним та не підлягає довільному тлумаченню учасниками договірних відносин. Таким чином, при вирішенні спору про розірвання договірних відносин мають суттєве правове значення та тягнуть за собою юридичні наслідки саме зазначені  факти невиконання або неналежного виконання Орендарем умов укладеної угоди. Водночас, відповідно до п. 12 роз'яснень  Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. N 02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  у вирішенні відповідного спору слід виходити, зокрема, з того, що належне виконання орендарем договору оренди презюмується, якщо орендодавцем не буде доведено інше.

За переконанням суду, невиконання будь-яких інших умов укладеного договору, у тому числі і щодо страхування об'єкту оренди або здійснення заходів протипожежної безпеки, або факт знаходження орендодавця у стані припинення не можуть бути  підставою для розірвання договору оренди. При цьому, як зазначалось вище, прокурором висуваються доводи щодо порушення відповідачем прийнятих на себе за договором оренди від 01.06.2003р. зобов'язань в частині здійснення заходів протипожежної безпеки та страхування об'єкту оренди.

Враховуючи викладене, суду не вбачається правомірним надавати правову оцінку доводам військового прокурора Одеського гарнізону в частині невиконання або неналежного виконання відповідачем умов договору в частині страхування об'єкту оренди або здійснення заходів протипожежної безпеки, так як наведені доводи не можуть вплинути на результати вирішення спору по суті, предметом якого є  розірвання орендних відносин.  

Стосовно заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване за договором нежитлове приміщення, площею 16,6 кв.м, розташоване на другому поверсі будівлі №1 по вул. Італійський бульвар у місті Одесі, за актом приймання-передачі ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь”, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступному.  

Враховуючи висновки суду щодо  відсутності правових підстав для  розірвання зазначеного договору оренди, на підставі якого вказане майно перебуває у користуванні відповідача, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині зобов'язання  ПМП „Рекламно-видавниче агентство „GММ-ПРЕСС” повернути ДП  „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” орендоване приміщення за актом приймання-передачі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за правомірне у задоволенні позовних вимог військового прокурора Одеського гарнізону, заявлених  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та державного підприємства „Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Слава і честь” в особі ліквідаційної комісії  у межах даної справи відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. 33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст.ст. 104, 105, 111, 783 ЦК України, ст. ст.  32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          В позові відмовити.

           Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

            Рішення підписане 21.11.2008р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.